УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 45 відвідувачів

Теги
церковна журналістика милосердя постать у Церкві Президент Віктор Ющенко Археологія та реставрація Священний Синод УПЦ педагогіка Приїзд Патріарха Кирила в Україну молодь вибори краєзнавство Вселенський Патріархат Мазепа церква та політика шляхи єднання конфлікти Патріарх Алексій II УПЦ КП монастирі та храми України Голодомор забобони Доброчинність Києво-Печерська Лавра Предстоятелі Помісних Церков Католицька Церква діаспора автокефалія комуністи та Церква Ющенко іконопис 1020-річчя Хрещення Русі Церква і політика секти Церква і медицина Церква і влада розкол в Україні церква і суспільство Митрополит Володимир (Сабодан) українська християнська культура УГКЦ






Рейтинг@Mail.ru






«Притвор» (Київ): Голосіївська пустинь - від святителя Петра Могили до... екологічного краху?



«Притвор» (Київ), Олексій Василюк, 12 лютого 2007

Назва Голосіївської пустелі - прекрасного київського лісопарку з Покровським чоловічім монастирем - має цікаву й заплутану історію. У деяких виданнях минулих років повідомляється, що засіяв ліс Голосіївський в 1631 році митрополит київський Петро Могила, заснувавши тут монастир і свою заміську резиденцію. Дійсно, жагучий поборник православної віри заснував дану пустинь, але посадив він на гірських схилах не ліс, а фруктові сади.

Назва "Голосієво" зустрічається майже на сторіччя раніше в грамоті польського короля Сигізмунда (1541 м.), у якій монарх дарує згадану землю Видубицькому монастирю. А от уже в 1617 році при описі границь землеволодінь Києво-Печерської лаври згадується хутір Голосіївський. Може, топонім походить від прізвища засновника поселення?

На цю думку наштовхує фраза Максима Берлінського в примітці до тексту про знищення Голосіївської пустелі: "Підстава цієї пустелі покладене архімандритом печерським Петром Могилою... на місці колишнього називаного Гуласиева хутора". ("Історія міста Києва", 1799 м.). До речі, Гулаков у Києву налічувалося досить багато. Деякі з них були відомими політиками, діячами культури й мистецтва.

Але цікавіші відомості про "родовід" Голосієва можна почерпнути в аналах усної народної творчості. Одне з переказів говорить, що населення, що живе в цих краях, мало чисто демократичний уклад виборчої системи: воно голосувало за князя, що полюбився, і в такий спосіб меншість підкорялася більшості. Так виникло Голосієво.

В якому стані зараз перебуває ця древня частина столиці? Чи буде, нарешті, у Голосіївському лісі створений національний природний парк? Про це розповідає Притвору активіст громадських екологічних організацій Києва Олексій Василюк:


Дев'ятнадцять років поспіль тривала робота над створенням у Києві національного природного парку (НПП) «Голосіїв». Національний природний парк є заповідним об'єктом із найвищим статусом, приорітетно охоронюваною категорією природно-заповідного фонду, яка тільки можлива в Україні. Ані в Києві, ні в Київській області досі немає жодного НПП і жодного заповідника. Жодної потужної заповідної території! Нею мав стати «Голосіїв». Та зараз можна сміливо стверджувати, що найближчим часом нам не бачити нацпарку «Голосіїв» як власних вух. До такого висновку можна дійти, дослідивши останні події, що стусуються створення НПП.

Трохи історії.

Процес створення НПП «Голосіїв» бере початок ще з радянських часів, з кінця 80-х років. Лише останні 18 років існує громадська організація «Спілка «Порятунок Голосієва», головною статутною задачею якої є власне створення в столиці Національного природного парку.
Спочатку планувалось, що НПП поширюватиметься не лише на Київ, а і на область, матиме площу 65 000 га і простягнеться на південь аж до с.Витачів. Другою чергою, до нього мали ввійти Трахтемирівський півострів і Канівський природний заповідник. В далекій перспективі природоохоронці уявляли намисто заповідних об'єктів національного значення, розташованих вздовж течії Дніпра. Вони мали утворити собою охоронювану, нефрагментовану ділянку Дніпровського екологічного коридору. Та не судилось.
Ейфорія незалежності швидко перейшла в усвідомлення, що молода Україна таки лишилась державою некомпетентних та безвідповідальних чиновників. У створенні НПП було відмовлено. Тоді, 1993 року громадськістю було прийняте рішення про роботу над створенням НПП будь-якою ціною. Клопотання про необхідність створення парку тоді готував і подавав «Зелений світ». Пізніше з'явилась «Спілка «Порятунок Голосієва». Єдиний об'єкт національного значення, який вдалось створити - державний ботанічний заказник «Лісники». Він і потепер лишається чи не найціннішим заповідним об'єктом Києва.
Користувачі та власники проектованих до НПП ділянок дали згоду на входження в нього, і діватись було, так би мовити, нікуди. Та чиновнича система боялась створювати нацпарк. Тоді, як компромісний варіант, було утворено Регіональний ландшафтний парк (РЛП) «Голосіївський». Площа парку склала 11 тисяч гектарів. Його територія поглинула всі проектовані до НПП землі, що знаходяться в адміністративних межах Києва. Але РЛП не влаштовував громадськість. Здавалось би, така сама адміністрація, зонування... та є одна відмінність РЛП від НПП. РЛП - об'єкт місцевого значення, а одже і підпорядковується місцевій владі. У випадку з НПП, створення парку відбувається Указом Президента і землі підпорядковуються безпосередньо Мінприроди. А так... Київрада створла РЛП - Київрада і скасує. По цій же причині, офіційний Київ не хотів (і досі не хоче) стіорення нацпарку. Адже, щойно він буде створений, контроль з боку місцевих "чинуш" за всіма його землями буде безповорортно втрачено.
Так і вийшло. Вже у 1999 році приймається варварське рішення про реорганізацію парку. Неформальною причиною цьому було те, що в Голосієві зробили низку незаконних землевідведень і самозахоплень землі. Треба було узаконити. І ось, Київрада приймає безпрецедентне рішення. З РЛП «Голосіївський» роблять «1 чергу РЛП «Голосіїв» !!! Це значить, не лише зміну назви, а і те, що з 11 тис га парку лишається всього 5600. А як же інші? - А інші будуть (колись) в 2-й черзі. Тобто був цілісний РЛП, а тепер частину його територій оголосили такими, що ввійдуть в нього ж, але пізніше. Важко уявити, що відбувається це в державі, яка підписавши низку міжнародних та національних документів, за якими зобов'язалась розширювати покращувати охорону довкілля, і розширювати природно-заповідний фонд - нищить останні цінні природні території. Втім, в сучасній Україні і таке можливо.
Так, Голосієво втратило унікальні урочища «Конча-Заспа», «Покал», острів Галерний, сотні гектарів лісів і інші землі. Про другу чергу ніхто мову не веде. Більше того, на виведених з РЛП землях почались активні землевідведення і забудови.
Тим часом проект створення НПП дійсно розробляється. Він датується 2001 роком і був виготовлений Держкомлісгоспом.
Вдала афера з 1-ю чергою РЛП «Голосїів» надихнуло чиновників Головного управілння архітектури та містобудування на спроби провернути те саме і з іншими об'єктами. Так, на повному серйозі, попонувалось замінити 1794 га заказника «Жуків острів» на 1-шу чергу заказника - 630 га... Як відомо захисникам природи Києва, всі ініціативи по створенню «1-х черг» заповідних об'єктів Києва походили від Головкиївархітектури та тодішнього головного дендролога міста - осіб не дотичних до охорони природи в принципі.

Жорстокі реалії. 2006.

Потуги громадськості призвели до спеціального Указу Президента про необхідність пришвидшення процесу створення НПП.
На початку 2006 року в стінах міськадміністрації уточнюють все: що де забудували і що де кому пообіцяли. Готується так звана «Технічна документація попереднього визначення меж та визначення площ землекористувань, що входять до складу земель 1 черги РЛП «Голосіїв». І от, нарешті, 9 березня 2006 року, Київрада приймає рішення про погодження створення НПП «Голосіїв» на землях м.Києва.
Рішення розповсюджується лише на теритьорію існуючого на цей момент РЛП (і то - дещо урізану версію). І це все при тому, що у 1994 році, рішенням Київради №14, під створення НПП зарезервовано всі землі першої черги РЛП (тобто 11 тис га). Але і це, здавалось би, добре. Хоча б 5 тисяч гектарів... Ніхто більше не зможе забрати ці землі... Але все виявилось значно складніше. І гірше. НПП створено не буде навіть після цього. Зараз можна звинувачувати чиновників в тому, що це саме по їх вині. Адже або вони зробили це зумисно, або припустились злочинної по відношенню до природи халатності.
Погодження, що колись давались на створення НПП, тепер втратили чинність. А от повторних погоджень, станом на 2006 рік вже ніхто давати не хоче.
Як відомо з листа Держуправління екоресурсів у м.Києві, станом на 20.09.2006, свої згоди на входження до НПП поновили лише 2 користувачі. Решта - ні. Не погодило входження в НПП навіть лісопаркове господарство «Конча-Заспа». Таким чином, непогодженими лишаються 5005 га, тобто 95% створюваного нацпарку.
Отакі от, чиновницькі справи...

А тим часом...

А тим часом Голосієво активно роздирають на шмаття забудовники. Перш за все, причиною цьому є те, що вздовж всього Голосієва зараз будується лінія метрополітену. Таким чином, околиці Голосіївської площі, Національного виставкового центру і Одеської площі стають дуже перспективними для забудови, адже споруджені тут будинки незабаром стануть не просто будинками, а «будинками біля метро». Так і виходить. Вже незаконно роздерибанено територію Київського університету імені Тараса Шевченка. Тут тепер будується колосальний житловий масив. Вже є і проекти забудови (пробачте... «перспективного розвитку») території Національного виставкового центру. І це далеко не все.
Відомо, що надання землі під спорудження посольств є наданням території іншій державі. Тому і погоджуватись має таке Верховною Радою України. Але зараз, як бачимо. На території заповідного Голосієва ведеться будівництво посольства Кіпру. І питання не лише в тому, що територія є природно-заповідним фондом, а і в тому, що погоджеення ВРУ ніхто навіть не питав.

Жорстокі реалії. 2007

Тепер же, станом на 2007 рік ситуація змінилась ще далі. А НПП «Голосіїв» можна поставити діагноз «ще гірше». Жоден з міністрів охорони навколишнього природного середовища України не зміг (не схотів) докласти достатньо зусиль, щоб створити НПП. Попередній міністр, Павло Ігнатенко радикально змінив ситуацію і добився Указу Президента України про заходи з прискорення створення парку. Але свою справу Павло Миколайович довести до кінця не зміг. Не встиг. Тепер міністр охорони довкілля -представник «регіонів», гірник В. Джарти. І як не дивно, за його керування Міністерством сталось якесь, поки не до кінця зрозуміле зрушення.
9 лютого 2007 року в Мінприроди зібралась нарада по створенню НПП «Голосіїв», що пролила світло на деякі «гальма» створення парку. Минуло, як не як, рівно 11 місяців з дня погодження створення НПП, а все як було, так і лишилось. Як виявилось, існує офіційний лист НАН України, між усім, підготовлений без участі профільних інститутів зоології і ботаніки, на Мінприроди. З цього листа (ще від 18.12.2006) випливає, що для створення НПП недостатньо інформації! Сказано навіть, що відсутнє наукове обгрунтування створення парку, коли ми знаємо, що це обгрунтування існує вже багато років і займає декілька сотень сторінок.
Цікаво, для чого створення НПП «Голосіїв» вперто гальмується керівництвом Національної Академії Наук, при чому власне її Президією? Чи не тому, що до НПП мають відійти підрядні до НАН землі, скажімо скандальної «Феофанії» чи якісь інші діялянки?
Крім того, говорячи про «гальма» створення нацпарку, не можна змовчати і про Київську міську держадміністрацію. Рішенням Київради від 9.03.2006, яким Київ погодив створення НПП процес створення парку був доручений КМДА і Держуправлінню охорони довкілля в м.Києві. Подивимось на перелік землекористувачів Голосієва. Нагадаємо, майже ніхто з них не погодив входження своїх земель в НПП. І хто ж це? - КП «Київзеленбуд» (4295 га), головна астрономічна обсерваторія НАНУ (23 га), Державне заповідне господарство «Феофанія» НАНУ - тобто структури міськадміністрації і НАНУ - установ, що створюють НПП! Таким чином не зрозуміло, чому погодження не надане структурами, безпосередньо підлеглими тим, які створюють «Голосіїв». Висновки з цієї бюрократичної комедії, мабуть кожен може зробити сам.

Хронологія процесу створення НПП «Голосіїв»

1. 1993.05. - клопотання УЕА «Зелений світ» про необхідність створення НПП;
2. 1993.10. - спеціальна комісія з проблем Голосієва;
3. 1994 - резервування земель для створення НПП рішенням Київради;
4. 1995 - рішення Київради про створення РЛП «Голосівський» (11 000 га);
5. 1999 - підготовка з затримкою проекту організації РЛП «Голосіївський»;
6. 2001 - підготовка з затримкою проекту створення НПП «Голосіївський»;
7. 2003 - реорганізація РЛП «Голосіївський» в 1-шу чергу РЛП «Голосіїв»;
8. 2006 - доручення Президента України про прискорення робіт по створенню НПП, погодження НПП Києвом.

 

УВАГА! Редакція "Православ'я в Україні" залишає за собою право не погоджуватися зі змістом статей, які оприлюднюються у розділі "Моніторинг ЗМІ". Статті публікуються в редакції першоджерела. 

 

ВНИМАНИЕ! Редакция "Православия в Украине" оставляет за собой право не соглашаться с содержанием статей, публикуемых в разделе "Мониторинг СМИ". Статьи публикуются в редакции первоисточника.