УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 280 відвідувачів

Теги
монастирі та храми України Приїзд Патріарха Кирила в Україну автокефалія шляхи єднання іконопис Патріарх Алексій II українська християнська культура Києво-Печерська Лавра Священний Синод УПЦ постать у Церкві церква і суспільство Мазепа педагогіка Митрополит Володимир (Сабодан) Президент Віктор Ющенко Вселенський Патріархат УПЦ КП краєзнавство Церква і медицина УГКЦ Голодомор Ющенко Церква і політика діаспора конфлікти милосердя церква та політика розкол в Україні 1020-річчя Хрещення Русі комуністи та Церква Католицька Церква Предстоятелі Помісних Церков молодь Доброчинність Церква і влада церковна журналістика секти вибори Археологія та реставрація забобони






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. Владико, просимо Ваших молитов…

У четвер, 2 листопада, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир освятив церкву в ім'я Іоанна Богослова в селищі міського типу Пісківка Бородянського району Київської області. Присутній на святі отець Георгій Юрчук, настоятель церкви в ім'я Серафіма Саровського у селищі Тетерів, яке сусідить з Пісківкою, попросив Владику завітати дорогою назад і до їхнього храму. Не дивлячись на складний, розписаний на довгі тижні наперед графік, Блаженніший Митрополит Володимир відразу після освячення пісківської церкви, не покуштувавши навіть святкової трапези, поїхав до Тетерева.

Після молебну, який звершив Владика, отець Георгій розповів йому про складне становище церкви, яка була у 2004 році переобладнана з колишнього магазину та бару, про проблему з навколишньою територією, яку не хочуть повертати церкві, а також поділився планами на майбутнє - звести на цій території новий храм. Отець Георгій подякував Митрополитові за подарунки (свого часу «молодій» церкві Владика подарував церковне начиння) та попросив молитов Блаженнішого за подолання цих перешкод.

Історична довідка

7 червня 1993 року було зареєстровано статут релігійної громади в ім'я преподобного Серафима Саровського в селищі Тетерів. Перші богослужіння звершував у приміщенні сірникової фабрики священик, який приїздив з Києва. Місцева влада виділила окреме приміщення, проте коли наступного дня священик прийшов облаштовувати майбутній храм, то побачив, що приміщення, яке ще вчора було порожнім і запущеним, уже функціонує як повноцінний магазин. А «влада» просто розвела  руками, мовляв, так вийшло, якось іншим разом... Не дивлячись на всі прикрощі, Великдень у 2004 році люди змогли зустріти біля «нової» церкви - колишнього вагончика, який допоміг дістати, привезти й облаштувати директор місцевого лісгоспу Юрій Колодій. Посприяла доброму починанню нарешті й селищна рада. А згодом парафіяни отримали «свого» батюшку - священика Георгія Юрчука.

З Божою допомогою взимку 2004 року церква «переїхала» в нове приміщення. Хоч це і не був будинок, зведений як дім Божий, а просто колишній магазин, проте воно просторе і вміщує значно більше людей, ніж вагончик. До того ж парафіян, які почали ходити до церкви, побільшало. 26 грудня 2004 року у колишньому магазині, а нині в храмі в ім'я преподобного Серафима Саровського звершилася перша служба.

Важко було молодому священику - починав майже з нуля. У перший же день - похорони, а з чим звершувати відспівування, як навіть кадила не було? Отож і імпровізував постійно, як міг: замість кадила - залізна кружка з вугіллям, а на водосвятний молебень замість кропила - білильний мазок, який дала парафіянка. Згодом Блаженніший Владика Володимир допоміг, подарувавши предмети церковного начиння. Та й парафіяни посприяли: одна юна майстриня з Бородянки (районного центру) пожертвувала власноруч вишиту ікону «Розчулення». До речі, саме цій іконі молився преподобний Серафим.

Нині церкву всередині трохи облаштовано. У планах священика перетворити сусіднє приміщення - колишній бар - на недільну школу й бібліотеку. У найближчому майбутньому - облаштування маленької дитячої кімнати, аби дітки могли погратися, доки їхні батьки слухатимуть службу Божу чи сповідатимуться. А в далекому майбутньому - зведення величного храму.

Надія Замоцна