УКР РУС  


 Головна >   
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 72 відвідувачів

Теги
шляхи єднання забобони Доброчинність Голодомор постать у Церкві розкол в Україні монастирі та храми України Церква і медицина Президент Віктор Ющенко педагогіка Мазепа Священний Синод УПЦ Митрополит Володимир (Сабодан) Ющенко Церква і влада молодь милосердя Києво-Печерська Лавра вибори Патріарх Алексій II Католицька Церква секти Предстоятелі Помісних Церков конфлікти УГКЦ краєзнавство церква і суспільство УПЦ КП іконопис Вселенський Патріархат церковна журналістика комуністи та Церква автокефалія діаспора Археологія та реставрація 1020-річчя Хрещення Русі Церква і політика українська християнська культура Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква та політика






Рейтинг@Mail.ru






ЮВІЛЕЙ. Іван Сало: «Сайт виправдав мої сподівання»

  19 березня 2008



Іван Васильович Сало у 1998 році, ще за часів головування у сумському відділенні Нацбанку, брав участь у відкритті першого православного сайту в Україні. Саме його співробітники зробили «пілотний» варіант дизайну та розробили проект ресурсу за запропонованою структурою. Сьогодні Іван Васильович, викладач Української банківської академії в м. Суми, поділився з редакцією спогадами про ті історичні часи.

 

Іване Васильовичу, розкажіть, будь ласка, як виникла ідея створення сайту?

Це був той час, коли з'явилися перші мобільні телефони. І мені просто спало на думку, що треба цей сайт створити. Адже Інтернет тоді уже існував, і, дивлячись на широке використання засобів зв'язку, я зрозумів, що  інформаційне поле буде стрімко розвиватися. І ми подумали, що потрібно використати такий напрямок комунікації, як Інтернет.

 

А чому саме православний сайт, а не якийсь інший? Зазвичай люди створюють виробничі веб-ресурси, відкривають сторінки за інтересами.

Я православна людина, з діда-прадіда. Але мій шлях до віри та Бога був довгим і непростим. У 1961 році я пережив клінічну смерть. Таке не проходить безслідно, міняється світогляд, по-іншому починаєш оцінювати себе у світі та світ у собі. Зрозумів, що життя може обірватися у будь-який момент, зовсім раптово. І тоді прийшла думка: «Що залишиться після мене на землі? Для чого я прийшов у цей світ?» Я звернувся до літератури, багато читав, але мети не досяг, відповідей не знайшов. Тоді я почав писати самостійно. З-під мого пера вийшли книги «Добро та зло», «Розум переможе», «Через смерть - до життя» та «Філософія життя». Але хотілося більшого. Були плани залучити якомога більш широке коло людей до православ'я, допомогти їм знайти свою дорогу до Бога. І коли технічно це стало можливим, тоді й виник сайт православної церкви.

 

Ви, як глава сумського відділення Нацбанку, тоді створили сайт цієї організації, і це був один з перших веб-ресурсів у Нацбанку. Чи допоміг Вам цей досвід?

Безумовно! Але варто враховувати, що Нацбанк володів на той момент можливостями більшими та кращими. А в нашої Церкви ресурси були вкрай обмеженими. Адже в єпархіях навіть комп'ютерів не було!

Але ми комплексно підійшли до нашого проекту. Вивчили масу документації, закупили оргтехніку, словом, провели колосальну роботу. Адже ми хотіли створити у Сумах духовну академію. Зараз це пастирсько-богословське училище.

 

Якого результату від створення сайту ви очікували? Чи виправдалися Ваші надії, зокрема, у роботі порталу?

Результат, на мою думку, повинен бути один: добро повинно оселитися у людських душах і серцях. Поки, на жаль, переважає зло. Створюючи сайт, я вважав, що, чим більше людей буде читати наші сторінки, тим більше їх зможе перейнятися необхідністю пустити Бога у своє життя та почати творити добро. У цьому сенсі сайт виправдав мої очікування. У реальному ж світі, на відміну від віртуального, попереду ще багато роботи. Усе відбувається не так швидко та глобально, як мені б хотілося.

 

Іване Васильовичу, Ви можете згадати, з яким настроєм Ви створювали сайт? Які тоді у Вас були думки?

З радістю робили! Думки були тільки позитивними. Адже ця комп'ютерна мережа є світовою, усі будуть читати наші матеріали та знайомитися з життям православ'я в Україні! Відтак, з'явиться багато наших віруючих послідовників. І восторжествує справедливість. І ще була думка: якщо хоч один з тисячі врятується - нашу мету вже досягнуто. Але хотілося б набагато більшого.

 

Поділіться, будь ласка, своїми зауваженнями та побажаннями. Можливо, нам варто зачіпати певні теми, питання?

Бажаю, щоб ваші журнали йшли до людей. А писати потрібно і про розкол, і про розкольників, і про секти. Щоб люди змогли побачити та оцінити усю глибину та красу справжнього православ'я та не шукати сумнівної альтернативи.

 

Іване Васильовичу, для нас важливі і можливість тут працювати, і писати про церкву, про Бога. І ми дуже вдячні Вам як одному з фундаторів. Хотілося б почути Ваші поради.

Для мене це хвилюючий момент, коли бачиш, що твоє дітище розвивається, приносить комусь користь. Тому дай Бог вам усім здоров'я, щоб служити на благо людям. Я вірю в те, що, зрештою, справжня віра в Бога переможе. Божої допомоги вам в усьому.