УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 125 відвідувачів

Теги
милосердя педагогіка Священний Синод УПЦ церква і суспільство забобони вибори молодь Доброчинність УГКЦ конфлікти Ющенко церковна журналістика шляхи єднання Президент Віктор Ющенко церква та політика Предстоятелі Помісних Церков краєзнавство Археологія та реставрація Католицька Церква Приїзд Патріарха Кирила в Україну Церква і медицина Церква і влада розкол в Україні Мазепа УПЦ КП автокефалія Вселенський Патріархат секти іконопис 1020-річчя Хрещення Русі Голодомор монастирі та храми України постать у Церкві українська християнська культура Митрополит Володимир (Сабодан) діаспора комуністи та Церква Києво-Печерська Лавра Патріарх Алексій II Церква і політика






Рейтинг@Mail.ru






"Україна молода": Риба і різдвяний пряник. Символи святкового столу

 

"Україна молода", 5 січня 2007

На святвечірньому столі обов'язково має бути риба. Смажена, печена, тушкована, заливна. Відомо, що риба - це знак Христа. Перші літери грецького написання «Ісус Христос, Син Божий, Спаситель» складають слово «риба» (іхтіос). Утім риба мала символічне значення і в дохристиянських віруваннях.

      Як і вода, вона символізує життя, очищення, здоров'я і родючість. У снах риба віщує жінці народження дитини. У багатьох народів є легенди про велетенських рибин - двох чи трьох, які тримають на собі Землю. Коли оті риби ворушаться, бувають землетруси. В Україні шанують міфічну рибу, яка була «з первовіку»: вона все бачила, все знає, що є і що буде, ще й має стати свідком кінця світу. Щука-риба є посередником між живими й померлими. У стародавній українській колядці співається про сокола, який сидить на вершечку дерева й дивиться в глибоку воду. Бачить там щуку-рибу й розпитує її, чи все й тепер так, як було з первовіку. У відповідь чує, що тепер все не так, що «син на батька руку здіймає, донька матері суперечає, брат на брата ніж виймає, сестра на сестру чарів шукає... через неправду світ ся скінчає». В іншій колядці сокіл розповідає щуці: «Бути нам обом у господаря на Святвечір. Моїм пером листи писати, а тобою, рибо, гості вітати!».

      А загалом на столі у Святвечір має стояти 12 пісних страв. Найперше - кутя і узвар. Святвечірні страви - ті ж самі, що й багато тисячоліть тому в орачів. Капуста, боби, буряк, часник, горіхи, гриби, вишні, мак, мед, зерно... Різдвяний хліб та пироги уособлюють сімейний добробут і багатство. Отож на святвечірньому столі намагаються мати пиріжки з капустою, квасолею або маком; вареники з картоплею, з калиною і маком. Готують також капусту (як правило, з грибами), голубці.

      Можливо, рецепт однієї зі святкових страв вам підкаже фантазія «УМ».

Різдвяний пряник

      Тісто: 600 г борошна, 150 г меду, 200 г цукру, 150 г маргарину, 3-4 яйця, 1 ч. ложка кориці з меленою гвоздикою, 1 ч. ложка соди.

      Борошно просіяти з содою, додати маргарин, посікти. Додати цукор, 2 цілих яйця і 2 жовтки, розтоплений мед із гвоздикою і корицею. Замісити тісто. Якщо надто круте - додати 1-2 ст. ложки сметани. Місити довго (чим довше, тим краще печиво сходитиме під час випікання). Накрите тісто можна залишити на ніч у холодному місці.

      Розкачати тісто завтовшки як на вареники. Щоб виготовити пряник у вигляді коника чи півника, слід зробити заготовку з паперу, накласти на шар тіста і вирізати форму ножем. Фігурки розкласти на змащеному жиром декові, змастити яйцем і випікати в духовці (при температурі 200 градусiв до золотавого кольору; не пересушити, щоб не були твердими. За традицією, такі пряники забарвлюють у червоне буряковим соком. Ще гарячі коржики можна оздобити візерунками з помадки. Для цього потрібно збити цукор-пудру з білком, час від часу додаючи сік цитрини.

Тушкована капуста з опеньками

      На 800 г квашеної капусти - 50-100 г опеньків або інших грибів, 3-4 ст. ложки олії, дві ложки борошна, цибулина.

      Опеньки помити, залити холодною водою, варити до готовності. Квашену капусту (якщо дуже кисла, то промити водою) дрібно нарізати і тушкувати у невеликій кількості води з жиром, доливаючи грибного відвару. До готової капусти додати нарізані й підсмажені опеньки, добре все вимішати й тушкувати 2-3 хвилини.

Картопляники з грибами

      На 100 г сухих грибів - дві-три цибулини, кілька картоплин.

      Сухі гриби відварити, перекрутити м'ясорубкою. Підсмажити на олії цибулю, додати гриби, за смаком посолити й поперчити, влити 2-3 ложки грибного відвару. Протушкувати все це до повного випарування рідини. Грубо натерту сиру картоплю посолити, зцідити воду, додати борошна й вимішати. Смажити на олії таким чином: покласти картопляне тісто, на нього грибний фарш, тоді знову тісто. Обсмаживши картопляники з обох боків, скласти їх у макітру й тушкувати в духовці 10-15 хвилин.

Квасоля з чорносливом

      0,5 кг квасолі, 300 г чорносливу, цибулина, 2-3 ст. ложки олії, сіль, цукор.

 Попередньо намочену у воді квасолю зварити так, щоб вода википіла. Під кінець варіння посолити. Окремо зварити в підсолодженій воді чорнослив (у малій кількості води). Перед подаванням вимішати квасолю з чорносливом, посолити за смаком, викласти в полумисок або в мідний таз і полити присмаженою на олії цибулею.

Кутя

      Зерно символізує продовження роду і нове життя. Тому на поминках готують кашу-коливо, а на Свят-вечір, коли поминають усіх, хто відійшли в потойбіччя - кутю. Кутя буває ячмінна і пшенична. Ячмінь варять, як звичайно кашу. З пшениці готують так: зерно перебирають, просушують, запарюють гарячою водою. Можна залити водою на ніч. Вранці варять на малому вогні, додаючи холодну воду, щоб не розварилася. Окремо готують юшку: труть мак, заливаючи його узваром з медом, додають товчені горіхи, родзинки. Перед вечерею кутю змішують з юшкою.

УВАГА! Редакція "Православ'я в Україні" залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статей, які оприлюднюються у розділі "Моніторинг ЗМІ". Статті публікуються в редакції першоджерела.