УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церква і культура  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 304 відвідувачів

Теги
Голодомор Приїзд Патріарха Кирила в Україну українська християнська культура монастирі та храми України секти 1020-річчя Хрещення Русі УГКЦ Доброчинність постать у Церкві комуністи та Церква Церква і влада молодь автокефалія Церква і медицина церква і суспільство УПЦ КП педагогіка вибори Митрополит Володимир (Сабодан) Священний Синод УПЦ церковна журналістика Києво-Печерська Лавра іконопис Археологія та реставрація забобони краєзнавство шляхи єднання Президент Віктор Ющенко Мазепа Вселенський Патріархат Патріарх Алексій II діаспора Церква і політика конфлікти Католицька Церква церква та політика Ющенко Предстоятелі Помісних Церков розкол в Україні милосердя






Рейтинг@Mail.ru






ХЕРСОН. «Я пишу, не можу не писати...»



У малому залі Херсонського музичного училища 17 травня відбувся вечір духовної музики, присвячений 50-річчю життєвого шляху настоятеля Свято-Сергієвської церкви при обласній лікарні протоієрея Василія Мазура, автора багатьох пісень на духовну тематику.

Свій виступ отець Василій почав з пісні «Про свої зустрічі з Христом». Виконав також багато композицій на тему покаяння, християнської любові, про Євангельські події, гарячу молитву до Пресвятої Богородиці. Всім добре запам'яталася пісня на євангельський сюжет «Ходіння Спасителя по водах». На концерті пролунали пісні у виконанні хору Свято-Сергієвського храму, також мелодії пісень Василія Мазура у прекрасному виконанні камерного інструментального ансамблю (фортепіано, віолончель, скрипка).

Вечір відбувся в атмосфері високої духовності, яка властива всім пісням отця Василія. Із залу люди виходили радісними й натхненними, адже творчість батюшки подібна до чистого живого джерела, бере за душу своєю мудрістю й глибиною. Концерт став значущою подією в культурному житті Херсона.

Про себе автор чудових віршів і пісень пише так: «Скільки себе пам'ятаю, не переставав дивуватися й захоплюватися красою природи. Увесь світ для мене був живим і звучним. Усюди я бачив фарби й чув музику. Вперше писати вірші й складати до них музику я став ще в школі... «Я пишу - не можу не писати...» - назва першого збірника моїх пісень, вона відбиває внутрішню потребу в поетично-музичній творчості.

Музика приходить до мене звідусіль й у будь-яку годину дня й ночі. Дуже часто я чую її уві сні. Іноді тільки мелодію для одного інструмента, а іноді й цілий оркестр. Так само й поетичні рядки. Вони немов би живуть у мені й тільки чекають своєї години, щоб виплеснутися назовні новими віршами й піснями».