УКР РУС  


 Головна > Публікації > Моніторинг ЗМІ  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 74 відвідувачів

Теги
Вселенський Патріархат Доброчинність секти Археологія та реставрація забобони Мазепа автокефалія Митрополит Володимир (Сабодан) церква і суспільство Церква і влада комуністи та Церква Патріарх Алексій II іконопис Католицька Церква шляхи єднання конфлікти Президент Віктор Ющенко Голодомор розкол в Україні УГКЦ милосердя 1020-річчя Хрещення Русі українська християнська культура Приїзд Патріарха Кирила в Україну Церква і медицина Ющенко вибори церковна журналістика Предстоятелі Помісних Церков Києво-Печерська Лавра молодь діаспора УПЦ КП церква та політика краєзнавство педагогіка Церква і політика монастирі та храми України Священний Синод УПЦ постать у Церкві






Рейтинг@Mail.ru






РІСУ: Характеристика розвитку міжконфесійних відносин в Україні (Максим Васін)



РІСУ, Максим Васін, виконавчий директор Громадської організації «Інститут релігійної свободи» м. Київ, магістр права, 30.12.09

Щоб дослідити динаміку міжконфесійних відносини в Україні все частіше зацікавлені в цьому спостерігачі намагаються зробити це за допомогою певної класифікації. Адже ця сфера є надто делікатною і чутливою, що не дозволяє робити однозначні висновки, а лише прослідкувати тенденції. В цьому матеріалі ми розглянемо розвиток міжконфесійного діалогу у форматі консультативно-дорадчих органів всеукраїнського рівня, співпрацю Церков і релігійних організацій у межах громадських рад та комісій при центральних органах виконавчої влади, окремі знакові події на центральному та регіональному рівні.

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій

Протягом останніх кількох років Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій (ВРЦіРО) зайняла провідне місце у площині формування міжконфесійного діалогу в Україні. Об’єднуючи у своєму складі провідні християнські Церкви (православні, католицькі та протестантські), одне юдейське та три мусульманські релігійні об’єднання, ВРЦіРО фактично представляє понад 90% релігійної мережі України. Саме тому рівень діалогу, співпраці та досягнутих домовленостей у межах цього консультативно-дорадчого органу, що діє на громадських засадах без статусу юридичної особи, є прикладом найбільшого суспільного порозуміння у релігійному сегменті.

Звичайно не можна говорити про те, що діяльність Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій є виключною та дозволяє вирішувати і запобігати усім конфліктам чи суперечностям, які на сьогодні виникають на регіональному рівні по лінії православних Церков різних юрисдикцій, православних та греко-католицьких громад, більш поширених конфесій та нових релігійних течій тощо. Одначе поряд з цим важливе значення має сам факт зустрічей, спілкування та постійного діалогу глав та представників згаданих релігійних об’єднань, що безперечно сприяє побудові толерантних та партнерських відносин у релігійному середовищі України.

Важливо відзначити, що приклад міжконфесійного порозуміння, який являється на всеукраїнському рівні, поступово наслідується духовними лідерами Церков і релігійних організацій регіонального рівня. У цьому контексті варто згадати консультативно-дорадчі міжконфесійні органи, які функціонують при обласних державних адміністраціях, інколи автономно чи при місцевих радах, про що більш докладно буде йти мова нижче.

Слід зауважити, що всередині ВРЦіРО сформувались певний рівень довіри та принципи співробітництва. Ефективність Ради полягає у тому, що активні її члени намагаються докласти зусиль до пошуку консенсусу по усіх питаннях порядку денного засідань, сприяючи внутрішній консолідації та підвищенню впливу ВРЦіРО на громадську думку та політикум задля утвердження у суспільстві високих моральних стандартів та посилення співпраці у виконанні соціальної функції Церков і релігійних організацій. Саме тому склад Ради є доволі усталеним та повільно розширюється, оскільки кандидати на членство у ВРЦіРО мають засвідчити спроможність підсилити роботу Ради та дозріти до системного багатостороннього діалогу. При цьому, незважаючи на закиди окремих оглядачів, ВРЦіРО фізично не може об’єднати усі наявні в Україні конфесії та релігійні течії, адже тоді, як свідчить практика, такі надто представницькі засідання будуть малоефективними та втратять здатність до ухвалення важливих суспільних рішень.

Досвід роботи Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, починаючи з 2005 року, засвідчив позитивні наслідки її виходу з під опіки державного органу у справах релігій. За останні чотири роки Рада засвідчила високу ефективність своєї роботи та оперативно реагувала на найбільш актуальні суспільні проблеми, що безпосередньо було пов’язано зі створенням її робочого органу – Секретаріату. Протягом 2009 року Рада провела п’ять засідань Секретаріату Ради, а також низку засідань робочої групи та Комісії ВРЦіРО з питань соціального служіння.

13 липня 2009 року відбулась зустріч глав та повноважних представників конфесій – членів ВРЦіРО з Прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко. Ця зустріч мала практичний характер та сприяла розв’язанню низки актуальних проблемних питань у державно-конфесійних відносинах. Крім цього, фактично було надано імпульс для започаткування та поглиблення співпраці Церков і релігійних організацій з низкою центральних органів виконавчої влади України. 

19-20 жовтня Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій вперше у своїй історії провела виїзне засідання за межами України, яке за запрошенням чергового Головуючого у Раді, Головного рабина м. Києва та України Якова Дов Блайха відбулось у місті Єрусалимі (Держава Ізраїль). Незважаючи на новизну формату проведення, програма виїзного засідання ВРЦіРО містила значну кількість заходів на найвищому рівні.

На початку делегація ВРЦіРО провела зустріч з Міністром закордонних справ Держави Ізраїль Авігдором Ліберманом. Після цього відбулось робоче засідання Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, у ході якого були порушені найбільш важливі питання у сфері підвищення моральності у суспільстві, гармонізації державно-конфесійних відносин в Україні та затверджено відкрите Звернення до української громадськості та органів влади щодо убезпечення дорожнього руху. Окрім цього духовні лідери України взяли участь в обіді за участі Міністра Держави Ізраїль у справах релігії Яакова Маргі, де мали змогу поділитися досвідом міжконфесійної співпраці. Також члени делегації ВРЦіРО здійснити екскурсію у місто Віфлеєм, провели урочисту вечерю за участю VIP-гостей та звершили спільну прощу до визначний єрусалимських святинь.

Оскільки згідно з Положенням про Всеукраїнську Раду Церков і релігійних організацій на її засіданнях члени Ради головують почергово, то по завершенні заходів у Єрусалимі президент Об’єднання юдейських релігійних організацій Яків Дов Блайх передав чергу виконувати функції Головуючого у Раді керуючому справами, відповідальному за зовнішні зв’язки Римсько-Католицької Церкви в Україні єпископу Маркіяну Трофим’яку.

28 жовтня з представниками Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій зустрівся Президент України Віктор Ющенко, який зосередив увагу на проведені виборчого процесу в країні та торкнувся низки практичних питань суспільно-важливої діяльності релігійних організацій.

Якщо характеризувати результати співпраці Церков і релігійних організацій у форматі ВРЦіРО протягом останнього року, то за цей період Рада напрацювала власні пропозиції до тексту Конституції України у контексті громадського обговорення цього питання, оприлюднила низку спільних звернень до української громадськості – щодо убезпечення дорожнього руху («Вісім правил водія») та нещодавнє Звернення до українського народу з приводу виборів Президента України.

Одним із головних результатів роботи Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій полягає в тому, що наявність постійного та конструктивного діалогу між конфесіями дозволяє Раді в цілому виступати єдиним голосом та зі спільною позицією у державно-конфесійних відносинах, що у свою чергу сприяє підвищенню авторитету та впливовості цієї міжконфесійної інституції у суспільстві. У діалозі з органами державної влади ВРЦіРО послідовно відстоює власну позицію відносно підходів до вдосконалення чинного законодавства України у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій. Також Глави Церков і релігійних організацій єдині у питаннях захисту та утвердження моральності у суспільстві, у тому числі, виступаючи за необхідність убезпечення дітей і молоді від пропаганди аморальності, безвідповідальної поведінки та жорстокості у ЗМІ та заявляючи про негативне ставлення явища гомосексуалізму та спроб легалізації так званих одностатевих «шлюбів». Поряд з цим представники конфесій – членів ВРЦіРО мають порозуміння під час роботи у складі громадських рад при центральних органах виконавчої влади, які активно функціонували у цьому році при Міносвіти, МОЗ та Міноборони.

Окремо слід відзначити співпрацю конфесій у форматі Комісії ВРЦіРО з питань соціального служіння. Протягом року Комісія провела низку навчальних семінарів та інших заходів, спрямованих на посилення співпраці Церков і релігійних організацій, особливо на регіональному рівні, у протидії епідемії ВІЛ/СНІДу. Зокрема з цієї проблематики було проведено п’ять міжконфесійних регіональних зустрічей – у  Донецьку, Севастополі,  Запоріжжі, Дніпропетровську та Одесі, а до кінця 2009 року планується проведення ще двох подібних зустрічей – у Полтаві та  Харкові. Комісія продовжує впроваджувати у життя Концепцію та Стратегію участі Церков та релігійних організацій України у протидії епідемії ВІЛ/СНІД, які були затверджені на засіданні ВРЦіРО у грудні 2007 року.

Нарада представників християнських Церков України. Інші міжконфесійні інституції

Окрім Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій на національному рівні функціонують і інші консультативно-дорадчі органи, які у різній мірі сприяють міжконфесійному діалогу. Серед них можна назвати Нараду представників християнських Церков України (Нарада Церков), Раду Євангельських Протестантських Церков України (РЄПЦУ), Українську міжцерковну раду (УМР), Всеукраїнську Раду Християнських Церков (ВРХЦ) та Раду представників Духовних управлінь і центрів мусульман України при Держкомнацрелігій.

Нарада представників християнських Церков України у 2009 році виступила співорганізатором Круглого столу на тему «Україна між хаосом і диктатом. Чи існує християнська відповідь?», який 16 березня відбувся в  Українському домі у Києві. Також першоєрархи, що входять до складу Наради Церков, 14 жовтня оприлюднили спільне Звернення до Верховної Ради України щодо ситуації українських трудових мігрантів. Звернення адресувалось також усім учасникам парламентських слухань на тему «Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці», які цього дня у сесійній залі Парламенту провів Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

У Нараді Церков, подібно як і у ВРЦіРО, запроваджено порядок почергового головування кожного з учасників цієї міжконфесійної інституції. На сьогодні у Нараді Церков головує Українська Православна Церква (в єдності з Московським Патріархатом).

До Ради представників Духовних управлінь і центрів мусульман України, яку 15 квітня 2009 року було утворено при Держкомнацрелігій, увійшли керівники Духовного управління мусульман Криму, Духовного управління мусульман України «Умма», Релігійного управління незалежних мусульманських громад України «Київський муфтіят». Слід зауважити, що Духовне управління мусульман України та Духовний центр мусульман України не входять до складу цієї Ради, проте вони разом з Духовним управлінням мусульман Криму входять до складу ВРЦіРО.

 
Згідно з положенням Раду мусульман очолює її голова, який обирається членами Ради терміном на рік. Представники одного Духовного управління чи центру не можуть головувати в Раді протягом двох років після закінчення повноважень щодо головування у Раді. Основною формою роботи Ради мусульман є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу на квартал. Для організаційного забезпечення своєї роботи Рада може утворювати робочий орган – Секретаріат. 

Цього року Раді духовних управлінь і центрів мусульман України було доручено підготовку до звершення хаджу – паломництва до головної святині ісламу, священної Кааби в місті Мекка, що передбачало узгодження українських квот з Міністерством у справах хаджу Королівства Саудівська Аравія для організації хаджу мусульман з України.

Діяльність інших міжконфесійних органів у 2009 році була не дуже помітною. З одного боку, це пояснюється тим, що переважна більшість членів Наради Церков та РЄПЦУ входять до складу Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, а тому залишаються присутніми та задовольняють потребу у міжконфесійному діалозі. З другого – до складу УМР та ВРХЦ входять переважно представники протестантських об’єднань, здебільшого п’ятидесятницько-харизматичного напрямку, що робить діяльність цих органів вузькоконфесійною, проте також потрібною з огляду на важливість самого міжцерковного діалогу. 

Діяльність громадських рад та комісій при центральних органах виконавчої влади

Варто відзначити, що протягом 2009 року продовжувалась співпраця Церков і релігійних організацій у форматі консультативно-дорадчих органів при міністерствах та відомствах.

Свою роботу доволі активно продовжила Громадська рада при Міністерстві освіти і науки України з питань співпраці з Церквами та релігійними організаціями, діяльність якої скеровує її голова – народний депутат України Володимир Марущенко (партія ХДС). Цього року Громадська рада провела кілька тематичних засідань – у квітні, червні та жовтні, на яких було ухвалено низку практичних рішень, що свідчить про системний підхід та цілеспрямованість у її роботі. До складу Громадської ради окрім науковців, експертів, політичних діячів та уповноважених осіб Міносвіти входять представники різних конфесій, делеговані зацікавленими членами Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.

29 квітня відбулося установче засідання Ради у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони України, яка була утворена з метою налагодження тісної співпраці Міністерства з українськими Церквами і релігійними організаціями для задоволення релігійних потреб військовослужбовців та духовного, морально-естетичного, військово-патріотичного виховання особового складу Збройних Сил України. Рада у справах душпастирської опіки при Міноборони у червні, вересні та листопаді цього року провела робочі засідання, а до кінця року запланувала розробити новий важливий документ – Концепцію душпастирської опіки військовослужбовців Збройних Сил України. До складу Ради увійшли представники Української Православної Церкви (в єдності з Московським Патріархатом), Української Православної Церкви Київського Патріархату, Української Греко-Католицької Церкви, Римо-Католицької Церкви в Україні, Української Автокефальної Православної Церкви, Всеукраїнського Союзу Об’єднань євангельських християн-баптистів та Духовного управління мусульман України.

Цього року започаткувала свою роботу також Громадська рада при Міністерстві охорони здоров'я України з питань співпраці з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій. 4 червня у залі засідань колегії МОЗ за участі Міністра охорони здоров'я Василя Князевича відбулось її установче засідання, в ході якого було обрано керівництво Громадської ради та затверджено план її діяльності на 2009 рік. На робочому засіданні у вересні представники конфесій та медичної спільноти розглянули шляхи вдосконалення процесу вакцинації в Україні, обговорили проект Етичного кодексу лікаря та питання звуження практики абортів. 

24 вересня відбулось перше засідання Комісії з питань забезпечення реалізації прав релігійних організацій при Кабінеті Міністрів України, яка була утворена як постійно діючий консультативно-дорадчий орган ще у червні 2008 року – після першої зустрічі Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко з членами ВРЦіРО. До складу Комісії, яку очолює Віце-прем’єр-міністр України Іван Васюник, увійшли голова Держкомнацрелігій, заступники багатьох міністерств та представники відомств, а також уповноважені представники Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій – від християнських Церков (православних, католицьких, протестантських), іудейського і мусульманського релігійних об’єднань.

У жовтні цього року в рамках реалізації положень Меморандуму про співробітництво з Всеукраїнською Радою Церков і релігійних організацій Національна експертна комісія України з питань захисту суспільної моралі утворила Науково-консультативну раду з питань релігії та національностей задля опрацювання проблемних питань, пов’язаних з необхідністю аналізу публікацій та інших матеріалів на предмет розпалювання релігійної чи національної ворожнечі, образи релігійних почуттів віруючих тощо. До участі у цій раді при Комісії запрошені зацікавлені представники Церков і релігійних організацій.

Окремі знакові події на центральному та регіональному рівні протягом 2009 року

Міжправославні відносини

Ще на початку 2009 року Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату (УПЦ КП), Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет (Денисенко) заявив, що в Україні посилюються тенденції, які свідчать про те, що українське суспільство хоче мати свою незалежну автокефальну Церкву. У цьому контексті він відзначив позитивні кроки, які робить Українська Православна Церква в єдності з Московським Патріархатом (УПЦ (МП)), та позицію її єпископів напередодні Помісного Собору Російської Православної Церкви (РПЦ). Патріарх Філарет додав, що віддалення УПЦ (МП) від Москви сприятиме якнайшвидшому об’єднанню Православних Церков в Україні в єдину помісну Церкву. 

28 січня, на другий день роботи Помісного собору РПЦ, його делегати ухвалили діючий Статут РПЦ, в якому міститься визначення статусу Української Православної Церкви як самокерованої Церкви з правами широкої автономії, що виділяє УПЦ з переліку інших самокерованих Церков у складі Московського Патріархату, які не мають розширених прав. Під час прес-конференції у Києві Предстоятель УПЦ (МП), Митрополит Київський і всієї України Володимир (Сабодан), відповідаючи на запитання журналіста про можливе відновлення Патріаршого престолу у Києві, не заперечив проти такої можливості. Однак він зауважив, що для цього має настати свій час, адже, на його думку, прості віруючи сьогодні насторожено і не зовсім позитивно сприймають зміни у церковному управлінні.

За результатами всеукраїнського соціологічного дослідження, який провів з 30 січня по 5 лютого 2009 року центр «Українське демократичне коло» на замовлення Інституту політики, 39% опитаних відзначили, що в Україні повинна існувати єдина Помісна Православна Церква, підпорядкована Київському Патріархату, а 24% дотримуються думки про те, що УПЦ повинна бути складовою Російської Православної Церкви, пов’язаною з Московським Патріархатом. Разом з тим, більш ніж третина респондентів (35%) вагалися з формулюванням свого ставлення до цього питання. 

12 березня згідно з рішенням Синоду УПЦ КП до складу цієї Церкви прийняли 33 парафії Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ) в Тернопільській області. Для організації подальшого статусу цих парафій Синод ухвалив постанову про утворення окремої Тернопільсько-Теребовлянської єпархії УПЦ КП. При цьому у Київському Патріархаті заявили, що цей процес відбувається цілком добровільно та за ініціативи самих парафій, а УПЦ КП у свою чергу і надалі готова до об’єднавчого процесу та відповідних переговорів на рівні єпископату УАПЦ.

25 березня Синод УПЦ (МП) на своєму засіданні ухвалив рішення про офіційне запрошення Предстоятеля РПЦ Патріарха Кирила здійснити архипастирський візит до України. При цьому члени Синоду висловили сподівання, що «цей візит сприятиме зміцненню церковної єдності та подоланню церковних розколів в Україні».

Поряд з цим, як би не розглядали оглядачі візит новообраного Предстоятеля Російської Православної Церкви, Патріарха Московського і всієї Русі Кирила (Гундяєва) в Україну, що відбувся з 27 липня по 5 серпня 2009 року, говорячи про політичний підтекст окремих його заяв, проте вже є очевидним вплив цієї події на пожвавлення міжправославного діалогу в Україні. Мотиви активізації цього діалогу можуть бути різними, але наслідком візиту Патріарха Кирила стало посилення серед православних Церков України відчуття потреби почути один одного та пошуку шляхів до порозуміння.

Так, 26 серпня Архиєрейський Собор УАПЦ на своєму засіданні розглянув церковно-конфесійну ситуацію в Україні, що склалася після візиту Патріарха Кирила в Україну. За наслідками обговорення архієреї УАПЦ прийняли Звернення до Патріарха Вселенського Варфоломія, в якому попросили його благословення на входження УАПЦ до складу Вселенського Патріархату на правах автономії. Цей крок єпископат УАПЦ охарактеризував у Зверненні як «ліки, що зможуть зцілити рани на тілі Української Церкви».

Примітно, що трохи згодом, 9 вересня, на засіданні Синоду УПЦ (МП) його члени ухвалили рішення про поновлення діяльності Синодальної комісії УПЦ (МП) по діалогу з УАПЦ, а також – створення робочої групи, відповідальної за підготовку діалогу з представниками УПЦ КП. Зі свого боку Київський Патріархат загалом позитивно оцінив зазначене рішення та заявив про намір сформувати аналогічну робочу групу з боку УПЦ КП.

Слід зауважити, що УПЦ (МП) проводила діалог з УАПЦ ще з 1995 року, проте з УПЦ КП жодного спілкування, принаймні на офіційному рівні, не було взагалі. Тому ухвалення рішення свідчать про новий етап у міжправославних відносинах в Україні, який не обіцяє бути простим, однак вселяє надію на поступове наближення до порозуміння.

2 жовтня у приміщенні Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври відбулась перша зустріч робочої групи УПЦ (МП) для підготовки діалогу з представниками УПЦ КП з відповідною робочою групою Київського Патріархату. У коментарях для преси керівники обох груп зазначили, що загалом задоволені результатами зустрічі. За їх словами, вона дає підстави очікувати на добре завершення роботи і на те, що майбутній діалог сприятиме подоланню церковного розділення в Україні. Коментуючи результати першої зустрічі, представники УПЦ (МП) та УПЦ КП зійшлись на тому, що подолання церковного розділення в Україні вкрай необхідне, оскільки розкол «приносить чималу шкоду православній місії в сучасній Україні та сприяє розповсюдженню серед її населення новітніх релігійних рухів деструктивного характеру», при цьому «в суспільстві все більше розповсюджується дух секуляризму і споживацтва». Церковний розкол сторони назвали також однією з причин суспільного протистояння, отже тому вирішили докладати зусиль для його подолання. 

Вертаючись до листа Архиєрейського Собору УАПЦ до Патріарха Варфоломія, то це звернення Священний Синод Вселенського Патріархату розглянув протягом свого засідання, яке відбувалось 28-30 вересня у Константинополі (Стамбулі). Як результат, для детальнішого вивчення ситуації в Україну була відряджена спеціальна комісія Вселенського Патріархату. Делегація з Константинополя на чолі з Митрополитом Галльським Еммануїлом перебувала у Києві 4-5 жовтня, де провела зустрічі з Предстоятелем УАПЦ Митрополитом Мефодієм, Предстоятелем УПЦ (МП) Митрополитом Володимиром та Предстоятелем УПЦ КП Патріархом Філаретом, а також з Президентом України Віктором Ющенком та Прем’єр-міністром України Юлією Тимошенко.

Примітно, що делегація Вселенського Патріархату заявила про позитивну оцінку факту зустрічі робочих груп УПЦ (МП) та УПЦ КП, яка відбулася напередодні її візиту до Києва. Члени делегації також повідомили, що мета їх перебування в Україні – це сприяння подоланню розколів. Однак було наголошено, що Вселенський Патріархат не буде діяти у цьому питанні в односторонньому порядку, а лише у співпраці перш за все із Українською Православною Церквою, що є зрозумілим з огляду на природне бажання Вселенського Патріархату зберегти дружні відносини з Московською Патріархією. 

Діалог та порозуміння серед православних Церков України ще більш актуальний з метою подолання локальних конфліктів між громадами різних православних юрисдикцій, що час від часу виникають, здебільшого, через майнові суперечності. Зокрема у 2009 році такі ситуації виникали на Сумщині, на Рівненщині, у селі Жукля Корюківського району на Чернігівщині, довкола храму св. Миколая у Києві.

Міжконфесійні заходи на центральному та регіональному рівні

На Донеччині 8 січня 2009 року за ініціативи Старшого єпископа Української Християнської Євангельської Церкви (УХЄЦ) Леоніда Падуна відбулась міжконфесійна зустріч пасторів та керівників церков міста Донецька та області. Під час зустрічі та святкового обіду з нагоди Різдва Христового пастори спілкувалися в невимушеній та дружній атмосфері та обговорювали теми, які на сьогодні хвилюють християн України. Цей діалог мав своє продовження під час спеціального зібрання на тему «Роль Церков у розвитку суспільства та держави» у рамках щорічної всеукраїнської конференції УХЄЦ, що проходила у донецькому Палаці спорту «Дружба» з 24 по 27 вересня. Глави та ієрархи Церков Донеччини обговорили питання розвитку духовності в Україні, єдності між християнами та співпраці у служінні українському народу.

16 березня в  Українському домі у Києві відбувся Круглий стіл на тему «Україна між хаосом і диктатом. Чи існує християнська відповідь?». Організаторами заходу виступили Комісія Української Греко-Католицької Церкви у справах мирян та Фонд Конрада Аденауера, співорганізатором – Нарада представників Християнських Церков України. Дискусія у форматі «круглого столу» об'єднала глав та представників українських Церков, громадських діячів, парламентарів та науковців навколо актуального питання щодо нинішнього стану та перспектив розвитку суспільно-політичної ситуації в Україні. 

З 23 по 25 вересня в Одесі пройшла міжнародна конференція «Церкви в Україні перед обличчям сучасних суспільних криз», організована міжнародною робочою групою «Примирення» в рамках проекту «Примирення в Європі – завдання Церков в Україні, Білорусі, Польщі та Німеччині». У ході конференції відбулися пленарні сесії та обговорення у форматі «круглого столу», в яких взяли участь представники Євангелічно-Лютеранської Церкви (Німеччина, Україна, Білорусь), Польської, Української та Білоруської Православних Церков, Римсько-Католицької Церкви (Україна, Польща, Білорусь), Української та Білоруської Греко-Католицьких Церков. 

18 жовтня в Палці «Україна» у Києві за ініціативи єпископа Церкви християн віри євангельської України Михайла Паночка відбулося Всеукраїнське свято подяки Господу, яке об’єднало представників багатьох українських Церков. Учасниками урочистого зібрання стали близько чотирьох тисяч віруючих з усіх регіонів України, а також Президент Всеукраїнського Союзу Об’єднань євангельських християн – баптистів В’ячеслав Нестерук, Старший єпископ Української Християнської Євангельської Церкви Леонід Падун, Старший пресвітер Союзу Вільних Церков християн євангельської віри України Василь Райчинець, єпископ Римо-Католицької Церкви в Україні Маркіян Трофим’як, Голова Адміністрації Патріаршої Курії УГКЦ єпископ Богдан Дзюрах, Президент Українського Біблійного Товариства Григорій Комендант та інші.

Також майже у всіх областях України продовжується розвиток міжконфесійного діалогу як у форматі незалежних інституцій, так і на «майданчиках» регіональних рад Церков і релігійних організацій при обласних державних адміністраціях. Переважна більшість останніх була утворена на виконання доручення Президента України від 8 липня 2005 року. При цьому лише в кількох регіонах України (Дніпропетровська, Івано-Франківська, Кіровоградська, Київська області та м. Севастополь) такі регіональні ради Церков і релігійних організацій відсутні, а в деяких областях створені лише формально, що в свою чергу не сприяє гармонізації міжконфесійних відносин на цих територіях.

Помітною є діяльність Волинської Ради Церков, Духовної Ради християн в Одеській області, Асоціації християнських церков Херсонської області. Раніше більше було чутно про Міжконфесійну Раду Криму «Мир – дар Божий».

Загалом усі регіональні ради Церков і релігійних організацій в більший чи в меншій мірі сприяють налагодженню міжконфесійних відносин та діалогу на місцевому рівні. Однак, на думку спостерігачів, їх діяльність здебільшого тільки формується та ще не повністю використовує наявний потенціал, достатній для забезпечення реального позитивного впливу на міжконфесійну ситуацію та вирішення актуальних проблем в регіонах.

Аналіз зроблено в рамках проекту „Моніторинг релігійної свободи в Україні” за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні

 

   











УВАГА! Публікації розділу "Моніторинг ЗМІ" не обов'язково збігаються з точкою зору редакції сайту "Православіє в Україні", а є відбиттям суспільних подій і думок з метою поліпшення взаєморозуміння та зв'язків між Церквою й суспільством. Статті подаються в редакції першоджерела.