УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 75 відвідувачів

Теги
Доброчинність комуністи та Церква церковна журналістика 1020-річчя Хрещення Русі Мазепа Києво-Печерська Лавра конфлікти вибори монастирі та храми України іконопис УГКЦ педагогіка діаспора українська християнська культура шляхи єднання забобони розкол в Україні УПЦ КП Церква і медицина молодь Предстоятелі Помісних Церков Церква і політика Президент Віктор Ющенко Ющенко Церква і влада Митрополит Володимир (Сабодан) Священний Синод УПЦ постать у Церкві секти Приїзд Патріарха Кирила в Україну автокефалія краєзнавство Голодомор Археологія та реставрація милосердя церква і суспільство Вселенський Патріархат Патріарх Алексій II Католицька Церква церква та політика






Рейтинг@Mail.ru






«Галичина» (Івано-Франківськ): Мир хатам, війна святиням?



«Галичина» (Івано-Франківськ), Неоніла Стефурак, 5 квітня 2007

Далеко не кожному діячеві австрійської культури судилося стати виразником настроїв свого часу, його «візитною карткою». Серед австрійських композиторів початку XIX століття у придворному, церковному та салонному середовищі Галичини найпомітнішою особистістю був син Вольфганга Амадея Моцарта - Франц Ксавер Вольфганг Моцарт, який народився за п'ять місяців до смерті свого геніального батька, а згодом поміняв європейський Відень на провінцію Галичини.
Після смерті Амадея Моцарта його дружина Констанція залишилася без засобів до існування з двома дітьми, але зробила все можливе, щоб її молодший син Франц Ксавер став відомим піаністом. Не маючи і п'яти років, як і його батько, він уже виступав на благодійних концертах, вражаючи публіку феноменальними музичним слухом і пам'яттю. Любив співати пісні з «Чарівної флейти» батька. Навчався у відомих австрійських піаністів свого часу, тож семирічним уже був кваліфікованим піаністом, а одинадцятилітнім написав свої перші твори.
У березні 1807 року перший капельмейстер імператорського двору Антоніо Сальєрі дає йому рекомендаційного листа, з яким молодий музикант вирушає до Львова, в Галичину. Чому його вабив наш край, і досі залишається загадкою, але з невеликими інтервалами він проживав у Галичині 28 років, і три з них - у Підкамені Рогатинського повіту Бережанського округу. Тут він навчав музики молодших дочок графа Віктора Баворовського і писав нові твори. Перебував на повному утриманні графа з окладом (як тепер би сказали) тисячу флоринів на рік. Листи до матері свідчать, що після Відня звикав до галицької провінції важко, але, мабуть, згодом полюбив її, бо 1811 року вже був учителем музики в родині імперіального шамбеляна фон Янішевського в Бурштині. Через два роки переїхав до Львова, де працював учителем музики, піаністом, хормейстером. Відтак на кілька років переїхав до Відня, але вже в 1822-му повернувся в Галичину і жив у Львові до 1838 року. Шість останніх років життя провів у Відні. Востаннє як піаніст виступав 1842 року в Зальцбурзі. Помер 29 липня 1844 р. у Карлових Варах, де й похований.
До речі, перебуваючи в Підкамені, Франц Ксавер Моцарт грав на органі в містечковому костелі, який у радянські часи перетворили на склад зерна, а орган знищили. Та й саме містечко, що мало колись магдебурзьке право, стало селом...
Про це нам розповів місцевий краєзнавець, в минулому ветеринарний лікар-педагог, який уже вісім років не може знайти роботу за фахом і перебивається тимчасовими підробітками. Пан Михайло Кардаш - талановитий, цікавий, неординарний чоловік. А головне - небайдужий серцем. Тож надаємо йому слово:
- Костел Різдва Пресвятої Богородиці був споруджений на початку XIX століття. Сьогодні боляче дивитися на колишню святиню: вона понищена не лише часом, а й людським недбальством. Підкамінський костел не охороняє держава, він не входить до переліку пам'яток архітектури області. Знищене покриття. Невблаганний процес руйнації наче віспою подзьобав стіни, які пам'ятають не лише гру на органі Моцарта-молодшого, але й Богослужіння з нагоди скасування панщини та палкі промови митрополита Андрея Шептицького.
Сподіваюся, що після цих достойників таки побуває в Підкамені новопризначений голова Рогатинської райдержадміністрації Іван Росіцький і на власні очі побачить те, що зафіксував об'єктив мого фотоапарата. Не даймо загинути цій унікальній історичній споруді!
P. S. Слухаючи розповідь пана Михайла про незахищеність підкамінського костелу, я згадувала інші не менш вражаючі, хоча й цивілізованіші випадки «війн зі святинями» - євроремонти з оббиванням бляхою, зафарбовування в неприродно яскраві кольори іконостасів і розписів на стінах церков. Здебільшого такі реконструкції здійснюються на кошти парафіян без погодження з обласним управлінням архітектури чи реставраційними майстернями і мають сумні, незворотні наслідки для пам'яток історії.
   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.