ЖИТОМИР. Єпископ Гурій прокоментував питання створення в Україні єдиної Помісної Церкви | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Житомирська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 160 відвідувачів

Теги
постать у Церкві шляхи єднання Доброчинність Священний Синод УПЦ секти молодь монастирі та храми України церква та політика УПЦ КП Києво-Печерська Лавра 1020-річчя Хрещення Русі милосердя вибори церква і суспільство Археологія та реставрація Вселенський Патріархат краєзнавство Предстоятелі Помісних Церков іконопис автокефалія конфлікти УГКЦ розкол в Україні Приїзд Патріарха Кирила в Україну церковна журналістика Мазепа українська християнська культура Церква і медицина педагогіка Митрополит Володимир (Сабодан) Католицька Церква діаспора Ющенко Церква і політика Церква і влада Патріарх Алексій II Президент Віктор Ющенко комуністи та Церква забобони Голодомор






Рейтинг@Mail.ru






ЖИТОМИР. Єпископ Гурій прокоментував питання створення в Україні єдиної Помісної Церкви

  12 березня 2007



Єпископ Житомирський і Новоград-Волинський Гурій (Кузьменко) відповів на питання «Православія в Україні» з приводу можливості створення в Україні єдиної Помісної Церкви й припустимості діалогу із цього приводу з розкольницькими церквами.

- Владика, чи вважаєте Ви доцільним створення в Україні єдиної Помісної Української Православної Церкви?

- Я думаю, що на даному етапі Українська Православна Церква у своєму управлінні повинна зберігати статус-кво. Зараз ідея Помісної Української Православної Церкви багатьох дратує: як мирян, так і духівництво й ієрархів. І із цим треба рахуватися. Не дай Боже, щоб на цьому ґрунті вийшов ще один розкол.

- Якими ж можуть бути надалі умови створення Помісної Церкви?

- Потрібно насамперед прагнути улікувати існуючий розкол, щоб заблукалих повернути у двір отчий. А якщо буде воля Божа на створення в Україні Помісної Церкви, тоді всім це буде очевидно: буде й однодумність, і згода, і радість. Поки ж такого не спостерігається. Виходить, немає поки й Божого благословення.

- Що, на Вашу думку, може ще перешкоджати створенню єдиної Помісної Церкви?

- Розкольники своїми антиканонічними діями скомпрометували саме поняття автокефалії. Для простого народу слово «автокефалія» стало синонімом розколу. От і судіть, хто заважає нашій канонічній Українській Православній Церкві нормально жити й робити свою місію. Але вона й у цих непростих умовах виконує своє призначення, тому що є «стовп і ствердження істини». Ми чітко розуміємо, що законна автокефалія не є для Церкви самоціллю.

- Якою, по-Вашому, повинна бути роль державної влади в процесі улікування розколу й об'єднання православ'я в Україні?

- Державна влада повинна виконувати функції державні, а не церковні. Ще в 1992 році державні особи хотіли створити єдину помісну Церкву в Україні. У результаті виник розкол у Православ'ї. Але не в Церкві. Вона як була єдиною, святою, соборною й апостольською, так і залишилася, і залишиться такою довіку. А з'явилися всякі «КП», «авто-», «апосто-» тощо. Хітон Христов був розідраний, і не без допомоги державної влади. Так уже хоч тепер не лізьте не у свої сани. Неможливе людині - можливо Богові. Прийде час, і буде заліковано розкол, але не силою людською, а Божою волею й Промислом. А ми повинні навчитися виконувати волю Божу, а не гордовито виставляти свою волю, як це зробив, заявивши на всю Україну, добре відомий державний діяч: «Моя ціль - створити в Україні єдину Помісну Православну Церкву». Так хто ти такий: Бог чи Його посланник? Спочатку потрібно навчитися страху Божому й упокорити свою гординю. Тоді прийде мудрість й уміння розрізняти знамення й часи. І такі гордовиті заяви тоді відпадуть самі собою.