УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 80 відвідувачів

Теги
постать у Церкві Церква і влада Приїзд Патріарха Кирила в Україну Ющенко Мазепа комуністи та Церква шляхи єднання Церква і медицина розкол в Україні секти іконопис УПЦ КП церква та політика Митрополит Володимир (Сабодан) педагогіка Вселенський Патріархат церковна журналістика Церква і політика Предстоятелі Помісних Церков Голодомор милосердя Києво-Печерська Лавра Католицька Церква Археологія та реставрація Священний Синод УПЦ вибори діаспора 1020-річчя Хрещення Русі монастирі та храми України конфлікти Доброчинність Патріарх Алексій II автокефалія українська християнська культура краєзнавство церква і суспільство молодь УГКЦ забобони Президент Віктор Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ. Спасо-Преображенський Головчинецький жіночий монастир відзначив 10-й ювілей відродження чернечого життя

25 червня, у Неділю Всіх святих, які в землі Руській просіяли, що збіглася цього року з днем пам'яті преподобного Онуфрія Великого, в Спасо-Преображенському жіночому монастирі села Головчинці Летичівського району Хмельницької області відбулося урочисте богослужіння з нагоди 10-річчя відродження чернечого життя.

Спасо-Преображенський Головчинецький жіночий монастир має стародавню історію. Перші історичні відомості про цю обитель належать до XV століття.

Уперше монастир був закритий в 1922-1923 р. при радянській владі, тоді в корпусах був організований будинок для безпритульних дітей.

У роки Великої Вітчизняної війни в монастир повернулися декілька черниць, які залишилися в живих, і відновили тут чернече життя. Визначною віхою в історії обителі є те, що Блаженніший Володимир, Митрополит Київський і всієї України, був хрещений саме тут, тут розпочалося його духовне формування. Блаженніший владика й зараз не забуває обитель, любить бувати тут, відвідуючи свою малу батьківщину, село Марківці, звершувати Богослужіння, давати насельницям духовні настанови.

З приходом радянських військ обитель знову закрили. До 1996 року всі монастирські споруди належали інтернату для дітей з порушеннями психіки й дітей-сиріт.

14 серпня 1996 року в монастирі було звершено перше, з часів останнього закриття, богослужіння. Відтоді, стараннями архієпископа Хмельницького і Шепетівського Антонія, монастир активно відновлюється, відроджуючись із руїн. На цей час тут подвизаються 22 насельниці - з них 6 черниць, 4 інокині, 1 рясофорна і 11 послушниць, введений суворий устав, дотримується чіткий розпорядок щоденних богослужінь.

На території монастиря знаходиться чудотворне джерело преподобного Онуфрія Великого, яке є шанованою у цій місцевості святинею, а в храмі знаходиться чудотворний образ цього святого.

У неділю, 25 червня, в Головчинецькій обителі звершили святкову Божественну літургію три архієреї, які прибулі розділити з прихожанами радість свята. Очолив богослужіння архієпископ Хмельницький і Шепетовський Антоній, йому співслужили архієпископ Івано-Франківський і Коломийській Миколай і єпископ Шаргородський Пантелеїмон. У богослужінні також взяли участь усі благочинні Хмельницької єпархії, священики та тисячі паломників, які прибули з Хмельницької, Вінницької, Рівненської та інших єпархій.

Після Божественної літургії відбувся традиційний хресний хід до джерела преподобного Онуфрія, де був відслужений чин освячення води, після якого всі бажаючі могли викупатися в спорудженій на джерелі купальні.

Архієпископ Антоній, привітавши всіх з ювілейною датою, яка має велике значення в справі відродження духовності на стародавній Подільській землі, розповів житіє преподобного Онуфрія Великого, який, як підкреслив архіпастир, «був малий зростом, але великий справами й подвигами, чому причиною послужила гаряча, тверда віра в Господа». Архієпископ Антоній закликав присутніх докласти зусиль для уподібнення цьому великому святому й угіднику.

За працю на славу Церкви Христової на ниві відродження Головчинецької обителі настоятелька монастиря ігуменя Любов (Піхур), з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, була нагороджена хрестом із прикрасами, такої ж нагороди удостоївся і штатний священик монастиря - протоієрей Володимир Кучар.

Безліч прихожан, паломників і гостей зі сльозами на очах дякували архієпископу Антонію за відродження обителі та святкову службу. З особливим благоговінням приймали святительське благословення немолоді парафіяни, які через похилий вік насилу дістаються до монастиря. Вони ще пам'ятають старих черниць, постраждалих під час гонінь за віру Христову, і тому щиро раділи з того, що знову мають нагоду не тільки самостійно відвідувати монастир, а й приводити сюди своїх внуків, виховуючи їх у вірі та благочесті.

Прес-служба Хмельницької єпархії