ЮВІЛЕЙ. Влад Головін: «У церковному житті треба виділяти те, що буде цікавити масового читача» | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна >   
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 52 відвідувачів

Теги
УПЦ КП Церква і політика краєзнавство Митрополит Володимир (Сабодан) УГКЦ Президент Віктор Ющенко постать у Церкві секти Патріарх Алексій II діаспора Голодомор Приїзд Патріарха Кирила в Україну милосердя іконопис Церква і влада розкол в Україні українська християнська культура церковна журналістика Священний Синод УПЦ монастирі та храми України церква та політика вибори конфлікти молодь автокефалія Ющенко Предстоятелі Помісних Церков комуністи та Церква Доброчинність шляхи єднання Католицька Церква Археологія та реставрація церква і суспільство Церква і медицина педагогіка 1020-річчя Хрещення Русі Мазепа забобони Києво-Печерська Лавра Вселенський Патріархат






Рейтинг@Mail.ru






ЮВІЛЕЙ. Влад Головін: «У церковному житті треба виділяти те, що буде цікавити масового читача»

  12 березня 2008



Заступник редактора відділу «Економіка» «Газети 24» Влад Головін - один з небагатьох світських журналістів, що регулярно публікуються в церковних виданнях, у тому числі на сторінках офіційної «Церковної православної газети». 11 березня Владислав привітав редакцію з десятиріччям створення сайту «Православіє в Україні».

 

Яким джерелам інформації про православне життя в Україні Ви віддаєте перевагу? Чому?

Найчастіше я читаю сайти orthodoxy.org.ua та pravoslavye.org.ua, а також «Церковну православну газету».

 

Який інформаційний ресурс в Інтернеті Ви могли б назвати зразковим?

Дуже добре зроблено сайт korrespondent.net , портал російського видання gazeta.ru , сайти агентства «Рейтер» і британської телекомпанії «BBC».

 

Які українські православні сайти Ви відвідуєте? Назвіть декілька кращих.

Окрім згаданих, регулярно відвідую сторінку Іонінського монастиря (iona.kiev.ua), іноді - сайт Києво-Печерської Лаври (lavra.kiev.ua) та Інтернет-журнал «Київська Русь» (kiev-orthodox.org). Кращими я вважаю веб-ресурси «Православіє в Україні» та Іонінського монастиря. Особливо хочу відзначити насельників обителі, які ведуть рубрику «Питання священику». Відповіді священнослужителів є завжди терплячими, вдумливими та цікавими.

 

Які, на Ваш погляд, сильні та слабкі сторони має портал «Православіє в Україні»?

Говорячи про слабкі сторони, зазначу, що сайт іноді «спить» і новини не оновлюються протягом 2-3 днів. Наскільки я розумію, редакції просто не вистачає штатних співробітників. Підбір новин часом є вкрай нудним: ювілеї маловідомих священиків, освячення якихось пологових будинків, офіційні візити якихось чиновників або священнослужителів високого рангу.

Сильний бік - редакція сайту публікує матеріали про ті події, які дійсно є резонансними. Наприклад, рішення Архієрейського Собору УПЦ щодо «політичного православ'я», акти протесту проти Собору та ін. Завжди з інтересом читаю розділ Моніторинг ЗМІ - важливо знати, що думають про церкву світські журналісти.

 

Що б Ви хотіли побачити на нашому порталі в майбутньому?

Он-лайн інтерв'ю з відомими церковними ієрархами, подібно до веб-конференції з владикою Олександром (Драбинком). Гадаю, у великої кількості журналістів постійно виникають питання і до владики Павла (намісника Києво-Печерської Лаври), і до єпископа Олександра. Дуже не вистачає нарисів про цікавих людей у церкві. На мою думку, журналістам редакції не завадило б пройти практику в якісних світських виданнях, наприклад, у журналі «Кореспондент» або в редакції агентства «Рейтер», почитати матеріали російського православного журналу «Фома». Це допомогло б по-іншому подивитися на життя Церкви та виділяти в ньому те, що дійсно буде цікавити масового читача. Адже Інтернет - це місіонерська територія і розповідати про життя Церкви потрібно не гірше, а краще за світських журналістів. Їхні матеріали часто грішать деталями - неправильно називають титул, плутають священика з єпископом, помиляються у назвах свят або парафій. Але найчастіше такі матеріали є цікавими та захоплюючими. А матеріали церковних журналістів завжди є точними в деталях, але часто нецікавими у викладі.