УКР РУС  


 Головна > Українські новини > > По регіонах > Європа  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 82 відвідувачів

Теги
Патріарх Алексій II Предстоятелі Помісних Церков Католицька Церква Церква і влада конфлікти церква і суспільство церква та політика українська християнська культура 1020-річчя Хрещення Русі Президент Віктор Ющенко секти педагогіка Києво-Печерська Лавра Церква і медицина УПЦ КП Ющенко Вселенський Патріархат Доброчинність Мазепа молодь монастирі та храми України милосердя Митрополит Володимир (Сабодан) автокефалія комуністи та Церква іконопис Священний Синод УПЦ постать у Церкві церковна журналістика шляхи єднання краєзнавство Голодомор забобони УГКЦ Церква і політика вибори Археологія та реставрація Приїзд Патріарха Кирила в Україну діаспора розкол в Україні






Рейтинг@Mail.ru






СЕРБІЯ. Єпископ Іларіон (Алфєєв) висловив протест кардиналу Касперу у зв'язку з процедурою ведення православно-католицького діалогу



У неділю, 24 вересня, у Белграді завершилася IX-а сесія комісії з богословського діалогу між Православною і Римсько-Католицькою Церквами. Від Московського Патріархату в сесії брали участь єпископ Віденський та Австрійський Іларіон (Алфєєв), представник Руської Православної Церкви при європейських міжнародних організаціях, і священик Ігор Вижанов, секретар Відділу зовнішніх церковних зв'язків з міжхристиянських відносин.

Протягом тижня учасники сесії обговорювали підготовлений координаційним комітетом Змішаної комісії документ на тему «Екклезіологічні та канонічні наслідки сакраментальної природи Церкви». Документ був складений у 1990 році, перед пленарним засіданням Змішаної комісії у Фрайзінґу (Німеччина), проте не обговорювався тоді, оскільки члени комісії у зв'язку з серйозним загостренням міжконфесійних відносин у деяких країнах Східної Європи, визнали за необхідне перейти до обговорення теми унії.

Загалом IX-а сесія Змішаної комісії відбулася в атмосфері конструктивного діалогу. Проте на завершальному засіданні, що відбулося 24 вересня, розгорілася дискусія щодо одного розділу документа, присвяченого авторитету Вселенських Соборів. У цьому розділі, зокрема, йшлося про те, що після розриву спілкування між Сходом і Заходом у XI столітті скликання «Вселенського собору» стало неможливим, проте «обидві Церкви продовжували скликати "загальні" собори, в яких брали участь єпископи Помісних Церков, які знаходяться в спілкуванні з Римським престолом, і Помісних Церков, що знаходяться в спілкуванні з Константинопольським престолом» (both Churches continued to hold "general" councils gathering together the bishops of local Churches in communion with the See of Rome or the See of Constantinople").

Представник Руської Православної Церкви єпископ Віденський та Австрійський Іларіон виступив з низкою принципових заперечень щодо цього пункту. Він зазначив, що в православній традиції «спілкування з Константинопольським престолом» ніколи не було такою ж обов'язковою умовою соборності, яким для західних церков стало «спілкування з Римським престолом». Модель устрою Православної Церкви принципово відрізняється від Римсько-Католицької екклезіологічної моделі, й Патріарх Константинополя ніколи не відігравав у Православній Церкві тієї ролі, яку в Католицькій Церкві відіграє єпископ Риму. Критерієм кафолічності в Православній Церкві завжди було євхаристійне і канонічне спілкування Помісних Церков між собою, а не тільки спілкування з Константинопольським престолом. Більше того, в історії мали місце періоди, коли та або інша Помісна Церква знаходилася поза спілкуванням з Константинопольським престолом, що не заважало їй зберігати повноту кафолічності (соборності). Зокрема, у середині XV століття, після Ферраро-Флорентійського собору, коли Константинопольський Патріарх знаходився в унії з Римом, Руська Церква де-факто припинила спілкування з Константинополем, продовжуючи, проте, знаходитися в спілкуванні з іншими Помісними Церквами.

Як підкреслив далі єпископ Іларіон, з моменту закінчення VII Уселенського собору і донині в Православній Церкві не відбулося жодного «загального» (або всеправославного) собору. Підготовка до такого собору велася з 1960-х років, проте в даний час припинилася. Тому твердження документа про те, що Церкви, які знаходяться в спілкуванні з Константинополем, продовжували скликати «загальні» (тобто всеправославні) собори протягом другого тисячоліття, не відповідає дійсності.

Нарешті, думка про те, що в умовах розділення між Сходом і Заходом скликання Вселенського Собору взагалі неможливе, викликає заперечення багатьох православних богословів, які виходять з того, що Православна Церква - Єдина, Свята, Соборна й Апостольська Церква, заснована Христом, яка не втратила соборності після «великої схизми» XI століття.

Зауваження єпископа Іларіона викликали різку протидію одного з двох співголов Змішаної комісії митрополита Пергамського Іоанна (Зізіуласа; Константинопольський Патріархат), який наполіг на необхідності збереження згадки про Константинопольський престол, разом з Римським престолом, у тексті документа. Як компроміс митрополит Іоанн запропонував внести у текст таку поправку: «що знаходяться в спілкуванні з Римським престолом, або, хоча це й розумілося інакше, що знаходяться в спілкуванні з Константинопольським престолом». Ця поправка, з погляду представника Московського Патріархату, не змінювала суті справи, проте була поставлена на голосування співголовою Змішаної комісії кардиналом Вальтером Каспером. Більшість православних учасників засідання проголосувала за поправку; представники Московського Патріархату проголосували проти.

Під час наступної дискусії єпископ Іларіон підкреслив, що учасники двостороннього православно-католицького діалогу не можуть бути шляхом голосування примушені до того або іншого богословського компромісу чи до ухвалення точок зору, що суперечать їхньому екклезіологічному саморозумінню. Православні учасники засідання, на думку єпископа, не уповноважені «винаходити» для Православної Церкви екклезіологічну модель, подібну до тієї, що існує в Католицькій Церкві, з тим, щоб Константинопольський Патріарх у цій моделі зайняв місце, подібне місцю Папи в Римській Церкві.

Після закінчення засідання єпископ Іларіон заявив кардиналу Касперу офіційний протест у зв'язку з процедурою ведення православно-католицького діалогу, вказавши на неприпустимість вирішення питань догматичного й екклезіологічного характеру шляхом голосування. Подібні питання, на думку представника Московського Патріархату, можуть розв'язуватися тільки шляхом консенсусу, і якщо з того чи іншого питання нема консенсусу, відповідь на це питання не може бути включена в узгоджений документ.

Кардинал Каспер взяв до уваги протест представника Руської Православної Церкви й пообіцяв повернутися до обговорення спірного питання на наступному засіданні Змішаної комісії, яке відбудеться в жовтні 2007 року.

Прес-служба Представництва Руської Православної Церкви при європейських міжнародних організаціях