УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 43 відвідувачів

Теги
краєзнавство монастирі та храми України Католицька Церква Патріарх Алексій II Києво-Печерська Лавра комуністи та Церква Священний Синод УПЦ Церква і медицина Митрополит Володимир (Сабодан) УПЦ КП Приїзд Патріарха Кирила в Україну Ющенко Церква і влада УГКЦ забобони церква та політика Археологія та реставрація милосердя Церква і політика шляхи єднання постать у Церкві Вселенський Патріархат Предстоятелі Помісних Церков Президент Віктор Ющенко Голодомор молодь автокефалія іконопис українська християнська культура Мазепа діаспора Доброчинність церковна журналістика церква і суспільство розкол в Україні 1020-річчя Хрещення Русі педагогіка вибори секти конфлікти






Рейтинг@Mail.ru






ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Старовинний храм очікує свого відродження

У середу, 27 вересня, в день великого свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, найстаровинніша церква Дніпропетровська - Хрестовоздвиженська - відзначає 203-у річницю з дня заснування. Митрополит Дніпропетровський і Павлоградський Іриней приїхав розділити з парафіянами радість престольного дня. Владика очолив Божественну літургію і молебень. Після хресного ходу архіпастир звернувся до присутніх з вітальним словом.

З історії храму

Величний храм розташований серед нових будинків міського житлового масиву «Комунар». Ця місцевість три сторіччя тому називалася слобода Діївка й була найдавнішим запорізьким займищем або «старожитною козацькою маєтністю». 1775 року урочище було засноване військовим старшиною Максимом Дієм. 1798 року Діївка оголошена державною казенною слободою. Через рік після цього жителі Діївки і Растиківки почали клопотати про зведення у своїй слободі храму. Син  Максима Дієва - Сава Максимович Дієнко і колезький реєстратор Павло Федорович Кононов, а також новоросійський губернатор М.Міклашевський були головними ініціаторами будівництва храму і заступниками перед священноначалієм.

За рішенням Новоросійського єпархіального керівництва від 24 жовтня 1802 року і за згодою Священного Синоду від 19 березня 1803 року був одержаний дозвіл на будівництво кам'яної церкви. На виконання резолюції 10 травня 1803 року преосвященний Афанасій (Іванов), архієпископ Новоросійський і Дніпровський, видав грамоту на закладення церкви. 26 липня 1803 року  протоієрей Іоанн Станіславській у співслужінні духовенства освятив місце, звершив закладку першого каменя і поставив хрест.

Відтоді постійно звершувалися богослужіння і духовне опікування поселенцями. Резолюцією від 11 вересня 1803 року владика Афанасій благословив влаштувати спочатку тимчасовий дерев'яний храм, а в 1817 року - кам'яний. Стиль - спрощене бароко. Купол завершує невелика маківка, фасади - трикутні фронтони, стіни мають спрощені карнизи, а вікна обрамлені нескладним профільованим наличником. З часом храм, зазнавши деяких змін під тиском цензури Петровських часів, набув класицистичних рис. Втім, через це будівля не втратила унікальності. 

Розписи інтер'єру зроблені в 70-х роках XIX сторіччя. На початку ХХ століття (1900-03 рр.) добудована дзвіниця -  цегляну двох'ярусну споруду в псевдоруському стилі завершує шатро і декоративна маківка. У 1910-20-х роках ХХ століття навколо території храму була  зведена цегляна огорожа з кованими воротами (на жаль, частково зруйнована). Головний вхід - через південні ворота, побудовані в стилі українського необароко.

До сторіччя храму (на початку ХХ століття) тут провели капітальний ремонт, який виявився першим і єдиним в історії церкви. Храм закривався з 1927 по 1943 рік. У ньому, за свідченням жителів, була влаштована майстерня і клуб. Свого часу тут була навіть стайня. Священнослужителів  репресували і їхня подальша доля невідома. Виконувати свою початкову функцію церковне приміщення стало, як це непарадоксально, лише за часів фашистської окупації Дніпропетровська.

У різні часи в цьому храмі служили митрофорний протоієрей Павло Крамаренко і протоієрей Анатолій Пасенко. 11 жовтня 1993 року указом тимчасового керівника Дніпропетровською єпархією митрополита Одеського й Ізмаїльського Агафангела (Савіна) настоятелем призначений протоієрей Анатолій Фесик, який нині несе покладений на нього послух.

Хрестовоздвиженський храм нині переживає далеко не найкращі часи. Пам'ятник архітектури знаходиться під загрозою руйнування. У навколишньому ландшафті храм виявився нижчим за рівень побудованих багатоповерхових будинків. Якщо раніше потрібен був звичайний ремонт і заміна куполу, то сьогодні починати потрібно з водозниження. Будівництво девятиповерхівок призвело до того, що храм опинився у воді: фундамент гниє, а стіни покриваються цвіллю. На відміну від храмів у центральній частині міста, у Хрестовоздвиженського, розташованого в спальному районі Дніпропетровська, значно менше забезпечених парафіян. Меценати, якщо такі й існують, мабуть, не чули про існування найстарішої в Дніпропетровську церкви.

Сподіватимемося, що Господь за нашими молитвами пошле добродійника і помічника, який підійме цю архітектурну красу з руїн, адже, не дивлячись на різночасове спорудження, храм є пам'ятником церковної архітектури, архітектурною домінантою в маловиразній забудові оточуючого житлового масиву.

Диякон Георгій Скубак, Дніпропетровськ