УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 147 відвідувачів

Теги
молодь Церква і політика церковна журналістика церква і суспільство комуністи та Церква Мазепа розкол в Україні забобони церква та політика Церква і медицина Вселенський Патріархат Предстоятелі Помісних Церков Президент Віктор Ющенко шляхи єднання УПЦ КП Археологія та реставрація педагогіка краєзнавство постать у Церкві автокефалія Києво-Печерська Лавра Митрополит Володимир (Сабодан) українська християнська культура вибори конфлікти Голодомор 1020-річчя Хрещення Русі Ющенко Приїзд Патріарха Кирила в Україну монастирі та храми України УГКЦ милосердя Патріарх Алексій II іконопис діаспора секти Католицька Церква Доброчинність Священний Синод УПЦ Церква і влада






Рейтинг@Mail.ru






«Галичина» (Івано-Франківськ): «Підтримай стражденного»



«Галичина» (Івано-Франківськ), Оксана Ооел, 5 квітня 2007

Слава Ісусу Христу! Найкращі вітання і поздоровлення вам, дорога редакціє. «Галичина» для мене і моєї сім'ї цікава й об'єктивна газета, яку виписуємо не один рік. Дуже схвилювала нас нова рубрика «Молитва і диво», яка дійсно так потрібна в цей час невірства і зневаг Господа.
Багато років працюючи в школі (за фахом я вчитель фізики і математики), зрозуміла, що питання віри - це найважливіше в житті людини, особливо у підготовці молоді до життя, важкого, сповненого випробувань. І тут особлива відповідальність лягає на батьків за своїх дітей перед суспільством, перед собою, перед Богом. «Жити треба так, щоб заслужити небо» - така мета життя повинна бути в кожної людини.
І приклад любові до ближнього, приклад терплячого перенесення випробувань - добрий приклад для дітей.
Я хочу розповісти вам про сім'ю Стасюків з Березівки Тисменицького району - Михайла і Марту. З армії Михайло повернувся з хворими ногами. Але була кохана Марта і щасливий сімейний початок - народження трьох дочок. А далі трагедія: лікарі поставили діагноз - ампутація стіп. З 1977 року переніс 10 операцій і, як наслідок, - втрата обох ніг. Він Живе (пишу це слово з великої літери), бо жити так, як він, не кожен зуміє. Це дух, це сила, це усвідомлене терпіння.
Лікарі, що поставили колись діагноз його хвороби, приїхали в село і здивувались: «А той наркоман ще живе?!». Михайло, який дійсно приймає наркотики, аби приглушити біль, не став наркоманом, оскільки весь у молитві, він орієнтується в ситуації, пам'ятає про кожного односельця, цікавиться їх життям. Він страждає, терпить і знає, що це його хрест, хрест, який дав йому Бог, і він свідомо терпить за рід, за Україну. А біля нього його Марта, вона біля нього завжди, тільки коли в церкві Богослужіння, Михайло з любов'ю і ніжністю каже: «Іди, Марто, бо я не можу». І як прикро, що наша держава покинула таких людей, по суті, напризволяще. Подумайте самі: по догляду за хворим Марта одержує сім гривень, а пенсія у Михайла трошки більша за 400 гривень. Ми всі розуміємо, скільки забирає плата за світло, газ і скільки від цієї пенсії лишається на хліб насущний. Яка може бути мова про свіжі вітаміни, такі потрібні знесиленій від хвороби людині. І Марта, як та працьовита бджілка, трудиться і як лиш може зводить кінці з кінцями. Правда, з району раз на рік допомагають... Але чи рятують оті 100-200 гривень...
Я хочу звернутися до вас, чиновники: люди обирали вас для поліпшення добробуту свого, вам краще мільйони розтратити на вибори, ніж віддати їх нужденним, та ще й яким нужденним. Тож зверніть увагу на тих терплячих, мовчазних та бідних. На їх молитвах, на їх жертві тримається Україна.
Хто хоче допомогти цій людині, може спрямувати свої благодійні кошти на рахунок 10290 в Державному ощадному банку України (установа банку № 7327/02 Черніївська філія), вид вкладу «До запитання», Стасюку Михайлу Миколайовичу
Не можу ще не розказати про красуню Тамару Стефінин - 20-річну дівчину з Березівки, яка теж хвора і не може ходити. Але не падає духом, вона в молитві і в праці. Бачили б ви її вишивки-картини і дивувалися б, як ці рученьки можуть тримати голку. А вона вишиває, вишиває лик Ісуса. Бог робить чудо, а ми, зрячі, - сліпі. і знову мама на догляд за Тамарою одержує сім гривень, хоч таблетки мусять бути кожен день і ці ліки не дешеві. Для порівняння: мої знайомі, працюючи в Італії по догляду за хворими, а особливо лежачими, одержують не менше 600 євро.
Тому, як мені здається, необхідно провести акцію на підтримку лежачих хворих. І я вірю, що «Галичина» схвалить цю ідею. Листи з фотографіями хворих і розповідями надіслати до 1 травня на адресу прем'єр-міністра, Президента і Голови Верховної Ради. Нехай побачать кожного, хто потребує такої підтримки і допомоги, а їх в Україні - тисячі. А ще мені особисто хотілося б переговорити з Президентом, адже він знає, скільки коштує його власне лікування. Невже він необізнаний у цьому питанні? Тож закликаю всіх до проведення акції. А поки можновладці будуть розглядати фотографії, я закликаю всіх людей доброї волі: «Будьте милосердні і допоможіть тим, хто потребує підтримки й допомоги!».
   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.