УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Соціальне служіння  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 84 відвідувачів

Теги
Предстоятелі Помісних Церков церква та політика Ющенко постать у Церкві Митрополит Володимир (Сабодан) 1020-річчя Хрещення Русі Мазепа секти Києво-Печерська Лавра Археологія та реставрація Патріарх Алексій II Церква і політика конфлікти Католицька Церква забобони вибори УПЦ КП молодь Вселенський Патріархат милосердя автокефалія Доброчинність шляхи єднання Церква і влада монастирі та храми України іконопис Голодомор педагогіка діаспора комуністи та Церква краєзнавство Священний Синод УПЦ Церква і медицина Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква і суспільство українська християнська культура церковна журналістика розкол в Україні УГКЦ Президент Віктор Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






ДНІПРОПЕТРОВСЬК. При храмі преподобного Агапіта Печерського знову діє громада сестер милосердя

Крім вищої творчості, здатної дивувати й очищувати, існує особливий вид мистецтва. Це - мистецтво втішати. Крім медиків, психологів і священиків ним досконало володіють сестри милосердя. Після багаторічного духовного зубожіння почав відроджуватись інститут сестринства. Його основна мета - безкорислива допомога ближньому.

Понад 40 років Тетяна Дорохіна працює в Дніпропетровській міській лікарні. Але з кожним роком усе частіше приходить до неприємної й нав'язливої думки, що система вітчизняної медицини, подібно до персонажа з давньої російської казки, знаходиться біля «розбитого корита». Якщо ще в 60-х роках професія лікаря користувалася довірою й повагою, то сьогодні в кожної людини знайдеться декілька найнеприємніших спогадів про відвідування безкоштовної медичної установи.

За словами Тетяни Дорохіної, вона та її колеги «присвятили своїй справі все життя, але зрозуміли, що це ніким не оцінено». Лікарка почала шукати відповіді на хвилюючі питання. З цією метою вона відвідала Центр милосердя святої мучениці Тетяни в Санкт-Петербурзі й відкрила для себе необхідність праці сестер милосердя. За професією Тетяна Василівна - рентгенолог, але вперше зважилася поставити діагноз не за фахом і не окремій людині, а всій сучасній медицині. «Головна причина недовіри до сучасної медицини в тому, що ми відійшли від Бога, - говорить вона. - Ми думали, що самотужки зможемо врятувати хворого, але не виходить. На все необхідна воля Божа».

Уже більше шести років діє товариство сестер милосердя при храмі преподобного Агапіта Печерського в міській лікарні №6. Для того щоб медперсонал і пацієнти звикли до присутності в палаті священика й перестали недовірливо дивитися на сестер милосердя, знадобилося декілька років. Безкорисливе служіння в наші дні виглядає дивом, в яке складно повірити. Але сестри думають інакше. У кожному хворому вони бачать ближнього, який потребує співчуття й підтримки. А надія на одужання - половина одужання.

Сестра милосердя Наталя Чорнодуб розповіла цікаву історію про те, як одного разу запропонувала хворому вивчити «Отче наш». Він щиро повірив у можливість одужання, вивчив молитву й через тиждень - хвороби, як і не бувало.

В обов'язки сестер милосердя входять відвідування хворих, спілкування з ними та читання молитов за їхнє одужання. Найголовніше, до чого прагнуть усі сестри, - допомогти хворому скинути шкаралупу гріха, адже саме гріх вважається джерелом більшості хвороб. До спасительного шляху ведуть сповідь і причастя. Але навіть цю невелику роботу сестри не встигають виконувати. На відміну від своїх попередниць, які все життя присвячували справі милосердя, давали обітниці вірності й безшлюбності, дніпропетровські сестри мають свої професійні обов'язки та сім'ї. До хворих їх приводить людське співчуття.

Нині дніпропетровська громада сестер милосердя досліджує історію сестринства в рідному краї. Відродження та збереження унікальних традицій багато в чому допоможе їм у подальшому розвитку. На полі бою або в лікарняній палаті - служіння сестер милосердя завжди було важкою справою. Але в наші дні нести цей жертовний хрест особливо нелегко - на кожному кроці зустрічається невір'я в безкорисливість. Але ж так легко зрозуміти сестер, які виконують волю Христа: хто сам не буде милосердним, той не одержить милосердя Божого.

Ольга Волинська і Юрій Скубак, Дніпропетровськ