УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церква і культура  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 92 відвідувачів

Теги
вибори конфлікти Церква і влада комуністи та Церква Президент Віктор Ющенко секти українська християнська культура монастирі та храми України Предстоятелі Помісних Церков діаспора розкол в Україні милосердя Церква і медицина Приїзд Патріарха Кирила в Україну УПЦ КП шляхи єднання молодь Священний Синод УПЦ іконопис Археологія та реставрація церква та політика автокефалія Церква і політика Мазепа забобони Митрополит Володимир (Сабодан) Голодомор Ющенко Патріарх Алексій II Києво-Печерська Лавра педагогіка Доброчинність краєзнавство церковна журналістика Католицька Церква Вселенський Патріархат УГКЦ постать у Церкві 1020-річчя Хрещення Русі церква і суспільство






Рейтинг@Mail.ru






ХЕРСОН. «Я пишу, не можу не писати...»



У малому залі Херсонського музичного училища 17 травня відбувся вечір духовної музики, присвячений 50-річчю життєвого шляху настоятеля Свято-Сергієвської церкви при обласній лікарні протоієрея Василія Мазура, автора багатьох пісень на духовну тематику.

Свій виступ отець Василій почав з пісні «Про свої зустрічі з Христом». Виконав також багато композицій на тему покаяння, християнської любові, про Євангельські події, гарячу молитву до Пресвятої Богородиці. Всім добре запам'яталася пісня на євангельський сюжет «Ходіння Спасителя по водах». На концерті пролунали пісні у виконанні хору Свято-Сергієвського храму, також мелодії пісень Василія Мазура у прекрасному виконанні камерного інструментального ансамблю (фортепіано, віолончель, скрипка).

Вечір відбувся в атмосфері високої духовності, яка властива всім пісням отця Василія. Із залу люди виходили радісними й натхненними, адже творчість батюшки подібна до чистого живого джерела, бере за душу своєю мудрістю й глибиною. Концерт став значущою подією в культурному житті Херсона.

Про себе автор чудових віршів і пісень пише так: «Скільки себе пам'ятаю, не переставав дивуватися й захоплюватися красою природи. Увесь світ для мене був живим і звучним. Усюди я бачив фарби й чув музику. Вперше писати вірші й складати до них музику я став ще в школі... «Я пишу - не можу не писати...» - назва першого збірника моїх пісень, вона відбиває внутрішню потребу в поетично-музичній творчості.

Музика приходить до мене звідусіль й у будь-яку годину дня й ночі. Дуже часто я чую її уві сні. Іноді тільки мелодію для одного інструмента, а іноді й цілий оркестр. Так само й поетичні рядки. Вони немов би живуть у мені й тільки чекають своєї години, щоб виплеснутися назовні новими віршами й піснями».