ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Вийшов черговий номер газети «Начало» | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Дніпропетровська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 213 відвідувачів

Теги
вибори Церква і медицина постать у Церкві українська християнська культура Предстоятелі Помісних Церков Церква і політика Доброчинність церковна журналістика Приїзд Патріарха Кирила в Україну Патріарх Алексій II педагогіка молодь церква та політика Археологія та реставрація краєзнавство Президент Віктор Ющенко діаспора секти 1020-річчя Хрещення Русі Церква і влада Києво-Печерська Лавра Католицька Церква милосердя УГКЦ іконопис Ющенко Мазепа конфлікти Вселенський Патріархат церква і суспільство шляхи єднання розкол в Україні Митрополит Володимир (Сабодан) Голодомор автокефалія забобони Священний Синод УПЦ комуністи та Церква УПЦ КП монастирі та храми України






Рейтинг@Mail.ru






ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Вийшов черговий номер газети «Начало»

  26 вересня 2007



Ви звертали увагу, коли в храмах найбільше  людей? На Водохрещя, на Великдень, на Спаса. Коли щось дають. Воду освячену, паски, яблука. І ще в «не червоні» дні, коли звершують водосвятний молебень. А у двонадесяті свята храми бувають напівпорожні...

Деякі читачі, ті, які «не такі», напевно, уже «закипають».

Але давайте відверто: знахабніли ми, брати й сестри, знахабніли. Забули, якою ціною відстояли нинішнє церковне благополуччя попередні покоління - не доїдали, не досипали, ішли у в'язниці, під кулі. Раділи будь-якому богоугодному друкованому слову, будь-якій простенькій літографії, а зараз і папір не той (на брошурах), і золотої оправи немає (на іконах), і ціни ростуть (на третій телевізор не вистачає). У храмі ми одні, за порогом - інші. Вибіркова у нас віра якась.

Почалося це давно, а виплеснулося в 2006, 2004 роках. Дообирались.

Я розмовляв якось з братом із Західної України. От, говорить, якби  «наших» була би більшість - вступили б у НАТО й жили б, як у Польщі.

Вступити можна самі знаєте куди, а не в гарне сите життя. Ніхто нам на тарілочці нічого не подасть - працювати треба.

До того ж, чи справді такою важливою для віруючої людини є ця ситість? Вибір завжди один, будь-яке питання зводиться до відповіді - ти з  Богом чи ні? Служиш Господу або мамоні? З тими, хто будує храми, або з тими, хто бореться за «незалежність» Церкви (від кого?). Тягнеться до одновірців або до миротворців, що зруйнували двісті православних святинь у Косово? Із православними або з католиками, уніатами, розкольниками?

Та ні: нас агітувати не треба, ми православні. Але комфорту хочеться. Ви нас, мовляв, у рай відвезіть, але щоб дорога була з євроремонтом, а іномарка - з повним багажником делікатесів. І щоб не гірше, ніж у тих, хто в пекло їде. А якщо їм там щось додадуть, то й нам, будьте ласкаві, проіндексуйте.

Шляхів є два. Нам куди - у рай чи в НАТО?

Юрій Кулібаба, редактор газети «Начало»

 

ПЕРЕДПЛАТНІ ІНДЕКСИ:

Газета «НАЧАЛО»                                          21758

Журнал «БОГДАН»                                         01614

«НАЧАЛО» (товстушка)                                  90089

 

   
Прапор НАТО

Прапор НАТО