УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 71 відвідувачів

Теги
Католицька Церква 1020-річчя Хрещення Русі Мазепа краєзнавство молодь Митрополит Володимир (Сабодан) церковна журналістика УПЦ КП Вселенський Патріархат церква і суспільство Священний Синод УПЦ Церква і влада Церква і медицина діаспора Церква і політика комуністи та Церква Ющенко милосердя українська християнська культура церква та політика Києво-Печерська Лавра Приїзд Патріарха Кирила в Україну Голодомор педагогіка вибори забобони Патріарх Алексій II шляхи єднання секти Предстоятелі Помісних Церков постать у Церкві конфлікти УГКЦ монастирі та храми України іконопис розкол в Україні автокефалія Археологія та реставрація Доброчинність Президент Віктор Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






«Притвор» (Київ): Хто б міг подумати: "Мистецький Арсенал" нищитиме легендарні місця Києва

 

«Притвор» (Київ), Василюк Олексій, 31 січня 2007

Поспішаємо повідомити чергову тривожну новину...

24 січня 2007 року київська Містобудівна рада погодила черговий антиекологічний проект. Проте цього разу не «будівництво у парку по вулиці...» і не «реконструкцію озелененої території із розміщенням закладів громадського харчування...». Цього разу халепа прихована під шляхетним тавром «Мистецький арсенал». Вона, власне, міститься у складі Обгрунтування розробки містобудівної концепції регенерації території Київської Цитаделі з перспективним розвитком створюваного культурно-художнього комплексу «Мистецький арсенал» у Печерському районі м.Києва, і яку розглядала Містобудівна рада. Відразу прошу мати на увазі, що цей матеріал жодним чином не скерований проти «Мистецького арсеналу» як такого, або відродження пам'яток історії та архітектури як таких. Ні. Звісно, це не так. Проте все по порядку.

* * *

Замовник проекту - Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища у м.Києві, проектна організація - ПП ТАМ «В. Шевченко».

По словам автора проекту Володимира Шевченко, у держави немає коштів на проведення комплексної реконструкції Київської фортеці і ремонт пам'яток фортифікації, які збереглись до нашого часу. Розробники проекту вважають, що єдиною можливістю для проведення таких масштабних робіт є залучення інвесторів. Втім, висновок цілком логічний. А чим можна зацікавити інвестора у справі реконструкції памяток архітектури? Перше, що спадає на думку - створення туристичного ажіотажу. Варіантів не багато. Таким чином, крім перетворення «Київської фортеці» на прибутковий туристичний центр, жодної можливості знайти кошти на її реконструкцію немає.

Зануримось в суть проекту... тепер вже можна навіть сказати «комерційного проекту» реконструкції Київської фортеці. Планується значна реставрація і реконструкція збережених складових колись величної фортеці. Згідно з розробками архітекторів, навіть зруйновані в минулому фортечні вали підлягають відновленню. Хоча подекуди на них пропонується... розмістити парковки, виставочні і кіноконцертні зали, магазини.

* * *

Крім укріплень Києво-Печерської фортеці, розроблені проекти реконструкції Васильківських, Звіринецьких, Лисогірських, Госпітальних і Ново-Арсенальних укріплень. Масштаби проекту вражають. Не говорчи вже про необхідні кошти, часу він потребує також чимало. Загальний проектний термін реконструкції складає 15 років. Активісти боротьби із ущільненням забудови, в колах яких активно обговорюються результати містобудівної ради, жартують, мовляв «за 15 років на цій реконструкції встигнуть нажитись чотири скликання Київради і три міських голови».

Зупинимось на Лисогірських укріпленнях. Це неподалік станції метро «Видубичі». Вони складаються із системи земляних валів Лисогірського форту 1872 року побудови. Форт став хронологічно останньою спорудою комплексу Київської фортеці. Загальна площа природного урочища Лиса гора, більшу частину якої займає фортечна територія складає 137 га. Площа ж самого форту - біля 100 га. Фактично, Лисогріский форт є найбішим фортечним укріпленням Європи. Ще у передвоєнні роки на території урочища знаходились військові склади, що після війни були вивезені. Протягом останніх півстоліття Лиса Гора подарована природі. Казарм і військових складів більше немає. Оборонні вали поросли деревами і сховались під кронами. Тут немає асфальту, кіосків, магазинів і атракціонів. Лише живописні здичавілі ландшафти.

За рахунок того, що десятки років Лиса гора збергіала статус режимного об'єкту, на неї не допускалось вільне відвідування відпочиваючими. Через це, на її території зберіглась колосальна як для Києва кількість тварин і рослин. «Фактично, статус військового об'єкту і уберіг природу Лисої гори. Стільки занесених до Червоної книги України рослин і тварин, скільки можна зустріти тут, не побачиш ніде в Києві» - говорить відповідальний за гору співробітник «Київської фортеці» Іван Парнікоза. Природні комплекси відтворились на стільки, що тепер занесені до Червоної книги рослини зростають безпосередньо на фортечних валах!

* * *

У останні десятирічча гору оточила більша кількість легенд і повір'їв ніж будь-яке інше місце в Києві. Містичного забарвлення урочищу додають топоніми на кшталт «Озеро русалчине», історичні факти. як то розташування тут в минулому давньоримської військової бази і форту, давньослав'янського капища, фольклорно-міфологічні розповіді старожилів про шабаші відьом та зниклих людей. В минулому тут страчували в'язнів Косого Капоніру. Все це приваблює до Лисої гори не лише шанувальників фольклору, містики, магії а і всіх, хто хоче відпочити на природі, серед живописного ландшафту, де не видно жодного будинку і не чути шуму автомобілів.

Дивним чином збережені природні раритети не залишились і поза увагою вчених. Рішенням Київської міської Ради від 13.02.1994 №14 був створений Регіональний ландшафтний парк (РЛП) „Лиса гора" загальною площею - 137,1 га. Головною метою створення РЛП стало збереження особливо цінних ділянок лучно-степового ландшафту на півночі Українського лісостепу. На території парку діє встановлений заповідний режим: тут забороняється пошкодження і знищення дерев, чагарників, трав'янистого покриву, розкладання багать, організація стихійних місць відпочинку, проїзд та стоянка автомобільного транспорту. Звичайно, не всі ці вимоги і далеко не завжди дотримуються відпочиваючими.

Проте заходи, передбачені у складі проекту «Мистецький арсенал», на фоні недбалих віпочиваючих, постають буквально наругою над поняттям «заповідний режим». Нехтуючи тим, що Лиса гора тепер є природно-заповідним об'єктом, архітектори планують розмістити на ній:

- Культурно-розважальний центр на 3000 чоловік з підйомником на вершину гори;

- Міжнародний молодіжний центр на 2000 чоловік;

- Оглядові майданчики, літні кафе, альтанки;

- Зелені амфітеатри.

Дивлячись на схему реконструкції бачимо чимало будівельних майданчиків, знесення дерев з усіх залишків форту (а з ними і охоронювана червонокнижна флора), навіть зрізання східної частини гори з метою прокладки швидкісної залізниці! Нічого сказати, архітектори - народ обділений скромністю.

У Відділі моніторингу Інституту зоології, повідомляють, що цим відділом кількома місяцями тому розроблялась спеціальна довідка для адміністрації «Київської фортеці» про норми відпочиваючих для Лисої гори. Керуючись заповідним режимом РЛП та державними будівельними нормами, вдалось розрахувати гранично припустиму кількість відпочиваючих. Так, одночасно на горі можуть перебувати не більше 450 відвідувачів. Лише за таких умов природу урочища вдасться зберегти у майбутньому.

Виходить певна нестиковка існуючого режиму і планів реконструкції. Більше того, замовником проекту чомусь виступає не музей, а Головкиївархітектура. «Знаючи позицію директора «Київської фортеці» Вячеслава Куліча, ми розуміємо, що проект у такому вигляді не проходив попереднього погодження з музеєм. Адже адміністрація музею завжди відстоювала позицію збереження природних комплексів Лисої гори, як заповідного об'єкту» - наводить ясність Іван Парнікоза. Громадські організації вже прореагували на результати містобудівної ради, направивши до державних органів листи протесту. Проте ясності ситуація поки не має. Як і у багатьох інших пов'язаних з містобудуванням питаннях, все лише ускладнюється і заплутується.

 

УВАГА! Редакція "Православ'я в Україні" залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статей, які оприлюднюються у розділі "Моніторинг ЗМІ". Статті публікуються в редакції першоджерела. 

 

ВНИМАНИЕ! Редакция "Православия в Украине" оставляет за собой право не соглашаться с содержанием статей, публикуемых в разделе "Мониторинг СМИ". Статьи публикуются в редакции первоисточника.