УКР РУС  


 Головна  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 141 відвідувачів

Теги
милосердя забобони Предстоятелі Помісних Церков монастирі та храми України Ющенко УПЦ КП краєзнавство Митрополит Володимир (Сабодан) Католицька Церква Археологія та реставрація українська християнська культура Голодомор Церква і політика педагогіка комуністи та Церква церковна журналістика Священний Синод УПЦ Києво-Печерська Лавра постать у Церкві 1020-річчя Хрещення Русі Приїзд Патріарха Кирила в Україну автокефалія Мазепа Церква і влада шляхи єднання УГКЦ іконопис секти молодь конфлікти церква та політика розкол в Україні Церква і медицина Вселенський Патріархат Доброчинність діаспора Президент Віктор Ющенко вибори церква і суспільство Патріарх Алексій II






Рейтинг@Mail.ru






Вітальне слово на зборах тюремного духовенства

Архієпископ Львівський і Галицький Августин,
Голова Синодального відділу УПЦ по взаємодії
зі Збройними Силами та іншими
військовими формуваннями України

(Київ, 7-8 червня 2006 року)

Вітаю усіх вас, учасників нашого семінару, усіх, хто займається важливим аспектом церковної і громадської діяльності, а саме - допомогою засудженим. Дякувати Богові, що ми змогли організувати  цей семінар. Адже сьогодні багато що змінилося в нашому суспільстві, - Церква може зараз розвивати різні напрямки своєї діяльності. Одним з напрямків такої масштабної роботи, яка збігається з апостольським покликанням Церкви у світі, є пастирська робота і місіонерське служіння в місцях позбавлення волі.

Наш семінар - живе практичне втілення ідей „Основ соціального служіння УПЦ", він реально здійснює об'єднання всіх здорових сил нашого суспільства: духовенства, державних структур, неурядових організацій, громадськості. В документі закріплене положення про важливість тюремного служіння: "Відродження духовно-пастирського піклування про засуджених стає найважливішим напрямком пастирської і місіонерської справи, що потребує всілякої підтримки і розвитку".

Сьогодні вже є реальністю, коли і в парафіяльному житті, і в пастирській роботі в місцях позбавлення волі, до священика приходять ВІЛ-інфіковані і хворі на СНІД. Перспектива розвитку хвороби в нашій країні показує, що в найближчий час до багатьох священиків будуть звертатися за допомогою ВІЛ-інфіковані. Ці люди прийдуть за духовною допомогою. Але духовна допомога - поняття комплексне. Не знаючи медичної частини, психологічних особливостей людини зі страшним діагнозом, неможливо полегшити її стан.

Про те, як зустріти хворого в місцях позбавлення волі, що порадити йому, щоб вивести з кризи, запобігти паніці, - сьогодні тут спільно поміркуємо. Як прийняти у своє серце "ізгоїв", як зруйнувати стереотипи, що ВІЛ-інфіковані люди наче б то вели аморальний спосіб життя й одержали відплату за гріхи? Таким чином, дуже легко можна поняття лиха підмінити поняттям провини, з чого негайно виростає осуд ближнього.

Зовсім недавно українці не мали уявлення про СНІД. В останні роки це явище досягло небезпечної гостроти. Можна з повною впевненістю сказати, що ця проблема  та інші соціальні хвороби, які вразили наше суспільство, є загальносвітовим явищем, що вражає Україну настільки, наскільки ми згодні бути в руслі загальної тенденції відходу світу від Бога, від морального закону Їм даного, що політично, ідеологічно й економічно виражається нині в явищі глобалізації. І тут нам слід згадати застереження апостола Павла: "Вченнями різними і чужими не захоплюйтеся; тому що добре благодаттю зміцнювати серця, а не стравами, від яких не одержали користі ті, хто ними займається." (Євр. 13, 9).

При цьому найстрашнішим є те, що про ці явища говориться без обурення і гіркоти, а як про норму нашого життя! У результаті всі немов забувають, що все це - і складна демографічна ситуація, і хвороби, і злочинність - є прямими наслідками тієї безсоромної проповіді вседозволеності, розпусти, гомосексуалізму, блуду і "вільної любові без моральних забобонів", свідками якої ми є в останні роки. Саме розпуста і вседозволеність широко відкривають двері наркоманії, злочинності, проституції, через які приходить ВІЛ/СНІД і які, в остаточному підсумку, ведуть до деградації суспільства. Ми живемо у таку епоху, коли битва добра і зла, боротьба Православної Церкви за віру в істинного Бога, за християнські духовні цінності досягла надзвичайної гостроти. Християнське життя, за словами святого апостола Павла, завжди є боротьбою з духами злоби піднебесної, але в наш час відбулася якісна зміна: здається, зло вийшло з підпілля і тріумфує свою перемогу над добром.

Щиросердечно бажаю всім учасникам і гостям теперішнього форуму всесильної Божої допомоги у цій нелегкій, але такій необхідній сьогодні для нашої держави місії, що допомагає зціляти духовні і тілесні недуги засуджених до позбавлення волі.  Православна Церква та її Синодальний військовий відділ будуть і надалі підтримувати усіх, кому не байдуже духовне оздоровлення нашої Батьківщини.

Сподіваюся, що ці збори стануть гідним свідченням про співпрацю, що плідно розвивається між Церквою, державою і суспільством, співпрацю, покликану до спільних трудів у духовно-моральному відродженні ув'язнених, у профілактиці і протидії розповсюдженню пандемії нашого часу - ВІЛ/СНІДу, у збереженні духовного і фізичного здоров'я людей, які свідомо чи несвідомо вибрали неправильну дорогу в житті, але які, незважаючи на це, високо цінуються в очах Божих і Його Церкви.