ЮВІЛЕЙ. Влад Головін: «У церковному житті треба виділяти те, що буде цікавити масового читача» | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна >   
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 82 відвідувачів

Теги
комуністи та Церква УПЦ КП педагогіка церковна журналістика автокефалія українська християнська культура іконопис постать у Церкві секти Доброчинність Церква і медицина Ющенко діаспора Католицька Церква молодь Патріарх Алексій II 1020-річчя Хрещення Русі церква і суспільство Києво-Печерська Лавра УГКЦ Мазепа розкол в Україні конфлікти церква та політика Приїзд Патріарха Кирила в Україну Церква і влада Вселенський Патріархат Предстоятелі Помісних Церков вибори монастирі та храми України Археологія та реставрація Священний Синод УПЦ Голодомор краєзнавство Президент Віктор Ющенко Церква і політика шляхи єднання Митрополит Володимир (Сабодан) милосердя забобони






Рейтинг@Mail.ru






ЮВІЛЕЙ. Влад Головін: «У церковному житті треба виділяти те, що буде цікавити масового читача»

  12 березня 2008



Заступник редактора відділу «Економіка» «Газети 24» Влад Головін - один з небагатьох світських журналістів, що регулярно публікуються в церковних виданнях, у тому числі на сторінках офіційної «Церковної православної газети». 11 березня Владислав привітав редакцію з десятиріччям створення сайту «Православіє в Україні».

 

Яким джерелам інформації про православне життя в Україні Ви віддаєте перевагу? Чому?

Найчастіше я читаю сайти orthodoxy.org.ua та pravoslavye.org.ua, а також «Церковну православну газету».

 

Який інформаційний ресурс в Інтернеті Ви могли б назвати зразковим?

Дуже добре зроблено сайт korrespondent.net , портал російського видання gazeta.ru , сайти агентства «Рейтер» і британської телекомпанії «BBC».

 

Які українські православні сайти Ви відвідуєте? Назвіть декілька кращих.

Окрім згаданих, регулярно відвідую сторінку Іонінського монастиря (iona.kiev.ua), іноді - сайт Києво-Печерської Лаври (lavra.kiev.ua) та Інтернет-журнал «Київська Русь» (kiev-orthodox.org). Кращими я вважаю веб-ресурси «Православіє в Україні» та Іонінського монастиря. Особливо хочу відзначити насельників обителі, які ведуть рубрику «Питання священику». Відповіді священнослужителів є завжди терплячими, вдумливими та цікавими.

 

Які, на Ваш погляд, сильні та слабкі сторони має портал «Православіє в Україні»?

Говорячи про слабкі сторони, зазначу, що сайт іноді «спить» і новини не оновлюються протягом 2-3 днів. Наскільки я розумію, редакції просто не вистачає штатних співробітників. Підбір новин часом є вкрай нудним: ювілеї маловідомих священиків, освячення якихось пологових будинків, офіційні візити якихось чиновників або священнослужителів високого рангу.

Сильний бік - редакція сайту публікує матеріали про ті події, які дійсно є резонансними. Наприклад, рішення Архієрейського Собору УПЦ щодо «політичного православ'я», акти протесту проти Собору та ін. Завжди з інтересом читаю розділ Моніторинг ЗМІ - важливо знати, що думають про церкву світські журналісти.

 

Що б Ви хотіли побачити на нашому порталі в майбутньому?

Он-лайн інтерв'ю з відомими церковними ієрархами, подібно до веб-конференції з владикою Олександром (Драбинком). Гадаю, у великої кількості журналістів постійно виникають питання і до владики Павла (намісника Києво-Печерської Лаври), і до єпископа Олександра. Дуже не вистачає нарисів про цікавих людей у церкві. На мою думку, журналістам редакції не завадило б пройти практику в якісних світських виданнях, наприклад, у журналі «Кореспондент» або в редакції агентства «Рейтер», почитати матеріали російського православного журналу «Фома». Це допомогло б по-іншому подивитися на життя Церкви та виділяти в ньому те, що дійсно буде цікавити масового читача. Адже Інтернет - це місіонерська територія і розповідати про життя Церкви потрібно не гірше, а краще за світських журналістів. Їхні матеріали часто грішать деталями - неправильно називають титул, плутають священика з єпископом, помиляються у назвах свят або парафій. Але найчастіше такі матеріали є цікавими та захоплюючими. А матеріали церковних журналістів завжди є точними в деталях, але часто нецікавими у викладі.