УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 123 відвідувачів

Теги
Церква і влада церква та політика Доброчинність краєзнавство милосердя діаспора Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква і суспільство Католицька Церква іконопис Президент Віктор Ющенко Предстоятелі Помісних Церков УПЦ КП Археологія та реставрація українська християнська культура Києво-Печерська Лавра забобони Церква і політика Ющенко автокефалія церковна журналістика розкол в Україні Церква і медицина Голодомор Патріарх Алексій II Вселенський Патріархат Мазепа педагогіка Священний Синод УПЦ секти вибори монастирі та храми України комуністи та Церква постать у Церкві молодь УГКЦ конфлікти Митрополит Володимир (Сабодан) 1020-річчя Хрещення Русі шляхи єднання






Рейтинг@Mail.ru






«Притвор» (Київ): Православний десант киян у Криму!



«Притвор» (Київ), Марія Сатаєва, 15.03.2007

А ми вже зустріли весну! В Криму. Там квітнуть абрикоси і вишні, проліски і навіть кульбабки - малі сонечка.
Сімферополь зустрів нас сонцем і посмішкою Слави Харченко, керівника місцевої молодіжки. І ми зрозуміли, що це буде повна посмішок поїздка. Настрій був надзвичайний, тож випивши вина за зустріч і отримавши цінні вказівки від Слави, ми вирушили в Севастополь.
Не доїжджаючи міста, вийшли в Інкермані. Монастир притиснутий залізницею до скелі. Але, не дивлячись на колії і шум, там дуже спокійно. Роки і віки дивляться задумливо очима монастиря на сучасний світ.
В Севастополі сутеніє рано. Тож влаштувавшись на ніч, ми пішли до Херсонесу. Велич собору Св. Володимира і руїни Херсонесу - на все це спокійно опускалась ніч. Це додавало спокою, але ховало від нас море.
Севастополь, особливо центр, були досить таки сучасними і гарно облаштованими. Це трохи покращило моє попереднє враження від цього міста.
На другий день ми вирушили в Балаклаву. Нарешті ми дістались моря! А Балаклава була не просто прекрасною - це була перлина сонця, моря і радості. Нафотографувавшись досхочу в бухті, ми дістались краю затоки і побачили прекрасне і чарівне, величне і спокійне море! Тут хотілося залишитися жити прямо на скелі. Тут хотілося плакати і радіти, жити і молитися. Що ми й зробили з радістю.
Наш день не закінчився так просто, бо ми вирішили продовжити наш шлях до Бахчисараю. Бахчисарай - місто нічних пригод для мене. Це був мій другий раз в місті. Другий раз вночі, і другий раз з пригодами.
Діставшись Бахчисараю о шостій, ми взяли квитки на електричку о десятій. В найближчий кав'ярні розпитавши шлях до Чуфуткале, вирушили в дорогу. Таксисти дивували неввічливістю, а маршрутки не зупинялись. На зупинці нам навіть не відповіли, просто провели поглядом, наче ми - це картинка з іншого світу. Випадково зупинилась маршрутка, всередині люди - мов з дивного кіно. Ніби над цією картиною Кустуріца співпрацював з соцреалістами. Дивлячись на цих людей, Ян-ян сказала, що не вірить що це з нею відбувається.
... Монастир був далеко від дороги, але ми не злякались темряви. В скелі підсвічувалась ікона Богородиці і розміреність життя віддзеркалювалась від скель до неба.
Дивувало, що в цьому місті життя закінчувалось з настанням темноти. Навіть в монастирі вже о сьомій закінчилась вечірня. І світ завмер. Ми ходили темними вулицями і дивувались неспівпадінню часу на годиннику і відчуттю глибокої ночі навколо.
В неділю вже, на жаль, треба було їхати додому. І ми вирушили до Сімферополя. Там зайшли до монастиря і, взявши благословення у Свт. Луки, ми вирушили до Києва.
А коли поїхали - пішов сніг. Про це нам сказав Слава по телефону.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.