УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 83 відвідувачів

Теги
молодь Голодомор Мазепа секти розкол в Україні діаспора українська християнська культура вибори церковна журналістика УПЦ КП краєзнавство Митрополит Володимир (Сабодан) Ющенко 1020-річчя Хрещення Русі Археологія та реставрація конфлікти Церква і влада педагогіка Священний Синод УПЦ церква і суспільство УГКЦ Доброчинність Патріарх Алексій II Католицька Церква Церква і медицина забобони милосердя Предстоятелі Помісних Церков Києво-Печерська Лавра Вселенський Патріархат іконопис постать у Церкві комуністи та Церква автокефалія шляхи єднання Церква і політика Приїзд Патріарха Кирила в Україну Президент Віктор Ющенко монастирі та храми України церква та політика






Рейтинг@Mail.ru






«Україна молода»: Великодні дарунки



«Україна молода», Ярослава Музиченко, 04.04.2007

Те, що справжні писанки - це розмальовані спеціальним писачком курячі яєчка, сьогодні, мабуть, знають усі. Хоча ще років 10 тому люди переживали шок, коли бачили обрядодійство зі свічкою і воском. Їх тривалий час привчали, що писанки - це дерев'яні заготовки, помальовані великими олійними квітами чи оздоблені випаленими смужками й крапочками. Останнім часом набір можливостей прикрашення еліпсоподібних писанкових форм надзвичайно розширився. Яйцеподібні предмети оздоблюють бісером і барвистими нитками, а на білосніжних яєчних шкаралупах витравлюють кислотою візерунки мережива. Роблять дряпанки: по крашанці видряпують голкою візерунок, ніби гравюру.

      Утім найзахопливішим великоднім мистецтвом залишаються звичайні писанки, якими були вони ще з давніх давен. Потріскує вогник свічки, розігрітий віск у писачку пахне медом, а біле яєчко з нанесеними візерунками стає жовтим, потім червоним, брунатним, чорним... Потім над свічкою знімаємо шар воску - і маємо багатоколірну веселу писанку. Бджолиний віск зберіг для нас усі барви, які ввібрала шкаралупка за час нашого писанкування.

      Подаровані писанки тримають в оселі на почесному місці до наступного Великодня, а то й протягом багатьох років. Якщо писанка ненароком поб'ється, її слід закопати в землю, бажано на ниві.

      За традицією, писанки пишуть дівчата і жінки. Починають писанкарювати на свято Стрітення (15 лютого), завершують до свята Трійці. На Великдень писанками вітають один одного родичі й друзі.

      Необхідні матеріали: яйця курячі білі, писачок, бджолиний віск, свічка, барвники, зразки орнаментів, олівець, оцет, ганчірки (велику - розкладати писанки для сушіння і малу - обтирати віск).

      Яйця. Слід вибрати для писання писанок білі яйця, що мають тверду, ніде не тріснуту, шорстку шкаралупу. Бо до гладенької погано беруться фарби. Яєчка миють у мильній воді.

      Барвники. В давнину барвники добували з природи. Готували навари: золотавий - з цибулиння, жовтий - з кори дикої яблуні, з гречаної соломи, коричневий - з кори вільхи. Зелений - iз полину, з полови конопляного сім'я. Нині фарбують аніліновими барвниками (для вовняних чи бавовняних тканин).

      Писачок. Зараз у художніх салонах чи в майстрів можна купити готовий «заводський» писачок. Утім його неважко зробити самим. Для цього слід скрутити невеличку трубочку з жерсті і закріпити її дротом на держачкові-паличці.

 

АБЕТКА СИМВОЛІВ

ДРЕВО ЖИТТЯ

      Древо Життя, або ж світове дерево, уособлює в собі єдність усього світу. В образі древа поєдналися уявлення про час, простір, життя і смерть. Символ світового дерева - це й образ родючості, Богині-Матері, а також дерево роду.

СВАРГА

      Сварга, знайома майже всім стародавнім народам, позначає рух Всесвіту і творчої енергії. Ця назва походить від санскритського «добре» і «буття». У багатьох культурах цей знак пов'язувався з сонцем і небом. Сварга позначає Божу велич і була емблемою Христа в ранньохристиянських катакомбних церквах.

ЗОРЯ

      У давнину зірку пов'язували з Великою богинею. Зорю зображували по-різному: шести- семи-, восьмипроменева. Шестикутна зірка з'явилася ще на початку неоліту, зображення таких зірок поширені в традиційному різьбленні українців. Восьмикутна зоря - це знак чистоти і символ Діви Марії.

ПТАШКА

      Птаха символізує людську душу. За повір'ям, душа прилітає пташкою до новонародженої дитини і відлітає, коли людина помирає. Птахи поєднують земне і небесне. І, виявляється, мають багато спільного з сонцем. Приміром, восени, коли сонце спадає, вони «йдуть» - відлітають у казковий вирій; навесні, коли сонце зростає, - «приходять», повертаються з вирію.

БАРАНЕЦЬ

      Баран - у багатьох народів знак Божої благодаті, багатства, родючості. У важливі, доленосні моменти життя (скажімо, на весільному посаді) українці сідали на волохату овечу шкуру, аби в них завжди був достаток і все велося успішно. Вівця, ягня - жертвенна тварина, символ смирення, невинності, безмежної любові. Про вівцю є приказка: «Вівця, як бджола», бо «бджола мед носить не для себе, вівця шерсть носить не для себе». До речі, до Вселенського собору 692 року Ісуса Христа зображували на іконах у вигляді ягняти.

РИБА

      Рибу в українському фольклорі пов'язували зі святом весняного відродження. Перед відродженням передбачається смерть, перебування в потойбіччі. Міфічна Щука-риба є посередником між живими й померлими. Християни перших століть зображували Христа у вигляді риби. Перші літери грецького написання «Ісус Христос, Син Божий, Спаситель» складають слово «риба» (ІХТІОС).

ОЛЕНЬ

      Образ оленя пов'язується з чистотою, оновленням і творенням нового. У Біблії спраглий олень порівнюється з душею, що прагне Бога. Такий сенс вкладається і в зображення оленя на хрестильних купелях та в релігійному живописі, коли він п'є з джерела біля підніжжя хреста.

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.