УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 77 відвідувачів

Теги
молодь церковна журналістика краєзнавство конфлікти Доброчинність Церква і медицина комуністи та Церква забобони постать у Церкві Києво-Печерська Лавра церква і суспільство іконопис милосердя вибори УПЦ КП Церква і влада Ющенко Церква і політика Католицька Церква Археологія та реставрація Митрополит Володимир (Сабодан) шляхи єднання розкол в Україні УГКЦ Приїзд Патріарха Кирила в Україну діаспора Голодомор секти автокефалія Вселенський Патріархат Президент Віктор Ющенко Патріарх Алексій II 1020-річчя Хрещення Русі Предстоятелі Помісних Церков монастирі та храми України Священний Синод УПЦ Мазепа українська християнська культура церква та політика педагогіка






Рейтинг@Mail.ru






«Газета по-українськи» (Україна): Юлія Літвінова перед Великоднем...



«Газета по-українськи» (Україна), Олександр Луценко, 03.04.2007

Продавці поминальних вінків за сезон заробляють 2-3 тис. грн. У критому павільйоні Центрального ринку Полтави щороку обладнують спеціальні місця для такого товару. Цього року вінки продають від 2,5 до 40 грн, штучні квіти - від 50 коп., букети - 2-5 грн, гірлянди - по 7 грн, кошики - 20-150 грн.

- Віночок із шовковими квітами за 2 гривні 50 копійок довше висітиме, ніж великий із бархатними за 30, - каже продавець Юлія Літвінова, 57 років. - Оксамит швидше вигорає, хоча й красивіший. Такі вінки багаті купують. Я завжди людей попереджаю, що шовк довше зберігає свій колір.

Жінка вінки виготовляє сама. Матеріал купує у Москві, коли їздить до доньки. Або під Харковом. Каже, що турецькі квіти кращі за китайські. Колись їх робила сама, а зараз купує готові. Щоб квітки стали рівненькими, тримає їх на пару над чайником.

- Отам зразу видно якість, - ділиться Юлія Миколаївна. - Трапляється не бархат, а тканина з його напилєнієм. Під паром воно осипається, вода стає кольоровою. А ціна однакова.

Літвінова 25 років пропрацювала в ательє - виготовляла квіти для наречених. На пенсії почала робити поминальні вінки. За майстерню їй слугує квартира. Там усе завішано вінками. Їх жінка починає робити ще із серпня. За сезон виготовляє 500-700 штук. У березні виходить на базар. За перевезення товару, патент, камеру схову й містове у місяць платить до 1 тис. грн. Має постійних клієнтів. Каже, що займається цією справою останній рік.

- Болячки замучили. У чоловіка цукровий діабет. Йому зробили операцію на оці. Заплатили три тисячі двісті гривень. Цих коштів за минулий сезон не заробили. Донька з Москви гроші висилала. Цю справу покинемо. Коли париш, воно ж страшне, ядовите - в мене зоб розвинувся. Доторгую цей сезон, і треба операцію робити.

Пані Юлія робить гірлянди метрової довжини. Продає їх по 7 грн. Говорить, що такого на ринку більш ніхто не продає, бо не знають, як робити.

- У радянські часи на хрести вішали смужки-гірлянди, - згадує жінка. - Казали, що вінки не можна. Це просто народна видумка, як і те, що на вінку має бути шість квіток. Усе це єрунда. Який букет є, такий і є. Я сама чула, як виступав київський священик. Немає різниці, скільки понести квітів. А як рвуть польові квіти? Їх же не рахують.

На гробки в середньому витрачають 100 гривень

Померлих поминають через тиждень після Великодня у понеділок. У народі цей день називають проводами чи гробками.

50-річний Олег Залізняк із Полтави поминатиме батька й матір у неділю, 15 квітня. Поїде до райцентру Нові Санжари, де поховані рідні.

- Купив два вінки, - показує. На них - жовті троянди. - Мама любила ці квіти. Тоді й приберу могилки, бо ніяк вирватися раніше.

На вінки Олег витратив 60 грн. Дорога обійдеться йому в 10 грн.

- Купила чотири букети. А треба вісім, - 51-річна Ольга Педенко приїхала в Полтаву з райцентру Диканька у справах. На Центральному ринку розглядає кошик із квітами за 15 грн. - Квітів купую десь гривень на 30. За фарбу для хрестів заплатила 20 гривень. На цвинтар візьму цукерки, печиво й напої. На гробки щороку витрачаю до 100 гривень.

43-річна Тетяна Бехтер із Полтави вибрала букет квітів за 10 грн. Ще жінці потрібно придбати шість таких. На поминальний день вона витрачає 100-150 грн. Каже, що це один день у році, коли зустрічається майже вся родина.

На цвинтарях Полтавщини в поминальні дні влаштовують колективні служби за упокій.

- Коли батюшка відспівує, за ним носять скриньку. Люди туди кидають по 2-5 гривень, - розповідає 49-річна Ольга Сватковська із села Ціпки Гадяцького району на Полтавщині. - Як кажуть, у попа такси й здачі немає. Хто скільки дасть. За відспівування покійника на цвинтарі платять 10-20 гривень. А в день похорону чи хрестин батюшці дають 50 гривень.

Iз чим поминають померлих


Для волинянина проводи обходяться у 50-70 грн. Великодні продукти в Луцьку зазвичай купують на базарах. Там домашні яйця дешевшають до 3,5 грн за десяток, пасочки віддають по 2-3 грн, а за вінок із штучних квітів просять 7-15 грн.

У Чернівцях на поминальні дні обов'язково купують калач і пакет солодощів, у Рівному - беруть хліб або паску і три крашанки. Після панахиди священик усе забирає і відвозить до монастиря. У Тернополі на цвинтар хліба не несуть, тільки крашанки.


Львів: паска, крашанки, букети штучних квітів, вінки, свічки, панахида - 35-65 грн.

Чернівці: калач, пакет солодощів, свічки, вінок, панахида - 55-95 грн.

Рівне: гілочка штучних квітів, вінок, свічки, панахида - 20-50 грн.

Ужгород: паска, крашанка, свічки, вінок, панахида - 20-65 грн.

Тернопіль: крашанки, свічки, вінок, панахида - 30-55 грн.

Івано-Франківськ: паски, крашанки, штучні квіти, вінок, свічки, панахида - 25-60 грн.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.