УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 66 відвідувачів

Теги
Ющенко Церква і влада монастирі та храми України Києво-Печерська Лавра Церква і медицина молодь Голодомор Приїзд Патріарха Кирила в Україну іконопис вибори церковна журналістика Священний Синод УПЦ Церква і політика комуністи та Церква діаспора Предстоятелі Помісних Церков розкол в Україні Археологія та реставрація Вселенський Патріархат Митрополит Володимир (Сабодан) автокефалія Католицька Церква постать у Церкві шляхи єднання церква та політика милосердя УПЦ КП конфлікти секти Доброчинність УГКЦ краєзнавство забобони Патріарх Алексій II 1020-річчя Хрещення Русі українська християнська культура педагогіка Мазепа Президент Віктор Ющенко церква і суспільство






Рейтинг@Mail.ru






«Дзеркало тижня» (Україна): Вертепія: подвійна історія

 

«Дзеркало тижня» (Україна), Ярина Михальнок, 20 - 26 сiчня 2007

На Старий (Новий) рік на площі Ринок міста Івано-Франківськ відбулося справді унікальне дійство як для самого міста, так і для всієї України, - всеукраїнський фестиваль вертепів «Карпатія». Чому на Івано-Франківщині? Бо, як висловилися організатори, тут легко дихати і можна говорити, що думаєш.

Ініціатором свята виступив голова Громадського руху «Народна самооборона» екс-міністр Юрій Луценко. «Ми виступаємо тут на сцені, аби розкрити світ традиції», - сказав Луценко, наголошуючи на необхідності проведення такого роду фестивалів. Творчий керівник фестивалю - Олесь Доній, мистецьке об'єднання «ОsтаNNя Барикада». Режисер-постановник фестивалю - Сергій Архепчук, ведучим був відомий «майданіст» (ведучий на Майдані) Євген Нищук. Навіть сцена набула своєрідного антуражу, бо два роки тому відстояла Майдан. Підхід до організації фестивалю серйозний, тому хочеться бачити і наступного року захід аналогіч-ного рівня.

Своєрідною родзинкою, як це назвали організатори фестивалю, був «Самооборонний вертеп». Головні ролі між собою розподілили Юрій Покальчук - циган, Лірник Сашко - вівчар, Юрій Ямельський -чорт, Юрій Луценко -козак, Олесь Доній - янгол, Євген Нищук - Маланка, Тарас Чубай -подорожній, Андрій Кокотюха - котик. Цим організатори хотіли показати близькість і вічність української традиції.

Окремо хочеться згадати про «Вертеп» греко-католицьких церков Києва та пластовий вертеп із Черкас.

Настрій поліпшували Мандрівні дяки з Дніпра (Дніпропетровськ) та «Плач Єремії». Насамкінець усі дружно виконали фінальну пісню «Лента за лентою».

Як прикраса фестивалю, що вирізнялася своїми зростом і різнобарвним вбранням, були актори на ходулях Національного університету «Києво-Могилянська Академія».

Вражаючим є те, що таким чином дітям відкривається світ української культури, бо діти є оберегами. Вразило, що всі місцеві жителі Івано-Франків-ська, а також люди із близьких сіл поприїжджали зі своєю малечею. Часом напливало відчуття всезагальної казки, де кожен обрав собі роль: хто на годину став циганом, янголом, хто чортом, Маланкою, чи то козаком, пастушком. Протягом шести годин на площі Ринок, де відбувся фестиваль, панувала суцільна вертепія, в якій усі поєдналися однією традицією, однією думкою про український добрий звичай - вертеп.

Про дотримання традиції свідчить кількість охочих бачити та кількість охочих брати участь у фестивалі. Були вертепи майже з усіх куточків України: Рівненщини, Тернопільщини, Черкас, Херсона, Полтавщини, Івано-Франківщини, Київщини, Галицького, Снятинського, Богородчанського, Калуського районів. Усім сподобався Ляльковий вертеп В.Завальнюка, який в історичній ретроспективі показав, як починався вертеп. Глядачі мали можливість бачити майже реальних ляльок, якими ще у XV столітті на маленьких пересувних сценах актори показували ставлення народу до тієї чи іншої події. Починаючи з Різдва, люди масово творили своєрідну вертепію, яка полягала в тому, що на кожній площі села святкування народження Христа набувало ігрового дійства. Усі, як діти, так і дорослі, ставали учасниками, несучи краплинками свою традицію. Ту традицію, яка до нас дійшла у чистому вигляді і без якої не уявляються ці святкові дні.

Сьогодні вертеп набуває подвійної історії. З одного боку, двохтисячолітня історія, яка не переривалася на Західній Україні, дедалі сильніше проявляється у бажанні підтримувати свої традиції. З іншого - є багато людей, для яких таке явище - абсолютно нове й незнайоме. Лише коли побачать чи почують, тоді щось може обізватися в серці: це говорить втрачена традиція. Організатори своїм фестивалем зробили багато, вони показали світ прекрасного вертепу численним гостям також з інших регіонів України. Фестиваль приніс собою ноту осмислення своїх звичаїв.

 

УВАГА! Редакція "Православ'я в Україні" залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статей, які оприлюднюються у розділі "Моніторинг ЗМІ". Статті публікуються в редакції першоджерела. 

 

ВНИМАНИЕ! Редакция "Православия в Украине" оставляет за собой право не соглашаться с содержанием статей, публикуемых в разделе "Мониторинг СМИ". Статьи публикуются в редакции первоисточника.