УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Донецька  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 239 відвідувачів

Теги
УПЦ КП милосердя Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) церковна журналістика діаспора українська християнська культура автокефалія Археологія та реставрація Церква і влада конфлікти УГКЦ Священний Синод УПЦ Доброчинність Голодомор церква та політика педагогіка іконопис постать у Церкві розкол в Україні молодь забобони комуністи та Церква краєзнавство 1020-річчя Хрещення Русі Мазепа Церква і медицина Католицька Церква Президент Віктор Ющенко секти Києво-Печерська Лавра Приїзд Патріарха Кирила в Україну Предстоятелі Помісних Церков шляхи єднання Вселенський Патріархат монастирі та храми України вибори Патріарх Алексій II Церква і політика церква і суспільство






Рейтинг@Mail.ru






ДОНЕЦЬК. Ювілейний, тисячний дзвін вилили майстри ливарного цеху ЗАТ «Донецьксталь-металургійний завод»

  19 березня 2009



У вівторок, 17 березня, майстри ливарного цеху ЗАТ «Донецьксталь-металургійний завод» вилили ювілейний, тисячний дзвін.

Здається, ще зовсім недавно донецькі майстри тільки починали освоєння древнього мистецтва лиття дзвонів (перший було відлито в листопаді 2001 року). Тоді вони опановували ази, шукали секрети того дивного, глибоко в душу проникаючого передзвону, який органічно вливається в лад православного богослужіння й ще з давніх часів є невід'ємною його складовою. І от уже слава про ділянку з лиття дзвонів, створену на ДМЗ, розноситься переливами благовістів всією Україною. Звучать донецькі дзвони й далеко за її межами. Вони скликають на молитву ченців Святої гори Афон, розливаються просторами Грузії, сповіщають радісним благовістом відому усьому православному світові Оптину пустинь. А найбільший із відлитих дзвонів, вагою в 13,5 тонн, піднімається над Свято-Троїцьким Болдинським чоловічим монастирем, неподалік древнього Смоленська. Незабаром зазвучить і унікальний дзвін-семитонник Великої дзвіниці Києво-Печерської Лаври, подарований донецькими металургами Митрополитові Київському та всієї України Блаженнішому Володимиру.

А що й казати про численні українські храми, великі і не дуже, які завдяки працівникам цього унікального виробництва за кожним богослужінням чують дивний мелодійний передзвін, створений досвідченими руками умільців!

Так, саме руками, насамперед, і створюються дзвони. На кожному з них за церковною традицією зображені святі образи - Спасителя, Божої Матері, святого Іоанна Хрестителя, благовірного Олександра Невського, рівноапостольних Костянтина та Ольги й багатьох інших святих, виконані скульпторами за прикладами давніх ікон. За ними виготовляються зразки, які згодом заливають воском, а отримані зліпки наносять на дерев'яну основу - заготівлю майбутнього дзвона. Потім їх заливають керамікою, яка після охолодження набуває тієї форми, в якій буде відлито дзвін. Успіх цього процесу залежить від майстрів лиття - таємниці складу дзвонової бронзи вони дбайливо зберігають, довіряючи їх лише небагатьом.

За словами начальника унікального виробництва Сергія Вікторовича Самойлова, на сьогоднішній день замовлень надходить цілком достатньо. І це результат повної віддачі улюбленій справі всього колективу. Та й, як зізнався нам майстер, у ніч перед плавкою він сам часто втрачає сон - так переживає, щоб усе вдалося.

На виплавку ювілейного дзвона заводчани запросили настоятеля заводського храму в ім'я святителя Ігнатія Маріупольського протоієрея Георгія Гуляєва та голову відділу Донецької єпархії із взаємозв'язків із виробничими підприємствами та організаціями протоієрея Георгія Данильчука. Коментуючи подію, що відбувається на очах журналістів, отець Георгій сказав: «Тисячний дзвін - це свідчення того, що люди, які тут трудяться, свою роботу виконують сумлінно, якісно. Тому й на сьогодні є багато замовлень, і є перспектива в майбутньому...

Господь сказав: «Без мене не можете творити нічого». І дуже важливо, що, коли приходиш у цей колектив, бачиш, що тут люди православні, які починають свою справу з молитвою й розуміють, для чого вони це роблять, яка користь буде від їхньої праці. Дай Боже, щоб Господь і далі благословляв їх!»

Катерина Громова