УКР РУС  


 Головна > Публікації > Краса Православ’я  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 60 відвідувачів

Теги
Археологія та реставрація 1020-річчя Хрещення Русі УПЦ КП Голодомор українська християнська культура іконопис діаспора милосердя Церква і медицина конфлікти шляхи єднання Доброчинність Приїзд Патріарха Кирила в Україну секти Церква і політика педагогіка УГКЦ краєзнавство церква і суспільство Церква і влада Патріарх Алексій II забобони молодь монастирі та храми України Вселенський Патріархат постать у Церкві церква та політика розкол в Україні Митрополит Володимир (Сабодан) Мазепа автокефалія Предстоятелі Помісних Церков Президент Віктор Ющенко Священний Синод УПЦ Києво-Печерська Лавра комуністи та Церква вибори церковна журналістика Католицька Церква Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






Благословіть колядувати!

  06 січня 2010


Марічка Биба
Вже більше двох тисяч років з невимовною радістю у серцях несуть люди на Різдво з оселі в оселю благу вість про народження Христа. Наслідуючи цю давню традицію з року у рік у перший день Різдва в селі Шевченково, що на Одещині, ходять колядувати священик разом з церковним хором Іоано-Богословського храму. І в той же час скрізь по селу лунають щасливі дитячі голоси: «Благословіть колядувати!» - то підростаюче покоління співають вивчених в недільній школі колядок.

Колядники Іоано-Богослоського приходу

Отець Василь в селі Шевченково Кілійського району Одеської області служить вже вісімнадцять років. Стільки ж років на Різдво він збирає церковний хор та всіх бажаючих прихожан і вони разом, яка б не була погода, не зважаючи на сніг чи мороз, громадою близько двадцяти чоловік ходять колядувати до своїх односельчан. Люди вже заздалегідь готуються прийняти в себе колядників. Вони запрошують їх до своїх осель, пригощають, затамувавши подих слухають колядки. А їх колядники знають чимало. В кожному будинку намагаються заспівати якоїсь іншої. Співають по дві, а інколи, на прохання людей, і більше колядок. Часто господарі, слухаючи колядників, і самі колядують з ними.

Стоять, заслухавшись, люди. Важкий був рік. Були і радісні моменти, були і негаразди. Але в цей день, під радісний спів колядників, забувається усе. Господарі та їхні гості, затамувавши подих слухають тих, хто у цей радісний день прийшов до них славити Христа. І на серці вмить стає так гарно й радісно. Особливо чекають колядників старі й хворі люди, які в цей святковий день не змогли відвідати божественну літургію. Для них спів колядників особливо радісний. А колядники йдуть далі, несуть благу вість про народження маленького Ісуса, просять Його щедро обдарувати усіх міцним здоров'ям, добром, мудрістю, сімейним благополуччям, гарними колядками і радісними святами. А найголовніше - наповнити серця усіх великою любов'ю. Бо ж саме любов приніс з собою у цей світ Христос. І саме про це в цей радісний день намагаються нагадати людям колядники. Христос народився! Славте його!

Останніми роками колядникам вдається домовитись про мікроавтобус. Так вони встигають обійти більше осель, а інколи навіть їдуть з благою вістю до районного центру - старого міста Кілія. Там їм також завжди раді, і тоді над славетним Дунаєм лине блага вість про прихід у світ Месії, і голоси колядників ніби зливаються зі співом янголів, що більше двох тисяч років тому сповістили людство про цю велику новину. Так колядують до пізньої ночі, і лише близько півночі повертають втомлені, але, водночас, й такі щасливі колядники до своїх осель. Заколядовані кошти вони жертвують на храм. І вже зараз думають про те, що вже за рік зберуться знову, вивчать нових колядок, нагадають старих, і разом, як уже багато років, йтимуть вулицями рідного села, несучи своїм близьким благу вість про народження Христа.

Дитячими устами

Церковний хор на чолі зі священиком - не єдині колядники в селі Шевченково. Вже за місяць до свята в недільній школі при храмі дітей починають вчити різних колядок. З ними займається керівник церковного хору. Діти сумлінно завчають кожну колядку, закарбовуючи її назавжди у своїх серцях. Адже з часом вони розказуватимуть, як колись на Різдво колядували в церкві для всієї громади, як потім, невеличкими групками, разом зі своїми друзями, ходили колядувати по селу. Дітям люди завжди особливо раді. Адже не можна не замилуватись, слухаючи, як щиро вони прославляють народження Христа.

Одразу після святкового богослужіння на Різдво діти з недільної школи розігрують в храмі вертепну драму, колядують, вітають прихожан з Різдвом Христовим. А після отримують різдвяні подарунки.

А вже пообідавши дома з родиною, діти збираються йти колядувати по селу. Дехто з них робить собі різдвяну зірку. Вони підходять до дворів і, дзвонячи в свої маленькі дзвоники, радісно гукають: «Благословіть Христа славити!». А назустріч їм уже виходять господарі: «Славте Його!». Дзвінкі голоси починають співати, і разом з їхнім співом в який раз за цей святковий день лине в небо блага вість про прихід Месії.

Автор: Марійка Биба