УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 87 відвідувачів

Теги
Церква і медицина автокефалія вибори Вселенський Патріархат забобони педагогіка українська християнська культура Голодомор секти постать у Церкві УГКЦ Доброчинність комуністи та Церква церковна журналістика 1020-річчя Хрещення Русі Католицька Церква краєзнавство милосердя монастирі та храми України конфлікти молодь УПЦ КП Митрополит Володимир (Сабодан) церква та політика Президент Віктор Ющенко Священний Синод УПЦ Предстоятелі Помісних Церков церква і суспільство розкол в Україні шляхи єднання Патріарх Алексій II Мазепа Ющенко Церква і політика іконопис Києво-Печерська Лавра Церква і влада діаспора Археологія та реставрація Приїзд Патріарха Кирила в Україну






Рейтинг@Mail.ru






«Волинь православна» (Луцьк): Віра і діла

  08 лютого 2007



«Волинь православна» (Луцьк), Марія Старчук, лютий 2007

„Покайтеся, і віруйте в Євангеліє!" (Мк. 1, 15) заповідає нам Святе Письмо. Проста, істинна, свята ця заповідь. Треба покаятися, залишити гріховне життя, щоб стати здатним приступити до Євангелія. Щоб прийняти Євангеліє, треба в нього увірувати. Святий ап. Павло вмістив сутність всієї проповіді в проповіді покаяння і віри. Він заповідував усім, і юдеям, і еллінам „покаяння перед Богом і віру в Господа нашого Іісуса Христа" (Діян. 20, 21).

Неосяжний розум Божий осягається вірою, тому що віра може прийняте все - і неосяжне для розуму, і суперечливе. „Я є Світло, Яке прийшло в світ" - сказав про Себе Господь. Це світло перед нами, „щоб кожний віруючий в нього, не загинув, а мав життя вічне" (Ін. 3, 16).

Кожний з нас має свою глибину і силу віри. При цьому та й інша щомиті змінюються в нас. І чим ми слабкіші у вірі, тим більше цих змін, і тим більш вони непередбачені. Зараз ми сильні духом, відчуваємо піднесення, і віра так відчутно близька нам. Але мить, - і хвиля віри відринула, самосвідомість запаморочилася, потьмяніла. Хвилі нашої віри - лише прибій і відбій до нашого духу безмежного моря божественного життя. І він, наш дух - в руках Бога. Ми повинні підкоритися мудрості Божій і подитячому доручити себе Його любові до нас. „Не думайте про себе більше, ніж належить думати, але думайте скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив" (Рим. 12, 3). Однак, це не означає того, що наша свобода і думка зовсім безсильні для приросту віри в нашій душі. Ми повинні берегти ті почуття, думки і прагнення, які насаджені Христом, і всіляко оберігати віру від сумнівів, які руйнують її в період занепаду духу.

„Примножуй свої успіхи віри" (1 Тим. 6, 11), пише ап. Павло. Без самовідданості людина не здатна вірити. Тому Господь сповістив усім бажаючим приєднатися і йти за Ним з живою вірою: „Хто хоче за Мною йти, нехай зречеться себе" (Мф. 16, 24). Жива віра - вхід до світу духовного, світу Божого. Віра - двері до Бога. Немає інших дверей до Нього. „Без віри неможливо догодити Богові" (Євр. 11, 6). Віра мертва, визнання Христа тільки як раціональне переконання, може бути і приналежністю бісів. Така віра для віруючої людини призведе до засудження на суді Христовому.

Віра в Євангеліє повинна бути живою. Треба вірувати розумом і серцем, сповідувати віру устами, доводити її життям, справами. „Покажи мені віру твою від діл твоїх" (Іак. 2, 18), - говорить апостол тому, хто хвалиться однією мертвою вірою своєю. Лише ті справи в християнині визнаються ділами добрими, які є виконанням євангельських заповідей, якими живиться, живе його віра, якими підтримується його життя у Христі. Християнин не має права чинити за велінням сердечних почуттів, які залежать від впливу на серце плоті і крові, якими б не видавалися ці почуття добрими: від християнина приймаються лише ті добрі справи, до здійснення яких його серце спонукають Дух Божий і Слово Боже. „Праведний житиме вірою" (Євр. 10, 38). Справжня віра Христа є єдиним засобом спасіння, але віра жива, яка є проявом всієї людської сутності. Такої віри вимагає апостол Іаков, коли проголошує, що віра без діл є мертвою, що від діл здійснюється віра. Схвалюючи діло патріарха Авраама, св. Іаков схвалює діло його віри - принесення в жертву сина за велінням Божим. Силу здійснити цю справу дала віра, а діло виразило силу віри.

Сліпі ті, хто високо оцінює так звані добрі справи, джерелом яких є заражена гріхом природа. Вони не пізнали Христа, не зрозуміли таїнства викуплення, заплутались у сітях власного псевдомудрування. Якби добрі справи обов'язково призводили до спасіння, то пришестя Христа було б зайвим, а заповіді євангельські - не потрібні. Очевидно, ті, хто визнає можливим спасіння з допомогою лише одних справ, нівелюють значення Христа. Справи, ніби добрі, сприяють зростанню в людини її „я", руйнують віру в Христа, є ворожими Богові. Водночас діла віри умертвляють в людині заздрість, плекають в ній віру, звеличують в ній Христа. „Коли ти устами своїми визнаватимеш Іісуса за Господа і будеш вірувати в своїм серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасенний будеш , бо серцем віруємо для праведності, а устами сповідуємо для спасіння" (Рим. 10, 9-10).

Справжня віра, щойно людина сповідує її устами, дає їй спасіння. Дала вона спасіння розбійнику на хресті, дала вона спасіння, через покаяння, багатьом грішникам в останні, передсмертні хвилини їх життя. Жива віра, як запорука спасіння і вічного блаженства, повинна бути для християнина дорожчою від його земного життя. Мучеництво - теж справа віри. Цю справу хулять ті, хто високо поціновує вчинки, що випливають з гріховних бажань. Вони в своєму засліпленні називають цей найсвятіший подвиг, дарований людству Богом, наслідком божевілля. Досить важливим в справах віри є сповідання уст. Церковна історія повідомляє, що в перші часи християнства, під час переслідувань, гонінь, деякі мученики фальшиво, жартівливо, вимовляли усне сповідування Христа і відразу осявала їх благодать Божа: вони миттю із запеклих язичників ставали ревними християнами, і кров'ю закріплювали те сповідування, яке спочатку вимовили як блюзнірство.

Страждання і смерть за заповіді євангельські теж є справами живої віри в Христа. Ця віра дарувала і мученикам, і преподобним силу витримати подвиг проти гріха, зробила їх сусідами Святого Духа. Оживлені живою вірою, святі іноки, як-от Авраам, залишали вітчизну і дім батьківський; як Мойсей, замість земних насолод обирали насолоди страждань за Христа, як Ілля, напівголі, йшли в пустелі і вертепи. Очами віри вони дивились на небесне правосуддя. Віра - мати терпіння, мати мужності, сила молитви, керівниця до смирення, сходи до престолу любові.

Ті, хто збагатився живою вірою в Христа, змінюються і в ставленні до видимого світу і земного життя. Земні переваги, як тимчасові, перед цими чистими поглядами виглядають дріб'язковими. Вони перелітають, мов на крилах, через всі скорботи і всі скрутні обставини. В праці вони не відчувають напруги, в хворобах - не відчувають хвороби. Віруючий в Христа, якщо і помре смертю гріховною, то знову оживе покаянням. І бачимо багатьох зі святих, які впали з вершини святості в безодню тяжких гріхів, а потім, за допомогою віри і покаяння, вирвалися з темної безодні і піднеслися знову на висоту святості і чистоти. Натомість віруючий в себе і той, хто покладається на себе, не звільняється від гріха покаянням.

„Якщо хочеш молитвою випросити собі якого-небудь блага у Бога, то ще до молитви приготуй себе до міцної віри і прийми засоби проти сумніву і невір'я", - пише св. Іоанн Кронштадський. „Все, - сказав Господь, - що попросите в молитві, віруючи при цьому, - отримаєте".

Серце того, хто має сумніви, отримує покарання: воно хворобливо знемагає від сумнівів. Наші прохання, молитви потрібні саме для посилення нашої віри, якою ми спасаємось: „Благодаттю бо спасаєтесь через віру" (Ефес. 2, 8). Віра - духовні уста: чим вільніше вони розкриваються, тим ширшим потоком входять в них божественні джерела.

 

 

УВАГА! Редакція "Православ'я в Україні" залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статей, які оприлюднюються у розділі "Моніторинг ЗМІ". Статті публікуються в редакції першоджерела. 

 

ВНИМАНИЕ! Редакция "Православия в Украине" оставляет за собой право не соглашаться с содержанием статей, публикуемых в разделе "Мониторинг СМИ". Статьи публикуются в редакции первоисточника.