УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 41 відвідувачів

Теги
Президент Віктор Ющенко Мазепа вибори Патріарх Алексій II Археологія та реставрація іконопис 1020-річчя Хрещення Русі Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) церковна журналістика молодь УПЦ КП конфлікти УГКЦ Священний Синод УПЦ церква і суспільство діаспора Києво-Печерська Лавра українська християнська культура забобони Церква і медицина Предстоятелі Помісних Церков шляхи єднання монастирі та храми України Доброчинність автокефалія церква та політика секти Вселенський Патріархат комуністи та Церква Церква і влада педагогіка Приїзд Патріарха Кирила в Україну милосердя розкол в Україні краєзнавство Католицька Церква постать у Церкві Голодомор Церква і політика






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. Перший день «Успенських читань» зібрав багато науковців, студентів та всіх небайдужих до сучасної богословської думки

У неділю, 24 вересня, в актовому залі Києво-Печерської Лаври відбулося святкове відкриття міжнародних VI-х Успенських читань «Людська цілісність і зустріч культур». Перше засідання конференції зібрало дуже багато гостей, і в переповненому залі складно було знайти місце навіть у проході.

Перший день конференції розпочався з вітального слова Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Володимира до учасників VI-х Успенських читань, яке зачитав керуючий справами УПЦ архієпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан. З доповідями виступили митрополит Мінський і Слуцький Філарет («Світоустрій особистості»), митрополит Гір Ліванських Георгій Ходр («Церква і політика») і професор Христос Яннарас («Агапе та ерос у церковній перспективі»). Засідання вів керівник науково-видавничого об'єднання «Дух і літера» професор Костянтин Сігов.

Виправ себе - і виправиш світ

На початку свого виступу митрополит Філарет, зазначивши, що людина є образом і подобою Божою, поставив запитання, чи стосується це твердження тільки праотця Адама, чи всіх нас? «Будь-яка людина за своєю природою має троїчну сутність за образом Святої Трійці: Дух - Божий, душа - жива і тіло - земне».

Богослов'я, культура та наука формують земний образ людини та її саму як особистість. Падіння моралі в суспільстві призводить до ерозії особистості людини. Внаслідок цього вона впадає у гріх, який не лише вкрай негативно позначається на духовному стані душі, але й знаходить свій відбиток і на природі. Природа - великий і священний дар Божий, який Всевишній заповів берегти людині. А ми, будучи покорені гріхами користолюбства, гордині, пожадливості, не тільки не бережемо Завіт Господній, але й відкрито наважуємося його відкидати, що проявляється у свідомій і цілеспрямованій руйнації природи. Таким чином людина перестала бути хранителем не лише природи - дару Божого, але й своєї душі. Водночас цілісність особистості досягається завдяки теплому й раціональному ставленню людини до іншого творіння Божого. «Давні говорили: пізнай себе, і пізнаєш світ, - а Православ'я говорить: виправ себе, і виправиш світ» - зазначив владика.

«Існують поняття "особистість" і "лик", - сказав митрополит Філарет. - Будь-яка людина є особистістю, проте не кожен має лик, який здобувається богоугодним життям, досягненням святості». Сьогодні ж базові основи більш як тисячолітньої європейської християнської цивілізації під загрозою, адже глобалізація, яка повною мірою розгорнулася на цьому континенті, спирається на секулярні цінності - релігійний плюралізм. Таким чином постала аксіома - залишиться Європа християнською, чи Старого світу не стане взагалі. «Зважаючи на це, християнські громади повинні проявити солідарність, забувши про владні амбіції та духовно-пастирські змагання, -зазначив владика. - Істинно віруючі люди, які добре знають свою релігію, завжди знайдуть між собою порозуміння».

«Істинно віруюча людина має бути культурною, а відтак справедливою, - сказав митрополит Філарет. - Справедливість не має нічого спільного з насиллям, яке проявляється при відсутності любові. Таким чином, втрачаючи базові культурні цінності, людина руйнує свій земний образ і цим самим створює внутрішній дисбаланс, який призводить її до прірви. Щоб запобігти цьому, необхідно підтримувати духовну рівновагу в світі душі й природи».

Церква - це організм, що виключає будь-які елементи насилля

Митрополит Гір Ліванських Георгій Ходр порушив не менш важливу й актуальну для сучасної доби тематику - проблему співвідношення між градом людським і градом Божим - Церквою. «Град людський - це управління на основі примусу, а Церква - це організм, побудований на основі любові, якою й визначається в ній влада, - сказав митрополит Георгій. - Держава застосовує карне право (в'язниці, смертна кара), натомість Церква, керуючись канонічним правом, яке не має юридичної сили, виключає будь-які елементи насилля».

За часів перших християн святі отці категорично відкинули можливість послідовників Ісуса Христа брати участь у війнах. Апостол Павло писав, що християнин повинен уникати служби в армії та участі в політичних структурах. Проте з часом на Сході Православні Церкви поступово просякли націоналізмом і почали благословляти оборонні війни. Таким чином розмилася межа між нацією і державою. Після того, як християни перестали бути меншістю у деяких країнах, гостро постала проблема їх участі у війнах. «Війна може бути законною, якщо вона має оборонний характер і розпочата після вичерпання дипломатичних методів врегулювання суперечки, - зазначив владика Георгій. - При цьому я закликаю, насамперед, не до патріотизму, а до любові, адже потрібно захищати своїх ближніх - жінок, дітей, батьків».

Християнські нації повинні жити у мирі та злагоді. А якщо нація представлена декількома культурами та релігіями, то завдання Церкви - підтримувати між ними мир. Християни повинні працювати заради благополуччя будь-якого народу і при цьому не прагнути здобути політичну чи культурну перевагу. «Церква не може бути державою в державі. Вона виконує дві основні функції - збереження нації (її консолідація) і турботу про бідних та знедолених людей», - зазначив митрополит Георгій. Тому в Конституції Церква не може зазначатися, інакше це призведе до злиттям її з державою і таким чином виникне так званий церковний націоналізм. Це, у свою чергу, суперечить самій природі Церкви, яка завжди є зі Христом та у Христі.

«Філіа», «агапе» та «ерос»

Відомий в усьому світі богослов професор Христос Яннарас запропонував учасникам та гостям Успенських читань глибокий аналіз еволюції понять, пов'язаних з грецькими словами «філіа», «агапе» та «ерос». Всі три слова близькі за значенням і позначають поняття любові. У греків всі вони спочатку позначали майже тотожне поняття. Перша зміна відбулася за часів Платона, який надав слову «ерос» нового значення - любов як прославлення людського буття, існування.

З приходом християнства слова «філіа» та «агапе» також еволюціонували, позначаючи нові реалії, які раніше були невідомі й недоступні. Після Воскресіння Христового реальність Бога - це реальність відношення любові Отця, Сина і Духа. Отець проявляється у відношенні до Сина, як і Син у відношенні до Отця. Отець через Сина добровільно втілився в людську природу, а Христос, будучи вільним від будь-якої необхідності, добровільно віддав себе в жертву заради спасіння земних людей. «Таким чином слово "агапе" стало позначати не якість поведінки, а спосіб існування. Це не ідеологія, не мораль і не релігія - це глибока зміна в способі існування», - зазначив Христос Яннарас. Таїнства є втіленням церковного способу існування, серед яких головне - Євхаристія - є нашим способом спілкування-співпричастя з Богом.

Починаючи з п'ятого сторіччя в працях святих отців та церковних письменників, зокрема в Ареопагітичному корпусі, для позначення любові Божої вживається поняття «ерос», а не «агапе». Сам Бог у власному внутрішньо-троїчному житті визначається як «всеповнота еросу», за словами святого Максима Сповідника: «Любов є самий ерос, бо написано, що Бог є любов». Ця Божа любов-ерос проявляється як «екстаз»: велика любов Творця «виливається» у створений світ. За висновком професора Яннараса, саме поняття любові-еросу є найбільш точним терміном, що може вживатися для позначення Божої любові та любові людини до свого небесного Отця.

* * *

Конференція «Успенські читання» продовжить роботу 25-27 вересня. Крім зазначених вище учасників в ній беруть участь ректор Свято-Сергіївського богословського інституту в Парижі архімандрит Іов Геча, ігумен Михаїл Ван Парейс з Хрестовоздвиженського монастиря (Шеветонь, Бельгія), священик Володимир Зелінський (Брешія, Італія) та інші богослови й філософи з України та закордону. Організаторами Успенських читань виступили Києво-Печерська Лавра, Київська духовна академія, Національна Академія Наук України, Інститут філософії, Національний університет «Києво-Могилянська Академія», Національний заповідник «Софія Київська» та науково-видавниче об'єднання «Дух і літера».

Віталій Разіцький