УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 30 відвідувачів

Теги
1020-річчя Хрещення Русі комуністи та Церква Ющенко Приїзд Патріарха Кирила в Україну Вселенський Патріархат Президент Віктор Ющенко краєзнавство конфлікти педагогіка церква та політика Церква і влада Церква і медицина іконопис шляхи єднання забобони українська християнська культура Мазепа Церква і політика монастирі та храми України УГКЦ Патріарх Алексій II автокефалія церковна журналістика секти Голодомор розкол в Україні молодь Предстоятелі Помісних Церков діаспора милосердя постать у Церкві УПЦ КП Археологія та реставрація Доброчинність церква і суспільство Католицька Церква Священний Синод УПЦ Києво-Печерська Лавра вибори Митрополит Володимир (Сабодан)






Рейтинг@Mail.ru






«Власний кореспондент” (Вінниця): Не мучте Леніна!

 

«Власний кореспондент” (Вінниця), Василь Кізка, січень 2007

В багатій процвітаючій Канаді вкрали радянський подарунок - пам»ятник Тарасу Шевченку. В бідній, нещасній Вінницькій області ще жодного із сотень радянських пам»ятників Леніна не вкрали. Виключна більшість із них перетворилася в дуже жалісливе, якщо не сказати жахливе видовище. І нікому діла немає! Ні владі, ні комуністам, ні соціалістам, ні найзлиденнішим здавачам кольорових металів.

Ніхто цих Ленінів не рятує навіть шляхом зловмисного викрадення. Все покрали, порозбазарювали, а Леніни, аж просяться на металобрухт, щоб так прилюдно не мучитися - як стояли так і стоять!.. Наче за кожним із них КДБ пильно наглядає. Наче приречені вони на довгу мученицьку принизливу смерть серед майданів сіл і містечок за якісь страшні гріхи...

Віруючі в Бога церкви відновили і будують нові з коштовними сяючими куполами, протестанти молитовні будинки розбудовують, напічкують сучасним дорогим обладнанням, а віруючі в Леніна мовчки споглядають, як їх кумир так ганебно пропадає. Я не чув ще жодного випадку, щоб якась ленінська атеїстична громада десь хоч копійку зібрала на відновлення пам»ятника Леніну, не те що на побудову нового. Ще кілька років тому вони вимагали навіть через ЗМІ, щоб жовто-блакитна влада, яку Ленін не те що не сприймав, а по шматочках живою різав та ще й сіллю присипав, ремонтувала їх. Влада, як могла, (під тиском рухівських і націоналістичних посягань на світлий образ вождя), виконувала ці забаганки продовжувачів Ленінських ідей, але з часом так розпаніла, розбестилася, відбилася від рук, що перестала їх чути. Хоч і не перестала боятися десь на рівні підсвідомості.

От і стоять ці потвори порепані, потріскані, облізлі і холодно дивляться на нас всіх. Мовляв, дивіться, мучтеся і ви, хай і вам очі повилазять від такого видовища. І ми дивимося, відвертаємо погляди, чортихаємося, хрестимося в душі, терпимо... І скільки часу ще отак терпіти - ніхто не знає.

Склад місцевих рад міняється, всі клянуться у щирій відданості незалежній Україні, існування якої Ленін, як відомо, навіть теоретично не допускав і навіть сам натяк на самостійність її карав кривавими ріками. А Леніни, як стояли, так і стоять!.. Щодня в Томашполі, Ямполі і ще багатьох-багатьох населених пунктах нова влада йде повз них на роботу і з роботи. Що вона думає, що собі сама шепче під ніс, проходячи повз ці монументи - «Інтернаціонал» чи «Отче Наш» для мене завжди, коли я їх бачу поряд, є дуже великою загадкою.

В Дзигівці Ленін на самому пупі села. Як і скрізь - страшний і злий. Хто його першим почав обдирати, чи сам почав облізати - ніхто толком не скаже. Кажуть лиш, що десь в чорта чи біса на складі ті облицювальні порівняно дорогі гранітні плити з монумента ще зберігаються. Для чого, для якої великої місії? Може ждуть не діждуться нової Гегелівської спіралі - коли церкви знову будуть валити, але вже на вищій стадії розвитку людства, а пам»ятники Леніна відновлювати? Отоді вони прибіжать і скажуть: « А ми були вірні Леніну, вберегли його гранітні об лаштунки!..». Може цим заслужать на новітнє ленінське начальництво над нами? Може... Бо як, кажуть, на все воля Божа. А не Леніна.

Як би там не було, не так давно я гостював в маєтку одного багатого цигана в Сороках. Царство йому небесне... Веселий був чоловік... Леніна дуже любив. На всі груди його витатуйований портрет носив... Палац його на кілька поверхів, як гора! А він сам маленький, як хлопчик, лежить на звичайній селянській печі серед того палацу і... гріється на черені вимощеній облицювальними гранітними плитами, страх, як схожими на плити з пам»ятника Леніну... Сердешний не знав, що граніт дуже радіоактивний, вкорочує віка... Царство йому небесне, а такий добрий чоловік був, він Леніна так любив, рятував, на всі груди його портрет носив!..

 

УВАГА! Редакція "Православ'я в Україні" залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статей, які оприлюднюються у розділі "Моніторинг ЗМІ". Статті публікуються в редакції першоджерела. 

 

ВНИМАНИЕ! Редакция "Православия в Украине" оставляет за собой право не соглашаться с содержанием статей, публикуемых в разделе "Мониторинг СМИ". Статьи публикуются в редакции первоисточника.