УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 53 відвідувачів

Теги
діаспора шляхи єднання УГКЦ Патріарх Алексій II автокефалія постать у Церкві Церква і влада Вселенський Патріархат розкол в Україні Священний Синод УПЦ Церква і медицина Президент Віктор Ющенко Голодомор Митрополит Володимир (Сабодан) милосердя забобони Археологія та реставрація церква та політика церква і суспільство вибори Доброчинність Приїзд Патріарха Кирила в Україну Предстоятелі Помісних Церков монастирі та храми України 1020-річчя Хрещення Русі Ющенко УПЦ КП конфлікти педагогіка українська християнська культура Мазепа церковна журналістика Католицька Церква краєзнавство молодь секти іконопис Києво-Печерська Лавра комуністи та Церква Церква і політика






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. Завершилася робота міжнародної наукової конференції «Православ’я і світ: екклезіологія – антропологія – культура»

У понеділок 4 вересня, з благословення Блаженнішого Митрополита Володимира, в актовій залі Києво-Печерськой Лаври відбулося урочисте відкриття IV-ї міжнародної конференції «Православ'я і світ: екклезіологія - антропологія - культура». Конференція присвячена пам'яті видатних богословів XX століття - о. Сергія Булгакова (1871-1944), о. Василія Зеньковського (1881-1962), о. Олександра Шмемана (1921-1983), о. Іоанна Мейєндорфа (1926-1992). Саме ці люди засвідчили західному світу всю красу святоотцівського богослов'я.

На конференцію приїхали богослови і філософи з України, Росії, Греції, Словаччини і Франції. У залі були присутні вихованці Київської духовної академії та семінарії, студенти Інституту філософії імені Г.Сковороди НАН України та всі, кому цікаві нові досягнення у галузі богослов'я і філософії.

Голова Київського релігійно-філософського товариства доктор богослов'я, проректор Київської духовної академії та семінарії УПЦ протоієрей Миколай Макар привітав усіх з відкриттям IV-ї міжнародної конференції «Православ'я і світ: екклезіологія - антропологія - культура». Він попросив намісника Києво-Печерської Лаври архієпископа Вишгородського Павла виступити перед учасниками конференції з архіпастирським напутнім словом.

«Дозвольте вас привітати з цією великою подією в науці й культурі - з відкриттям IV-ї конференції, - сказав владика Павел. - Хочу побажати, щоб вона була плідною і закликати всіх нас наслідувати життя подвижників науки, яких ми сьогодні згадуємо. Мені дуже приємно, що ця конференція знову відбувається у стінах Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври. Саме в ній започаткувалися наука і культура, і взагалі духовне життя нашої батьківщини. Нехай же й надалі проводяться такі зустрічі. Вони дуже важливі для нашого деградуючого суспільства, яке все більше віддає перевагу матеріальній стороні, ніж духовності. І нехай Господь вашими стараннями допомагає знайти той шлях, який веде до царства небесного. Бог вам у поміч».

Від імені Блаженнішого Митрополита Володимира архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан також виступив з вітальним словом. «Сьогодні вельми  актуальна ця тема - православ'я і світ. Вона зачіпає всі сфери людського життя. Нам кажуть, що православ'я має якусь збитковість, що воно консервативне і гальмує розвиток матеріального становища суспільства. Але це абсолютно не так. Саме ці люди - богослови і мислителі, про яких ми згадуємо сьогодні -  отець Сергій Булгаков, отець Василій Зеньковський, отець Олександр Шмеман і отець Іоанн Мейєндорф - живучи на Заході, у католицькому і протестантському середовищі, показували невичерпне багатство і красу православ'я. Розкриваючи святоотцівське вчення, яке дає відповіді на багато питань сучасності, ми засвідчуємо, що православ'я - це саме те, чого шукає людська душа. Хочу ще раз від імені Блаженнішого Митрополита Володимира побажати успіхів у роботі конференції. Щоб усі дискусії були плідними й цікавими, щоб результати конференції мали реальне втілення у життя. Бажаю вам допомоги Божої та благословення на ваші добрі починання».

Наступне вітальне слово пролунало з вуст ректора КДАіС протоієрея Миколая Забуги. «Мета кожного з нас - актуалізація Євангелія для наших сучасників. Ті чотири мислителі це зробили, і притому успішно, в умовах західних суспільств, які не хотіли навіть чути про Євангеліє. Від нас чекають євангельського благочестя, тому зараз наше завдання- переконати сучасників у тому, що тільки православ'я спасительне».

Пленарні засідання розпочав протоієрей Миколай Макар. У своїй доповіді «Православне вчення про світ» отець Миколай розкрив істинність православного погляду на навколишній всесвіт. Іноземний гість - доктор богослов'я, професор богословського факультету Афінського університету архімандрит Миколай Іоаннідіс розповів про роль православних візантійських богословів у західній схоластиці в своїй доповіді «Зустріч православного і схоластичного богослов'я у Візантії».

Богословський погляд отця Іоанна Мейєндорфа на людину в Церкві висвітив у своїй доповіді Йоост Ван Россум (доктор богослов'я, професор Свято-Сергіївського православного богословського інституту (Париж)). Доповідач означив досягнення отця Іоанна Мейєндорфа у сфері вивчення богослов'я Григорія Палами.

Наступні засідання відбудуться в Інституті філософії імені Г.Сковороди НАН України. Всі охочі зможуть подискутувати з видатними вченими за круглими столами.

Важливість проведення конференції складно переоцінити, адже під час її роботи були підняті актуальні й важливі для сучасного суспільства та Церкви питання. Зокрема це стосується доповідей доктора філософських наук, завідуючого кафедрою Православного Свято-Тихонівського гуманітарного університету Володимира Катасонова (Москва), доктора філософських наук Інституту філософії Російської Академії Наук Володимира Мількова та молодшого наукового співробітника Інституту філософії Російської академії наук Світлани Мількової. Доповідачі подали вичерпну інформацію відносно того, яким чином на Русі розвивалася релігійно-філософська думка, яких успіхів було досягнуто на цьому шляху до початку XX століття. Безбожна більшовицька влада плідно постаралася знищити ту внутрішню красу наших православних предків, яка творилася зусиллями багатьох поколінь і передавалася з роду в рід, Церквою і святими отцями. Але й комуністи змушені були взяти деякі духовні православні цінності для побудови та виховання суспільства. Щоб замаскувати джерело запозичення, дорогоцінні надбання наших попередників назвали досить просто й універсально - «загальнолюдські цінності».

Не менш важливе питання, підняте на конференції, стосувалося церковного реформування. З доповіддю «Євхаристійне богослов'я і Літургічна реформа: досвід паламитського синтезу» виступив завідуючий сектором церковної археології центрального Музею давньоруської культури і мистецтв імені преподобного Андрія Рубльова (Москва) Олег Ульянов. Доповідач навів аргументи на користь проведення Літургічної реформи, якими озброєні прихильники таких змін: сумна атмосфера в храмі, не зрозуміла широкому загалу мова богослужіння, основні молитви на Літургії читаються потаємно за закритими царськими воротами тощо. Він також повідомив, що на даний момент у Московській Патріархії є готовий проект реформи, але при цьому добавив, яким чином і на підставі чого можна вносити певні зміни в богослужіння.  Зокрема, мова йде про святу церковну традицію та напрацювання в богословській науці святих отців. Іншими словами, все має бути побудовано на основі Євангелія та апостольської традиції.

Завершилися виступи 7 вересня у синодальному залі Києво-Печерської Лаври доповіддю кандидата філософських наук настоятеля храму святої Тройці в селищі Захарово (Московська область) ігумена Тихона (Полянського) на тему «Православна парафія перед викликами секулярного світу». Доповідач справедливо зазначив, що у сучасному світі стає все важче протистояти гріху. Серед спокус першою він назвав спокусу віри, вкладаючи в зміст цього слова забобонність православних християн, віру в порчу, магію, народне «цілительство», гороскопи, астрологію тощо. Наступною досить поширеною серед православних віруючих спокусою ігумен Тихон назвав релігійну нерозбірливість і поступки мирській культурі. При цьому особлива увага приділялася рок-культурі, яка стає все більш популярнішою у наш час, особливо серед молоді. Посилаючись на святих отців Церкви, доповідач зазначив, що людина, захоплюючись роком, не зможе повністю помістити у своїй душі й сприйняти всім серцем Бога. Сама ця музика по своїй природі є противною перебуванню Святого Духа. З приводу цього між учасниками конференції зав'язалася дискусія. Один із вихованців Київської духовної семінарії навів приклад зі Святого Письма, де сказано, як апостол Павло увійшов на зібрання язичників і став проповідувати Євангеліє. З цього семінарист зробив висновок, що рок-концерти корисні для залучення молоді до Церкви шляхом проповіді на них православних священиків. Отець Тихон на противагу зазначив, що проповідь на рок-концертах може спокусити віруючих людей, які намагаються відмежовувати себе від цієї культури й тому такий вид поширення християнського вчення є досить ризикованим. У результаті дискусії дійшли до висновку, що лише будучи таким великим і сильним перед Богом як апостол Павло можна без будь-яких проблем проповідувати на рок-концертах, а оскільки ми своїм життям і вчинками не гідні святого апостола, то краще від такого виду діяльності утриматися.

Є ще спокуса владою. Ігумен Тихон зазначив, що з точки зору релігії світська й духовна влада є несумісними. Святій Церкві Христовій зараз також загрожує націоналізм, сектантство і, що дуже важливо, так зване младостарчество. Останнє стосується тих священиків, які, будучи ще молодими і недостатньо досвідченими в духовному житті, намагаються всім давати багато порад та керувати не тільки іншими священиками парафії, але й парафіянами.

Однією з останніх найбільших спокус ігумен Тихон назвав загрозу церковного розколу через самовільне трактування деякими православними священиками і парафіянами доцільності прийняття ідентифікаційних кодів, з приводу яких є оприлюднена священноначалієм Церкви заява, обґрунтована провідними православними богословами.

Підбиваючи підсумки конференції, протоієрей Миколай Макар зазначив, що її учасникам вдалося досягти всіх поставлених цілей. Зокрема реалістично оцінити роль і місце православ'я у світі, його зв'язок з вітчизняною і світовою культурами.

Отець Миколай подякував усім учасникам конференції за працю та участь у цьому заході. Після молитви гості вирушити у паломницьку поїздку до Свято-Успенської Почаївської Лаври.

Віталій Сидоркін,

Віталій Разіцький