УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Міжконфесійні відносини  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 73 відвідувачів

Теги
Археологія та реставрація Ющенко церква і суспільство Голодомор церква та політика Києво-Печерська Лавра Патріарх Алексій II Церква і політика Священний Синод УПЦ молодь милосердя секти Президент Віктор Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) педагогіка краєзнавство шляхи єднання Церква і влада монастирі та храми України українська християнська культура автокефалія Церква і медицина розкол в Україні конфлікти Католицька Церква 1020-річчя Хрещення Русі УПЦ КП Мазепа комуністи та Церква діаспора іконопис Приїзд Патріарха Кирила в Україну вибори постать у Церкві Предстоятелі Помісних Церков УГКЦ церковна журналістика забобони Вселенський Патріархат Доброчинність






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. Священний Синод УПЦ запропонував віруючим Греко-католицької Церкви визначитися із власною ідентичністю

  17 July 2008



Вчора, 16 липня, на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви під головуванням Блаженнішого Митрополита Володимира було розглянуто звернення Глави Української Католицької Церкви візантійського обряду Верховного Архієпископа Любомира Гузара, яке надійшло на адресу Предстоятеля Української Православної Церкви (лист № Р-08/214 від 26 квітня 2008 року), та направлено відповідь.

У документі стверджується, що Українська Православна Церква розділяє занепокоєння кардинала Любомира розділеннями, що існують в Україні між єдинокровними братами, які в минулому сповідували одну віру, але не у всьому погоджується з його баченням способу відновлення втраченої єдності.

З листа Блаженнішого Любомира учасники Синоду дійшли висновку, що Українській Православній Церкві та іншим деномінаціям, православним за своїм сповіданням, а також всьому православному і католицькому світу, пропонується модель відновлення єдності, яка по суті є класично унійною. «Такий підхід не відповідає загальному контексту православно-католицького діалогу, завдання якого полягає у знайденні спільного богословського розуміння догматичних розбіжностей між нашими Церквами, таких як питання про примат в Церкві, Філіокве тощо, - наголошується у відповіді. - Лише після усунення догматичних відмінностей можливе відновлення єдності між нашими Церквами».

Посилаючись на результати православно-католицького діалогу, учасники Синоду висловили здивування «унійними» пропозиціями, які суперечать спільним православно-католицьким документам і є застарілими, тому що були відкинуті в процесі православно-католицького діалогу.

Учасники Синоду також висловили сумніви щодо правомочності УГКЦ самостійно виступати з подібного роду пропозиціями, посилаючись на те, що УГКЦ не має окремого Статуту і в канонічному відношенні керується Кодексом канонічного права Східних Церков, згідно з яким вона є частиною «Католицької Церкви, якою керує наслідник Петра та єпископи, що знаходяться в спілкуванні з ним» (канон 7, § 2). «У відповідності до цього, - йдеться у відповіді Синоду УПЦ, - як структурна одиниця Католицької Церкви, УГКЦ очевидно не має права вступати у будь-які канонічні чи літургійні об'єднання, котрі суперечать канонічним нормативам Католицької Церкви. Все це спонукає нас думати, що висловлені у Вашому листі ідеї позбавлені будь-якої еклезіологічної, канонічної чи літургійної підстави».

Учасники Синоду вважають, що замість утворення нових церковних об'єднань, які не відповідають еклезіології ані Православної, ані Католицької Церков, найдоцільнішим було б «об'єднати наші зусилля для вирішення суспільних та соціальних проблем, не вдаючись до спекуляцій на еклезіологічному ґрунті». Саме тому Українська Православна Церква з самого початку схвально віднеслась до ідеї створення Ради Українських Церков Володимирового Хрещення. «Ми сприймаємо як добрий знак, що й очолювана Вами Церква підтримує цю ініціативу. Віримо, що такий орган може стати місцем для зустрічей та продуктивної співпраці між нашими Церквами», - йдеться у документі.

Разом з тим, учасники засідання Синоду наголосили, що прямою й безпосередньою спадкоємницею Володимирового Хрещення, а також наступницею древньої Київської Митрополії є Українська Православна Церква. «Що стосується УАПЦ та УПЦ КП, то, як Вам добре відомо, вони є новоутвореними деномінаціями, що недавно відійшли від УПЦ. Ми визнаємо за ними, як і за УГКЦ, яка також колись належала до Київської Митрополії, лише опосередковане, а не пряме відношення до Володимирового Хрещення», - стверджується в документі.

«На наше глибоке переконання, єдина для всього українського народу Православна Церква може постати лише тоді, коли будуть ліквідовані розколи серед православних», - продовжується в документі.

Учасники Синоду запропонували також віруючим УГКЦ визначитися із власним ототожненням: «Беручи до уваги стан православно-католицького діалогу, в процесі якого було взаємно визнано, що модель унії як способу відновлення єдності є неприйнятною, вважаємо більш доцільним, щоб ті вірні УГКЦ, хто ототожнює себе зі східним християнством, повернулись до Православ'я, а ті, для яких є дорогим зв'язок із Римською Церквою, перейшли до неї, зберігаючи свій східний обряд».

На думку Синоду, така пропозиція цілком послідовна, тому що «після Другого Ватиканського собору Римо-католицька Церква розширила своє сприйняття обряду, про що свідчить, наприклад, існування в її лоні відомих монастирів у Шевтоні (Бельгія) та в Бозе (Італія), які зберігають візантійський обряд, але не виділені в окрему канонічну структуру».

Внаслідок таких дій «могла б зникнути одна з вагомих перешкод на шляху до відновлення вселенської єдності між Православною та Римо-католицькою Церквами», - підкреслюється у відповіді.

«Розуміємо, що це не просто, але в даному випадку це залежить тільки від нас - православних та греко-католиків України. Водночас реалізація запропонованої Вами моделі залежить від визнання «Української Помісної Церкви» іншими Церквами (Православними і Римо-католицькою), можливість чого, м'яко кажучи, викликає у нас великі сумніви», - резюмують учасники Синоду.