УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Соціальне служіння  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 111 відвідувачів

Теги
церква та політика милосердя Священний Синод УПЦ вибори педагогіка комуністи та Церква Церква і влада церква і суспільство церковна журналістика іконопис українська християнська культура 1020-річчя Хрещення Русі розкол в Україні Голодомор Мазепа автокефалія Ющенко Доброчинність Митрополит Володимир (Сабодан) Києво-Печерська Лавра секти монастирі та храми України Католицька Церква краєзнавство Археологія та реставрація забобони УГКЦ Вселенський Патріархат діаспора постать у Церкві конфлікти Предстоятелі Помісних Церков Приїзд Патріарха Кирила в Україну Патріарх Алексій II шляхи єднання УПЦ КП молодь Церква і політика Президент Віктор Ющенко Церква і медицина






Рейтинг@Mail.ru






ДОНЕЦЬК. Любов – це коли всіх шкодá

14 листопада, у вівторок, в донецькому Будинку працівників культури відбувся вечір «Любов понад усе», присвячений пам'яті шанованого на Донбасі схіархімандрита Зосими. «Любов понад усе» - саме ці слова повчання старець любив повторювати своїм духовним дітям.

На беседу были приглашены иеродиакон Тихон (Васильев), насельник Свято-Успенского Николо-Васильевского монастыря с. Никольское, протоиерей Владимир Коптюк, настоятель храма святого Александра Невского в с. Александровке и протоиерей Никита Панасюк, настоятель Свято-Владимирского храма г. Докучаевска, которые лично знали батюшку. Среди принявших участие в разговоре были студенты донецких вузов. Они рассказали о своем понимании слова «любовь». В качестве примера ребята цитировали послание к коринфянам апостола Павла: «Любовь долготерпит, милосердствует, не превозносится, не ищет своего». По мнению юных православных, у их сверстников понятие любви не имеет ничего общего с христианскими идеалами. Большинство из них отождествляют любовь с сексом, с сугубо чувственными, эгоистичными свойствами человека. В то же время Церковь всегда учила и учит, что любовь - это когда человек не берет, а отдаёт, это самопожертвование ради другого.

 

Присутні переглянули фільм «Спогад» про отця Зосиму, створений у третю річницю від дня смерті батюшки. Основну частину стрічки займають розповіді священиків і мирян про те, яким був старець, який подвиг ніс усе своє життя й чóму наставляв тих, хто звертався до нього за духовною порадою.

Як продовження фільму звучали спогади запрошених на вечір священиків. Ієродиякон Тихін (Васильєв) зазначив, що батюшка був багатогранною особистістю: знав кілька мов, умів грати на скрипці, був високоосвіченою людиною, що давало йому змогу вільно спілкуватися і з професором, і з простою людиною. Отець Тихін розповів про монастир у с. Никільське, заснований старцем. «Обитель ця незвичайна, тому що там існують два монастирі. Як одна велика першохристиянська громада там однією родиною і трудяться, і моляться. Найголовніше в обителі - дім милосердя. Саме справа милосердя, догляд за немічними й старими, згідно з батюшкіним заповітом, має вестися в обителі довіку».

Протоієрей Володимир Коптюк продовжив тему любові. «Отець Зосима завжди повторював слова одного старця, який говорив: «Любов - це коли всіх шкодá». Але шкодá не просто як людини, а як створіння Божого. Шкодá, що вона грішить і не виконує волі Божої. Саме про цю любов говорив отець Зосима».

Протоієрей Микита Панасюк сказав багато теплих слів про отця Зосиму і про те, чому вчив батюшка, як він любив людей. «Характерна риса старця - любити настільки, що кожній людині, яка потрапляє до нього, здається, що старець любить її найбільше», - сказав священик. Він зазначив, що ще однією піднесеною формою любові є любов до Батьківщини. За його словами, таку любов до своєї батьківщини, до Святої Русі, старець намагався прищепити всім навколишнім.

Наприкінці вечора отець Микита заспівав давньоруську народну пісню про те, як ангели приходять за душею людини в годину смерті. Цю пісню, що пробуджує в людині спасительну пам'ять про смерть, дуже любив старець. Вона ж лунала й за поминанням отця Зосими як духовна настанова старця всім своїм люблячим дітям.

Катерина Громова, Володимир Третьяков