УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 80 відвідувачів

Теги
1020-річчя Хрещення Русі краєзнавство комуністи та Церква церква та політика Мазепа іконопис молодь шляхи єднання Вселенський Патріархат Києво-Печерська Лавра діаспора Церква і влада УГКЦ церковна журналістика Церква і політика автокефалія Археологія та реставрація забобони українська християнська культура вибори милосердя Патріарх Алексій II Приїзд Патріарха Кирила в Україну Президент Віктор Ющенко постать у Церкві розкол в Україні Церква і медицина Католицька Церква церква і суспільство Голодомор Митрополит Володимир (Сабодан) Ющенко УПЦ КП Доброчинність Священний Синод УПЦ конфлікти монастирі та храми України секти педагогіка Предстоятелі Помісних Церков






Рейтинг@Mail.ru






«Молодий буковинець» (Чернівці): Стіни замку Любарта...



«Молодий буковинець» (Чернівці), 16 лютого 2007

Єдина первозданна середньовічна пам'ятка збереглася через те, що її нижня частина - з будівельного сміття Середньовічний замок, який носить ім'я свого засновника князя Любарта, - єдина в Україні споруда тих часів, що збереглася у своєму первозданному вигляді. У цьому старовинному замку побували кореспонденти «МБ».
З висоти ніхто не падав, але зі сходів, бувало, котилися
Увійшовши у велику середньовічну браму замку Любарта, який майже в незмінному вигляді стоїть у старій частині Луцька, відразу опиняєшся в оточенні масивних височенних стін. На «другий» та «третій» поверх замку, куди ведуть коридорчики вздовж стін, можна пройти дерев'яними сходами. За словами співробітників музею-заповідника, найвища
точка замку, куди можна дістатися, сягає дев'ятиповерхового будинку. Сходи разом із поручнями виглядають досить міцними, однак через необережність легко можна опинитися внизу. Працівники заповідника розповіли, що випадків падінь відвідувачів з висоти не пригадують. Але одного разу таки довелося «ловити» відвідувачку. «Вже традиційно майже кожна пара лучан, яка одружується, обов'язково повинна сфотографуватися з гостями на верхніх поверхах замку. Звісно, довгі розкішні сукні і туфлі на високих підборах - не найкраще вбрання для любителів історичного минулого. Так, весільна дружка на двометровій висоті зачепилася каблуком за сходинку і покотилася донизу. Усі встигли лише зойкнути. Та дівчина встала на ноги неушкодженою. Лише була дуже засмучена, що зламала каблук улюблених туфель», - розповіла працівниця заповідника.
Першим був
замок з дерева
За словами Сергія ОДЗІЄВИЧА, наукового співробітника заповідника «Старий Луцьк», цей замок з цегли та каменю
з'явився на місці іншого - дерев'яного.
- Колись - понад 900 років тому - тут стояв дерев'яний замок - Окольний. Посередині діяла Соборна церква, яку мурувати ще у 1170-х роках. На жаль, нині залишилися лише її рештки, однак маємо намір її відновити з максимальною точністю. Оскільки замок був резиденцією волинського князя, то на його території були й побутові приміщення - кузні, кухні, комори і навіть лазні. Усі елементи кріплення, будівельні матеріали були дерев'яними. З тих часів збереглася лише одна вежа. В ній зараз розташований єдиний в Україні музей дзвонів. Зважаючи на недовгий вік дерева, у 1340-х роках навколо дерев'яної споруди волинський князь Любарт, а за православним хрещенням - Димитрій, розпочав мурувати цегляний замок. Поступово князь замінив дерев'яний замок на цегляний.
Науковець С. Одзієвич переконаний, що сьогодні замок - єдина середньовічна пам'ятка в Україні, яка на 85% виглядає так, як у свої часи. «Очевидно, «добрі» лучани розібрали би і цей замок, як це сталося з іншими пам'ятками, якби не обставина - в нижній частині замку немає цегли, там просто накидане каміння, будівельне сміття і все залите бетоном», - каже пан Сергій. 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.