УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 89 відвідувачів

Теги
Приїзд Патріарха Кирила в Україну українська християнська культура молодь милосердя Предстоятелі Помісних Церков Ющенко Католицька Церква комуністи та Церква шляхи єднання краєзнавство Києво-Печерська Лавра вибори Доброчинність 1020-річчя Хрещення Русі забобони Церква і політика церква та політика церква і суспільство Мазепа монастирі та храми України церковна журналістика Президент Віктор Ющенко Церква і медицина Археологія та реставрація Церква і влада Голодомор педагогіка діаспора секти УПЦ КП постать у Церкві Митрополит Володимир (Сабодан) конфлікти автокефалія Патріарх Алексій II іконопис Вселенський Патріархат УГКЦ розкол в Україні Священний Синод УПЦ






Рейтинг@Mail.ru






«Високий замок» (Львів): І в Сімферополі буде кутя по-галицьки...

 

«Високий замок» (Львів), Борис Козловський, 11 січня 2007

Акція «Різдво разом!» відбулася. Хоча не у таких масштабах, як у попередні роки, коли у Галичині завдяки запрошенню в Інтернеті були сотні гостей з різних куточків України.    
 
 У Національному університеті імені Івана Франка цього року вирішили піти іншим шляхом. Ректорат передоручив цю справу студентському профкому і уряду. Ректор висловив побажання: жоден гість не повинен зустрічати Різдво у гуртожитках. Тільки у родинах!

Знайшлося 60 добровольців. Далеко не у всіх є належні квартирні умови, не усім дозволяють приймати гостей сімейні обставини. Більшість студентів з Таврійського національного університету (Крим) і Запорізького національного університету роз’їхалися з нашими студентами по селах. Старості групи географічного факультету львів’янці Соломії Мосієвській «дістався» студент-третьокурсник географічного факультету Таврійського національного університету Ігор Іванов. Хлопець попросив робити наголос у своєму прізвищі не на другому, а на першому складі. Адже він за національністю болгарин... Ігор намагався розмовляти українською мовою. Але відчувалося, що для нього це важка робота... Час від часу переходив на російську. Ігор розповів, що в його університеті жодного предмета не викладають українською мовою. За винятком одного - «української ділової мови». Але за усі роки навчання не чув, щоб хтось в університеті спілкувався українською мовою. Чимало слів (суто галицьких) Ігор почув вперше, коли господарі готували страви до Святвечора. Деякі з них так сподобалися хлопцеві, що він записав їх у блокнотик: макогін, баняк, горнятко, канапка... А ще йому сподобалося лагідне і милозвучне «перепрошую». Обіцяв, що на наступне Різдво зробить у Сімферополі таку ж кутю, як у цій родині... За словами Ігоря, і у Сімферополі, і на його рідній Одещині люди знають, що на Святвечір має бути 12 пісних страв, але мало хто цього правила дотримується.

О сьомій годині вечора уся родина Мосієвських була за святковим столом. Чи з’явилася вже на той час на небі перша зоря, сказати важко, бо небо було закрите хмарами...

Господар хати - пан Орест. Його дружина - пані Леся, троє дітей - Тарас, Соломія, Рома, улюблена теща пані Люба, колишня політв’язень, і ще двоє племінників. А серед гостей - Ігор, автор цієї публікації і фотокореспондент Мирон Маслюк. Усі присутні прочитали дві молитви – «Отче наш» і «Богородице Діво».

Після цього пан Орест підніс до кожного тарілочку з просфоркою і до кожного звернувся з добрими побажаннями на новий рік... Господар у розмові з нами зазначив, що їхня родина спеціально не готувалася до зустрічі гостей. Таке Різдво у них щороку. А в радянські часи відзначали це свято потаємно, сторонніх людей у родинному колі не було... Пані Люба згадала, що і в далекій Мордовії політв’язні святкували Різдво. Куті не було, а з чорного хліба робили торти... Коли скуштували усі 12 страв, найменша серед Мосієвських - Рома - учениця музичної школи імені Кос-Анатольського - взяла до рук бандуру. І це тепле родинне вогнище наповнилося чарівними мелодіями українських народних пісень...

А сьомого січня уся родина Мосієвських разом з Ігорем була на Службі Божій у церкві, що у Шевченківському гаю. І сам храм, і Служба Божа зачарували хлопця. Потім Соломія та Ігор довго блукали вулицями Львова. Вертепи на вулицях були для гостя найбільшим дивом. І він твердо вирішив, що у Львові не востаннє. А ще від щирого серця запрошував Соломію до себе у гості...

 

УВАГА! Редакція "Православ'я в Україні" залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статей, які оприлюднюються у розділі "Моніторинг ЗМІ". Статті публікуються в редакції першоджерела.