УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 409 відвідувачів

Теги
Митрополит Володимир (Сабодан) Ющенко розкол в Україні Церква і медицина вибори 1020-річчя Хрещення Русі церковна журналістика Доброчинність Церква і влада Католицька Церква краєзнавство УГКЦ УПЦ КП діаспора постать у Церкві шляхи єднання монастирі та храми України Приїзд Патріарха Кирила в Україну Предстоятелі Помісних Церков Києво-Печерська Лавра українська християнська культура комуністи та Церква Археологія та реставрація Голодомор Церква і політика Священний Синод УПЦ Патріарх Алексій II забобони церква та політика іконопис милосердя церква і суспільство молодь секти Мазепа педагогіка Вселенський Патріархат конфлікти Президент Віктор Ющенко автокефалія






Рейтинг@Mail.ru






«Україна молода»: Як народжується диво. Кореспондент «УМ» побувала на хлібокомбінаті №11...



«Україна молода», Ірина Чимирис, 07.04.2007

Галина Кикоть, завідувач лабораторії хлібокомбінату, люб'язно погоджується бути моїм екскурсоводом і веде мене до пекарні, де, власне, й з'являються на світ вироби, що стануть окрасою великоднього кошику багатьох київських родин. Пані Галина одразу попереджає, що точного рецепту їхніх «фірмових» пасок вона не розкриє, адже це - інтелектуальна власність підприємства, яка розголосу не підлягає. До речі, технологи хлібокомбінату №11 практично щорічно розробляють новий рецепт пасхальних кексів (саме так офіційно називається цей виріб). За словами Галини Кикоть, нинішнього року робота над рецептурою розпочалася практично відразу після різдвяних свят.

      ...Переступивши поріг пекарні, я спочатку навіть трохи розгубилася - таким великим було приміщення і стільки в ньому стояло (точніше - працювало) різних пристроїв. Підходимо до механізму, що замішує тісто. Точніше, спочатку жінки-тістоміси вкидають до посудини, що зовні нагадує гігантський котел, всі необхідні інгредієнти (деякi подаються автоматично, а деякi - руками): розведені дріжджі, борошно, молоко, цукор, маргарин, яйця, родзинки, ванілін. Декілька секунд цю масу розміщують руками, потім у посудину опускають стержень у вигляді спіралі, що ретельно перемішує тісто. Після замішування, постоявши деякий час і помітно піднявшись, тісто потрапляє до рук інших працівниць, які дістають його з посудини і розкладають у форми. Спеціальним конвеєром форми доставляються до печі. Зауважимо, у піч майбутні паски відправлялися руками вже не жіночими, а чоловічими. Обличчя хлопця-практиканта, який працював на цій операції, спочатку мені здалося надто сумним (особливо в порівнянні з жінками-працівницями, у більшості з яких під час роботи були дуже світлі лиця). Але, підійшовши ближче, я помітила, що вуста хлопчини все ж таки трішки посміхаються. Та й хіба можна бути сердитим, займаючись такою величною справою...

      Етап власне випікання виробу, за словами Галини Кикоть, є чи не найважливішим в усьому процесі. Треба постійно слідкувати за температурними показниками, щоб виріб, з одного боку, не був сирим, а з іншого - не перепікся. Тому людина, яка контролює роботу печі, має бути дуже уважною і відповідальною. Ці якості, як мені здалося, в повній мірі властиві Лідії Рогальській, яка в ту зміну стояла на «посту». Побачивши мене, вона трохи насторожилася, що це, мовляв, за «чужинці» біля печі, але дізнавшись, у чому справа, заспокоїлася. Не полишаючи робочого місця, пані Лідія ділиться думками щодо своєї професії: «Наші предки випікання хліба, а тим більше великодніх пасок, вважали процесом майже магічним. Вони розмовляли з тістом, відправляючи хліб у піч, читали молитви. На жаль, у нас на молитви часу немає, але і я, і мої колеги намагаємося дотримуватися загальновідомого правила - хліб випікати треба лише з добрими думками. І тільки тоді він піде на користь тим, хто його споживатиме»...

      На виході з печі готові паски зустрічають інші хлопці й виймають їх iз форми. Галині Кикоть здається, що один із працівників робить це не надто ніжно, й вона зауважує, що «паску з форми треба виймати так, ніби допомагаєш прекрасній незнайомці вийти з транспорту». На що дотепник Павло відповідає: «Але що я зроблю, якщо цих «жінок» навколо мене занадто багато, й руки в мене вже втомилися»...

      Звільнені з форми паски знову потрапляють на конвеєр, де їх одягають у «розкішне» вбрання - мастять кремом, притрушують різнокольоровими крупинками, прикрашають зображеннями у вигляді хреста, яєць чи квіток. Словом, надають довершеного вигляду. Нарешті остання операція - паски ховають у святкову упаковку й відправляють до київських крамниць і супермаркетів.

      ...Пiдприємство я залишала з гарним настроєм у душі і паскою, яку мені по закінченні екскурсії вручив директор хлібокомбінату Леонід Русавський. Паска була ще теплою й так гарно пахла, що я ледве стримала себе, щоб не відламати від неї шматочок. Але уявила, як гарно ця паска виглядатиме в моєму великодньому кошику, й грішне бажання одразу зникло. А ще в ту мить мені пригадалося вичитане десь твердження,  що в Древньому Римі до випікання хліба допускалися лише вільні люди - хліб, зроблений руками раба, вважалося, не може бути корисним. І мені так захотілося, щоб і наші селяни, і наші пекарі завжди відчували себе людьми вільними. А якщо рабами - то тільки Господа Бога...

ДВI ЦИФРИ

      Протягом страсного тижня Київський хлібокомбінат №11 щоденно випікає пасхальних кексів загальною вагою більше як 8 тонн.

      Повний цикл приготування паски - від замішування до пакування готового продукту - займає близько 6 годин.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.