УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 65 відвідувачів

Теги
УГКЦ вибори секти педагогіка милосердя постать у Церкві Голодомор Священний Синод УПЦ Києво-Печерська Лавра молодь Ющенко церковна журналістика краєзнавство комуністи та Церква Вселенський Патріархат 1020-річчя Хрещення Русі Доброчинність Президент Віктор Ющенко монастирі та храми України іконопис конфлікти Приїзд Патріарха Кирила в Україну Мазепа шляхи єднання Католицька Церква церква і суспільство Митрополит Володимир (Сабодан) церква та політика Церква і політика Предстоятелі Помісних Церков Археологія та реставрація українська християнська культура розкол в Україні УПЦ КП діаспора забобони Церква і медицина автокефалія Патріарх Алексій II Церква і влада






Рейтинг@Mail.ru






«Високий замок» (Львів): Бандурист Богдан Жеплинський відроджує ляльковий вертеп

 

«Високий замок» (Львів), Олеся Пастернак, 06 січня 2007

Він виготовляє шопки, малює ескізи ляльок, а також відтворює різдвяні та побутові сценки, які бачив у дитинстві.

 

Наш кореспондент побувала на генеральній репетиції вертепу, який щороку напередодні Різдва пан Богдан організовує у Міжрегіональному центрі профтехосвіти, художнього моделювання та дизайну.

Учні бережно несуть в актовий зал величезну дерев'яну шопку та великі коробки з ляльками. Поки вони готуються до виступу, Богдан Жеплинський охоче ділиться спогадами з дитинства. "Колись на Різдво до нас приходив колядувати лемко. Він мав із собою велику скриню на палиці. З однієї торби виймав вертепних персонажів і через дірочку запихав "на сцену". Після того, як ляльки виступили, перекладав їх в іншу сумку. Спершу йшлося про народження Христа, потім можна було побачити веселі побутові сценки: шандар когось штрафував або чіплявся до молодиці, селяни обурювалися через високі податки, жид продавав коня чи козу, теща сварилася із зятем-пияком... Особливо мені запам'яталися рухомі ляльки-козаки, які молотили горох, та чарівниця, що робила масло. Якось у 70 роках я гостював у художника Володимира Шагали. У нього на стриху син знайшов стару дерев'яну шопку. Верхня частина була нерухомою, а нижня - призначена для театрального дійства. Основа цієї шопки послужила для відтворення нової. Я загорівся відродити старий галицький ляльковий вертеп. Разом з Володимиром Шагалою почав збирати сюжети. Деякі записав з пам'яті".

Тим часом у шопці з'являється Ангел і сповіщає радісну новину - у Вифлеємі народився маленький Ісусик. Сина Божого йдуть вітати Пастушки та три Царі. Ірод, довідавшись про Дитятко, наказує повбивати всіх немовлят у своєму царстві. Незадовго по його душу приходять Смерть та Чорт. Після різдвяного дійства бачимо побутові сценки: два Козаки молотять горох і колядують, а Жид запрошує у корчму (Богдан Жеплинський за шопкою співає: "Ой хто п'є, тому наливайте..."), стара Чарівниця у свято робить масло і чаклує корів. За це Чорт забирає її до пекла. Потім з'являється Циган з Козою - "такий голодний, що не має де переночувати". Мошко пропонує молодиці купити Козу і напрошується до неї в гості. Цю сценку змінюють закохані хлопець і дівчина у народних костюмах. Вони співають українські пісні. Згодом бачимо у шопці давніх знайомих - Гриця і Касю. Кася несе продавати півня, а Гриць відмовляє: "Краще віддай когута вчительці математики. Побачиш, твоя дитина відразу стане добре вчитися". Закінчується дійство виступом Гуцула, який наспівує: "Маю кільо хліба, трохи мармуляди, бувайте здорові - їду до Канади...". Гуцул - одна з найулюбленіших ляльок пана Жеплинського, адже їй понад сорок років.

За словами Богдана Жеплинського, у різдвяному дійстві мають брати участь не лише релігійні персонажі, а й звичайні люди, як-от Кася і Гриць, бо так було здавна заведено в Галичині. Вони повинні розповідати про політичну ситуацію в країні, про те, що найбільше турбує людей. "Коли Ющенко був головою Нацбанку України, Кася і Гриць переживали за гроші, які тримали у... консервних банках. Коли ж Януковича закидали яйцями, селяни говорили про курей, які останнім часом стали добре нестися", - розповідає Богдан Жеплинський. На запитання: "Чи місце у вертепі сучасним політикам?" Богдан Михайлович відповідає, що все залежить від того, наскільки вдало продумано сценарій. "Колись не було прийнято, щоб політики були вертепними персонажами. Їх висміювали прості селяни. Тепер у вертепі можна побачити і Кучму, і Ющенка, і Януковича, і Юлю. З одного боку, це добре, бо з'являється щось нове, сучасне, з іншого - погано, бо такі вертепи часом бувають вульгарними. Я натрапляв на сценарії, де дійовими особами виступають Тарас Шевченко, Леся Українка і навіть... Єва. Це - явний перебір, несмак. Складаючи сценарій, треба виважено добирати персонажів і висміювати їх потрібно делікатно. У вертепі допускається експромт, головне - зберегти суть".

Пан Жеплинський сам малює ескізи для ляльок. Одяг їм шиє викладач з моделювання Оксана Душна та учениці профтехучилища. У такий спосіб вивчають історію українського та світового одягу.

Лауреат Премії духовного відродження імені митрополита Андрея Шептицького, голова Львівського відділення Національної спілки кобзарів України Богдан Жеплинський вважає, що справжній галицький вертеп - ляльковий. Та й в Україні загалом він походить ще з княжих часів, був популярний за Сковороди. З таким ляльковим вертепом ходили спудеї Києво-Могилянської академії. Син пана Богдана Тарас записав понад двісті різних вертепних сценаріїв, онук Мирослав від шести років допомагає дідусеві, виступає у різних сценках. Нині вже на п'ятому курсі політехнічного університету, однак не полишає улюбленого заняття.

За високий внесок у розвиток нашої культури, збереження українських традицій Богданові Жеплинському кілька днів тому присвоїли звання заслуженого працівника культури України.

 

УВАГА! Редакція "Православ'я в Україні" залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статей, які оприлюднюються у розділі "Моніторинг ЗМІ". Статті публікуються в редакції першоджерела.