Перший раз Ярослав Прудкий занедужав лейкозом в 2002 році у дев'ять років. Лікування було надзвичайно важким: зупинка серця, повна втрата зору й координації рухів. Не було впевненості в завтрашньому дні, але Ярик (так його лагідно називають рідні) - дуже сильний. Тоді, чотири з половиною роки тому, він переміг.

...Думав, сподівався, що переміг. Видужання. Виписка додому. Довге, болісне відновлення. Він успішно штудіював «свої» підручники, а паралельно - і підручники для старших школярів, став відмінником і навіть почав ходити на деякі уроки самостійно.

А в тринадцять з половиною років - рецидив.

Йому б бігати з однолітками по шкільних дискотеках і по-хлопчачи смикати дівчаток за кіски. Голосно сміятися й щиро радівати життю... А він сидить, схрестивши ноги, на широкому лікарняному ліжку, худий, блідий, виснажений «інтенсивом» і не по-дитячи суворий: «Мамо, я знаю, що мене чекає. Я готовий витерпіти будь-який біль, тільки б жити». І засмучується тим, як він тепер так довго буде без свого маленького улюбленого братика Сашка. А коли мама намагається сховати від дорослого сина мокрі очі, він насуплюється й стискає зуби: «Мамо, навіщо ти... Адже я вірю!»

Лікарі однозначно орієнтують батьків Ярослава на пересадження кісткового мозку. Але до цього далеко. Поки їм необхідно зібрати кошти хоча б на типування, яке роблять у Санкт-Петербурзі.

Ярослав дуже любить конструктори й книжки. Уже встиг простудіювати декілька «Енциклопедій для школярів», самостійно пройшов астрономію й анатомію для старшокласників, скрупульозно вивчає хвороби крові, щоб «знати ворога в лице». Ще йому подобається складати пазли з машинками й читати пригодницьку літературу. «У порівнянні з палатами інших дітлахів у відділенні, заставлених різними іграшками, палата Ярика виглядає дещо аскетично, - говорить Ксенія (волонтер). - Але для себе особисто хлопчик нічого не просить. Чомусь упевнена, що й не попросить. Разом з мамою вони щодня старанно заповнюють зошит, куди вклеюють чеки від куплених ліків. А вони, зважаючи на те, що лікувати доводиться рецидив, дуже дорогі. Ярослав тепер знає справжню ціну життя».

Ми просимо всіх, хто не може байдужим пройти повз чужий біль, - допоможіть батькам Ярослава зібрати кошти на обстеження й лікування сина. Адже нас немало, а об'єднавшись - можна зробити дуже-дуже багато доброго... Не залишимо хлопчика наодинці зі смертельною хворобою - будьмо милосердними...

Телефон Олени (мами Ярослава): 8 098 566 80 43.
Телефон Ксенії (волонтер): 8 066 293 54 68.
Реквізити для перерахування (грн.) безготівковим шляхом на картковий рахунок:
Укрсиббанк
МФО 351005
ЄДРПОУ 09807750
Рахунок 29249953730002
Призначення платежу: поповнення СКР№26256001749351 Прудка Олена Миколаївна для лікування хворої дитини

Реквізити для перерахування (грн.) готівковим шляхом на картковий рахунок:
МФО 351005
ЕДРПОУ 09807750
Рахунок 29240953730001
Призначення платежу: поповнення СКР№26256001749351 Прудка Олена Миколаївна для лікування хворої дитини

Donor.org.ua/index.php?module=arnews&act=actual&pl=45