УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 99 відвідувачів

Теги
церковна журналістика українська християнська культура монастирі та храми України Патріарх Алексій II Ющенко церква та політика шляхи єднання краєзнавство Доброчинність комуністи та Церква Мазепа автокефалія іконопис УГКЦ Митрополит Володимир (Сабодан) розкол в Україні вибори церква і суспільство Католицька Церква діаспора Предстоятелі Помісних Церков УПЦ КП Вселенський Патріархат педагогіка Києво-Печерська Лавра Археологія та реставрація Священний Синод УПЦ Приїзд Патріарха Кирила в Україну секти Церква і влада 1020-річчя Хрещення Русі Церква і політика Голодомор забобони постать у Церкві молодь милосердя конфлікти Президент Віктор Ющенко Церква і медицина






Рейтинг@Mail.ru






ДНІПРОПЕТРОВСЬК. На найбільшому похованні жертв голодомору і репресій пройшло заупокійне поминання

Страшно, коли безневинно страждає цілий народ, і ти не можеш захистити своїх близьких, тим паче страшно, що все це відбувалося на нашій рідній землі, яка споконвіків славилася багатим урожаєм і родючою землею. Сьогодні дуже важливо не тільки згадувати тих, кого вже немає поруч із нами, але й тих, хто пережив цей страшний час і сьогодні як ніхто інший потребує допомоги та турботи.

У День скорботи за жертвами голодомору 1932-1933 років у Дніпропетровській області не тільки у всіх храмах єпархії, але й на місцях поховання безвинно вбитих були відслужені панахиди. Багато колективних поховань невідомі й понині, але «курган мертвих» під Дніпропетровськом знають усі - адже це найбільший некрополь у регіоні. Його площа сягає понад три гектари.

У суботу, 25 листопада, до пам'ятного меморіалу, який зроблено у вигляді хреста, прибули люди з усього регіону: представники обласної, міської та районної влади, ветеранських організацій, священнослужителі та свідки тих страшних подій. Багато хто з присутніх знають ті часи не зі слів, вони пережили цю трагедію особисто. Під час мітингу вони зі сльозами на очах розповідали про голодомор, про злодіяння НКВС і як дивом вони врятувалися та залишилися живі.

Продовжився мітинг-реквієм поминальним богослужінням, під час молитви присутні тримали у руках запалену свічку й символічні сім колосків, перев'язані жалобними стрічками. Колись у далекі 30-і минулого сторіччя саме за колоски знищували цілі села. Колгоспи, які потрапили в так званий «чорний список» і не віддали розбійницькій владі весь урожай зерна, знищували першими. Усього на Дніпропетровщині таких колгоспів було сорок чотири. Після панахиди учасники поминальної акції поклали квіти до меморіалу й запалили свічки. Завершився мітинг хвилиною мовчання.

Сьогодні на місці колективного поховання стоїть мармуровий хрест, але в наступному році планується пам'ятний знак змінити. За словами автора майбутнього проекту - це буде фігура, розколота на дві частини, на тілі якої будуть сліди колючого дроту. Цей меморіал буде символізувати Україну й страждання, які назавжди закарбувалися в її пам'яті. Він буде нагадувати прийдешнім поколінням про безвинні жертви, поховані в найродючішій землі нашої планети.

Диякон Георгій Скубак, Дніпропетровськ