УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 102 відвідувачів

Теги
забобони Митрополит Володимир (Сабодан) краєзнавство Археологія та реставрація Патріарх Алексій II Ющенко молодь Предстоятелі Помісних Церков церковна журналістика монастирі та храми України Мазепа церква і суспільство Церква і політика секти вибори Церква і медицина діаспора Доброчинність Вселенський Патріархат церква та політика автокефалія конфлікти Католицька Церква 1020-річчя Хрещення Русі УГКЦ милосердя Президент Віктор Ющенко іконопис постать у Церкві Приїзд Патріарха Кирила в Україну УПЦ КП Голодомор Священний Синод УПЦ українська християнська культура Києво-Печерська Лавра шляхи єднання розкол в Україні педагогіка Церква і влада комуністи та Церква






Рейтинг@Mail.ru






"Доба": "Чи поєднався ти із Христом, сину?"

 

"Доба", Анна Данилюк, 7 грудня 2006

СІЗО у Чернівцях - те місце, повз яке кожний намагається пройти якнайшвидше - надто некомфортно на душі від думки, що зовсім поруч, за важкими замками і товстими стінами сидять люди, ізольовані від суспільства. Бог їм суддя, - розмірковуємо ми чисто по-християнськи, бо ж недарма люди кажуть: від тюрми і суми...
Втім, і у в'язниці, виявляється, теж живуть за законами волі. Реєструють шлюби, вінчаються у тюремній церкві, приймають таїнство хрещення, а під час посту деякі засуджені не вживають скоромної їжі. Заступник начальника із соціально-виховної та психологічної роботи Чернівецького СІЗО Микола Онофрейчук каже, що спеціальні страви для них не готують, однак ті, хто дотримується посту, вживають лише ту їжу, у якій немає м'яса, молочних продуктів.
А минулої п'ятниці у СІЗО похрестили чотирьох ув'язнених. Обряд хрещення здійснював отець Сімеон. Таїнство хрещення відбулося у невеличкій тюремній церкві, оточеній з усіх боків камерами. Коли хлопців вели до храму, з-за загратованих вікон за ними мовчки спостерігали сотні пар очей - хтось із ув'язнених хрещений ще з дитинства, хтось, провівши життя за гратами, так і не спізнав жодне з семи церковних таїнств, у тому числі і таїнство хрещення...
За словами отця, під час сповіді багато хто з них плаче, особливо ті, що скоїли вбивство. Вони не мають надії ні на адвокатів, ні на прокурорів та суддів, єдина надія - на Бога...
А про те, що він милостивий - у СІЗО ходить чимало історій - справжніх, не вигаданих. Так, ще у 1998 році, коли у тюремній церкві дозволили правити службу та проводити релігійні обряди, на прийом до начальника попросилася старенька мама ув'язненого і звернулася з незвичним проханням дати дозвіл на те, щоб перехрестити її сина, якого засуджено за злочин, у якому, за її переконаннями, він був не винен.
Старенька розповіла, що її син постійно потрапляв з однієї в іншу халепу. Коли дійшло діло до в'язниці, люди у селі порадили перехрестити Івана і тоді, мовляв, усі біди від нього відійдуть. Так і зробили. Хлопця в тюремній церкві перехрестили, а через місяць - виправдали, Іван і справді виявився не винен.
Ще один схожий випадок в історії СІЗО трапився декілька років тому. Засудженого до п'яти років ув'язнення молодого хлопця теж виправдали після того, як його похрестили у тюремній церкві. З'ясувалось, що то не він скоював злочин, за який його засудили. Справжнього злочинця міліціонери знайшли після того, як невинний просидів 1,5 року за гратами.
Ці та інші історії живуть у камерах як легенди, їх переповідають одне одному і новачки, і бувалі зеки. Втім, на тих, хто читає у камерах Біблію, постить чи приймає хрещення, нове переконання приходить тоді, коли є достатньо часу розмірковувати над тим, як і за якими законами жив, і яких припускався помилок.
Про це минулої п'ятниці після хрещення, міцно притуляючи до грудей церковні свідоцтва, розповідали мені Костя, Максим, Степан та Євгеній. У всіх - різні долі, різні терміни ув'язнення, різний вік і різні світогляди.
Степан, чернівчанин, 34 роки, каже, що завжди вірив у Бога, але мама померла дуже рано, і він не знає чи хрещений при народженні чи ні, тому вирішив прийняти таїнство хрещення. Священик каже, що у такому випадку у в'язниці це дозволяється.
Інший чернівчанин, 26-річний Євгеній, з отриманих 1,5 року, вже відсидів у СІЗО сім місяців. Він переконаний, що вчинив правильно, адже в таїнстві хрещення людина очищається від гріхів.
Такого ж переконання і 19-річний Костя зі Сторожинецького району, який отримав три роки за крадіжки. Його та ще трьох братів і сестер мама чомусь не похрестила, тож хлопець тут, у СІЗО, вирішив, що віднині служитиме Богові.
Шістнадцятирічний Максим з Хотинщини, який також сидить за крадіжки, каже, що він завжди ходив до сільської церкви, хоч і нехрещений. Його мама, родом з Росії, за це його постійно сварила, а Божого храму сама не відвідувала. Хлопець радий, що його похрестили, він вірить, що тепер у нього з'явилися ангели-охоронці, які допоможуть йому.
...Коли хрестять ув'язнених, у невеличку церкву СІЗО не запрошують хрещених батьків, за кумів там кожному - хто поруч - охоронець, сусід по камері, який повторює за отцем "Отче наш"... І більше нікого - лише Всевишній, до якого звертаються з вірою.
- Чи відрікаєшся від сатани, сину мій?
- Відрікаюсь!
- Чи поєднався ти із Христом? Чи віруєш йому?
- Вірую йому, як Святому, Сину і Святому духові... - під час таїнства хрещення кожен з цих та інших засуджених СІЗО повторює за священиком як молитву і клятву Богові.

УВАГА! Редакція "Православ'я в Україні" залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статей, які оприлюднюються у розділі "Моніторинг ЗМІ". Статті публікуються в редакції першоджерела.