УКР РУС  


 Головна >   
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 44 відвідувачів

Теги
1020-річчя Хрещення Русі Президент Віктор Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) забобони Предстоятелі Помісних Церков молодь Вселенський Патріархат Ющенко Мазепа комуністи та Церква монастирі та храми України вибори конфлікти церковна журналістика краєзнавство Доброчинність церква і суспільство Патріарх Алексій II Києво-Печерська Лавра милосердя Церква і влада автокефалія діаспора Голодомор іконопис шляхи єднання Церква і політика Археологія та реставрація церква та політика Церква і медицина секти Католицька Церква Приїзд Патріарха Кирила в Україну УПЦ КП УГКЦ Священний Синод УПЦ педагогіка розкол в Україні постать у Церкві українська християнська культура






Рейтинг@Mail.ru






ЮВІЛЕЙ. Святослав Речинський: «Портал повинен приводити до Бога»

  11 березня 2008



Святослав Речинський - нині головний редактор сайту Ord-ua.com, у минулому - прес-секретар Предстоятеля УПЦ Блаженнішего Митрополита Володимира. Перші новини на сайті «Православіє в Україні» з'являлися завдяки праці Святослава Федоровича.

Святославе Федоровичу, Ви стояли біля витоків створення сайту «Православіє в Україні», коли були прес-секретарем Блаженнішого Митрополита Володимира. Що спонукало Вас співпрацювати з авторами веб-ресурсу?

Ініціатором наших ділових і творчих стосунків став отець Георгій Коваленко. Саме його віра у необхідність існування цього проекту і дала йому життя. Тому що 10 років тому Інтернет для православних був явищем новим та оцінювався досить неоднозначно. Я на той час уже мав досвід роботи в Інтернет-агентстві й розумів, що це є, насамперед, необхідною формою місіонерської діяльності.

 

Якого результату від створення сайту Ви очікували? Чи виправдалися надії?

Сподівання виправдалися частково. На жаль, у силу специфіки існування нашої церкви в Україні, більша частина церковних ЗМІ в основному займалася критикою єресей та альтернативних релігій. У той час як для катехізації, місіонерської діяльності, як правило, використовувалися ще дореволюційні тексти.

Зараз ситуація, на мій погляд, стала кращою. З'являються матеріали, які можуть викликати відгук у душі сучасної молодої людини. А на початку існування сайту основний його зміст був присвячений викриттю розколів, що для нецерковних людей було незрозумілим і спокусливим.

Часто доводилося чути, що людина заходила на Інтернет-сторінку Української Православної Церкви для того, аби знайти підтримку, погрітися в любові Божій, а замість цього знаходила напівполітичну полеміку, якою вона була перенасичена у повсякденному житті. Зараз, на мій погляд, церковні ЗМІ стають більш гармонійними та незамкнутими у внутрішньоцерковних проблемах.

 

Яким би Ви хотіли бачити портал «Православіє в Україні» у майбутньому?

Насамперед, таким, що не боїться говорити на будь-яку тему, що вміє оцінювати різні явища з православної точки зору і зберігає при цьому те, що відрізняє віруючих від невіруючих, - любов. Портал повинен приводити до Бога. Це є його головним завданням. І реалізувати його він зможе тільки в тому випадку, якщо любов матимуть ті, хто створює матеріали для сайту. Головну ж небезпеку для вашого веб-проекту заховано в політизації.

 

Чи варто подавати на сторінці новини про схизматичні церковні групи (розкольників)? Якщо так, то яким чином?

Варто, але в міру, не захоплюючись полемікою та «гострим» слівцем. Писати про розкольників потрібно не як про ворогів, а як про хворих братів. І висвітлювати ці теми треба лише за наявності серйозних інформаційних приводів, а не шукати найменших зачіпок для дискусії. Сучасна людина взагалі сита полемікою в нецерковному житті. Якщо вона бачить її у Церкві - просто йде.

 

Які українські православні сайти Ви відвідуєте? Назвіть декілька кращих.

Заходжу тільки на «Православіє в Україні».

 

Інформації з яких джерел про православне життя в Україні Ви віддаєте перевагу?

Матеріалам порталу «Православіє в Україні».

 

Чого, на Ваш погляд, не вистачає православному УАнету (або в більш широкому сенсі - православному інформаційному простору) сьогодні?

Не вистачає нових текстів, здатних своєю щирістю та любов'ю приводити душі до Бога. Не вистачає осмислення сучасності, розуміння того, що таке християнство у сьогоднішньому світі. Нам ще тривалий час доведеться вчитися думати. Думати не по-українськи або по-російськи, а по-християнськи.