УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 64 відвідувачів

Теги
Археологія та реставрація комуністи та Церква церква та політика монастирі та храми України Мазепа Президент Віктор Ющенко Католицька Церква Предстоятелі Помісних Церков Голодомор УПЦ КП молодь Церква і медицина УГКЦ автокефалія Патріарх Алексій II педагогіка Священний Синод УПЦ Церква і політика Ющенко Доброчинність конфлікти вибори 1020-річчя Хрещення Русі діаспора церква і суспільство секти церковна журналістика Вселенський Патріархат шляхи єднання забобони іконопис Митрополит Володимир (Сабодан) Києво-Печерська Лавра Приїзд Патріарха Кирила в Україну постать у Церкві українська християнська культура Церква і влада краєзнавство милосердя розкол в Україні






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. У районі Ближніх печер Києво-Печерської Лаври – нові археологічні знахідки

У листопаді-грудні цього року проводилися археологічні спостереження за земляними роботами з прокладання інженерних комунікацій у районі Ближніх печер Києво-Печерської Лаври. Дослідження показали, що практично вся площа перед входом у Ближні печери та Хрестовоздвиженську церкву являє собою штучну терасу, огороджену підпірною стіною XVIII ст. Цю терасу дослідили в глибину більш ніж на 2,5-3 м, вона являє собою досить однорідний гумус, змішаний з будівельним сміттям того часу. Імовірно, в 4-5 м на південь від Хрестовоздвиженської церкви схил круто спускався в яр, тож древні нашарування не збереглися.

Іншакше виглядає траншея, що йде з південно-сходу від Хрестовоздвиженської церкви на площі перед входом у Ближні печери. Тут під 1,5-метровим шаром сучасного будівельного сміття та відкладень XIX ст. виявлені нашарування аж до періоду заснування Києво-Печерського монастиря. На глибині 1,5 м тут залягає рівномірний шар цегельної крихти, змішаної з вапняним розчином, який може бути залишком будівництва Хрестовоздвиженської церкви у XVIII ст. Нижче залягає невеликий коричнюватий шар гумусу, у якому зібрані археологічні знахідки (фрагменти глиняних посудин) другої половини XIII-XV ст. Ще нижче знаходиться шар темно-сірого гумусу з матеріалами XII - початку XIII ст. На глибині близько 2 м зафіксований тонкий прошарок гумусу, насиченого деревним вугіллям - характерна ознака пожежі. Із цього «горілого» шару походять фрагменти глиняного гончарного посуду другої половини XI ст. Це дає підстави ототожнити сліди пожежі зі знаменитим розгарбуванням монастиря військами половецького хана Боняка в 1096 р.

«Горілий» шар перекриває більш ранні ями й котловани. Одне з таких заповнень нагадує глибоку траншею, що проходила в північно-західному напрямку - у бік Хрестовоздвиженської церкви. Траншея була засипана піском і перевідкладеним піщаником, а в її заповненні знайдені численні уламки (а також кілька цілих форм) давньоруської цегли - плінфи. На деяких уламках плінфи збереглися сліди цем'яночного розчину, це свідчить, що їх використовували в кладці якоїсь монументальної споруди.

Накопичення будівельних матеріалів у шарі, що датується раніше кінця XI ст., дозволяє припускати, що до розгарбування монастиря Боняком у районі Ближніх печер існувала якась наземна цегельна будівля. Навряд чи ці будівельні залишки можна пов'язати з будівництвом у другій половині XI ст. Успенського собору Києво-Печерського монастиря, оскільки плінфа з розчином походить із уже зруйнованої будівлі. Не виключено, що біля входу в Ближні печери у XI ст. існувала наземна церква або каплиця, невідома нам з писемних джерел, сліди якої й відкрилися в результаті останніх досліджень. Ця будівля могла бути й дерев'яною, але на мурованому фундаменті. Прояснити це питання могли б масштабні планомірні розкопки ділянки площадки перед входом у Ближні печери (на схід від Хрестовоздвиженської церкви).

Офіційний сайт Києво-Печерської Лаври