УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 68 відвідувачів

Теги
Приїзд Патріарха Кирила в Україну Патріарх Алексій II милосердя українська християнська культура секти Археологія та реставрація Церква і влада краєзнавство УГКЦ комуністи та Церква Католицька Церква Києво-Печерська Лавра Митрополит Володимир (Сабодан) Президент Віктор Ющенко Мазепа розкол в Україні шляхи єднання монастирі та храми України Вселенський Патріархат забобони конфлікти молодь Церква і медицина Голодомор Предстоятелі Помісних Церков УПЦ КП церковна журналістика Церква і політика Доброчинність Ющенко Священний Синод УПЦ вибори постать у Церкві діаспора церква і суспільство 1020-річчя Хрещення Русі автокефалія іконопис педагогіка церква та політика






Рейтинг@Mail.ru






ДНІПРОПЕТРОВСЬК. На найбільшому похованні жертв голодомору і репресій пройшло заупокійне поминання

Страшно, коли безневинно страждає цілий народ, і ти не можеш захистити своїх близьких, тим паче страшно, що все це відбувалося на нашій рідній землі, яка споконвіків славилася багатим урожаєм і родючою землею. Сьогодні дуже важливо не тільки згадувати тих, кого вже немає поруч із нами, але й тих, хто пережив цей страшний час і сьогодні як ніхто інший потребує допомоги та турботи.

У День скорботи за жертвами голодомору 1932-1933 років у Дніпропетровській області не тільки у всіх храмах єпархії, але й на місцях поховання безвинно вбитих були відслужені панахиди. Багато колективних поховань невідомі й понині, але «курган мертвих» під Дніпропетровськом знають усі - адже це найбільший некрополь у регіоні. Його площа сягає понад три гектари.

У суботу, 25 листопада, до пам'ятного меморіалу, який зроблено у вигляді хреста, прибули люди з усього регіону: представники обласної, міської та районної влади, ветеранських організацій, священнослужителі та свідки тих страшних подій. Багато хто з присутніх знають ті часи не зі слів, вони пережили цю трагедію особисто. Під час мітингу вони зі сльозами на очах розповідали про голодомор, про злодіяння НКВС і як дивом вони врятувалися та залишилися живі.

Продовжився мітинг-реквієм поминальним богослужінням, під час молитви присутні тримали у руках запалену свічку й символічні сім колосків, перев'язані жалобними стрічками. Колись у далекі 30-і минулого сторіччя саме за колоски знищували цілі села. Колгоспи, які потрапили в так званий «чорний список» і не віддали розбійницькій владі весь урожай зерна, знищували першими. Усього на Дніпропетровщині таких колгоспів було сорок чотири. Після панахиди учасники поминальної акції поклали квіти до меморіалу й запалили свічки. Завершився мітинг хвилиною мовчання.

Сьогодні на місці колективного поховання стоїть мармуровий хрест, але в наступному році планується пам'ятний знак змінити. За словами автора майбутнього проекту - це буде фігура, розколота на дві частини, на тілі якої будуть сліди колючого дроту. Цей меморіал буде символізувати Україну й страждання, які назавжди закарбувалися в її пам'яті. Він буде нагадувати прийдешнім поколінням про безвинні жертви, поховані в найродючішій землі нашої планети.

Диякон Георгій Скубак, Дніпропетровськ