УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 246 відвідувачів

Теги
Президент Віктор Ющенко Голодомор автокефалія розкол в Україні Церква і політика педагогіка іконопис 1020-річчя Хрещення Русі Церква і медицина вибори церква та політика Ющенко Археологія та реставрація краєзнавство Приїзд Патріарха Кирила в Україну постать у Церкві Церква і влада монастирі та храми України шляхи єднання Предстоятелі Помісних Церков Доброчинність Священний Синод УПЦ комуністи та Церква забобони УГКЦ українська християнська культура Католицька Церква церква і суспільство милосердя молодь Вселенський Патріархат церковна журналістика Митрополит Володимир (Сабодан) Патріарх Алексій II УПЦ КП Києво-Печерська Лавра конфлікти секти діаспора Мазепа






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. Владика Павел розповів, чому було зруйновано браму на в'їзді до Нижньої Лаври

  12 жовтня 2007



11 жовтня у Києво-Печерській Лаврі відбулася прес-конференція, присвячена проблемі збереження храму Спаса на Берестові.

«Цей храм є однією з найвідоміших святинь православної Русі та внесений до списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Унікальність церкви - в її настінному розписі, що датується ХІІ-ХVІІ століттями. Сьогодні будівля потребує термінового ремонту та реставрації. Необхідно здійснити кільцевий дренаж та горизонтальну гідроізоляцію, провести протизсувні роботи, ремонт стін. Для реставрації розпису слід осушити нижні частини стін, зняти пізні нашарування з фресок ХVІІ ст., відкрити розписи ХІІ ст.

У жовтні 2001 року в церкві розпочалися дослідницько-реставраційні роботи, які ще й досі не принесли жодних результатів. У серпні цього року Києво-Печерська Лавра звернулася до Міністерства культури й туризму України з проханням передати храм у постійне користування УПЦ з метою проведення реставраційних робіт. Наказом від 7 вересня 2007 року №820/22/15-07 міністр Юрій Богуцький дав згоду на передачу храму УПЦ.»

Всю цю інформацію можна почерпнути з прес-релізу, який журналістам роздали перед початком конференції. Проте, по-перше, формат заходу, який відбувався у корпусі №45 на території Лаври, прес-конференцією в прямому значенні цього слова й назвати не можна. Це була, швидше, дискусія, інколи навіть досить жорстка, між представниками заповідника та духовенством, в якій активну участь брали журналісти різних телеканалів, друкованих та Інтернет-видань. А по-друге, обговорювалася не тільки й не стільки проблема храму Спаса на Берестові, скільки будівельно-реставраційні роботи ченців і працівників заповідника, вірніше, їхня якість, та, найголовніше, ситуація навколо брами на в'їзді до Нижньої Лаври, чи то пак її відсутність, адже в ніч з неділі на понеділок в'їзну арку було знесено.

Знищення пам'ятки викликало бурхливу дискусію, питання на владику Павла, намісника Лаври, сипалися зусібіч, головне з них: «Що сталося з брамою?» «Арка була у великих тріщинах, - відповів владика Павел, - через що, очевидно, й стався обвал. На той факт, що брама в аварійному стані, ми неодноразово вказували працівникам заповідника, проте з їхнього боку не було зроблено ніяких кроків у напрямку вирішення цієї проблеми, як, до речі, і багатьох інших не менш болючих проблем». До речі, за словами лаврського архітектора, 60% брами було зношено, тож не викликає подиву той факт, що вона врешті-решт обвалилася.

Палка словесна перестрілка розгорнулася навколо питань «реставрація», «відновлення» та «євроремонт». «Ми мали намір реставрувати браму, щоби зберегти її автентичність. У нас був проект і дозвіл на це Міністерства культури. Проте верх арки вночі обвалився, що змінило наші плани. Дякувати Богові, обвал стався вночі й ніхто не постраждав. Потрібно було терміново вирішувати цю проблему, адже вранці до Лаври прийдуть люди. Тому ми розібрали браму, - зазначив владика Павел. - Так, тепер дотриматися автентичності з незалежних від нас причин ми не можемо. Це вже буде не реставрація, а відновлення. Проте це європейська практика збереження пам'ятки». Намісник Лаври навів як приклад реставрації Михайлівської та Успенської церков, а також вказав на неточності журналістів і співробітників у датуванні пам'ятки. «В'їзна арка не така давня, як кажуть працівники заповідника. Її збудував архітектор Середа у 1880 році, оскільки її попередниця у 1840-1844 рр. була сильно пошкоджена. У повоєнних роках ХХ ст. відбулося повторне відбудування брами. Як ви можете бачити, цегла - радянської доби, а не ХІХ ст.»

Працівники Києво-Печерського заповідника звинуватили насельників Лаври у тому, що вони, нехтуючи рекомендаціями науковців, знищують пам'ятки архітектури й живопису, й потому вся розмова перейшла виключно на будівельно-реставраційні роботи в Лаврі, які ведуть, з одного боку, ченці, з іншого - численні працівники заповідника. Владика Павел, у свою чергу, звинуватив керівництво заповідника у неякісній роботі, підкріплюючи свої звинувачення документами та фактами недбальства науковців заповідника, що демонструвалися в залі на величезному табло. Відповіді на питання журналістів намісник теж підкріплював фактажем: на екрані постійно показувалися зображення стану будівель до передачі їх Церкві та після, а також невтішні результати реставрації, яку роками ведуть співробітники заповідника. Владика зазначив, що зараз на балансі заповідника знаходяться більше 20 об'єктів і жоден з них, як видно з нинішнього стану справ, не буде закінчено найближчим часом, а деякі з них (знову ж таки, це можна було побачити на моніторі) можуть розділити сумну долю в'їзної арки - просто завалитися, не дочекавшись обіцяної реставрації. Вказуючи на практику директора заповідника обтягувати всі проблемні місця червоною стрічкою і вішати табличку «небезпечна зона», владика Павел сказав, що при такому стані справ незабаром доведеться всю Лавру обтягнути такою стрічкою і повісити подібну табличку, оскільки працівники заповідника не займаються своєю справою. «Якби ми працювали разом - могли б гори перевернути. Музей не реставрує, а доламує те, що вціліло», - сказав владика і закликав присутніх на зустрічі журналістів правдиво й незаанґажовано висвітлити реальний стан справ.

Надія Замоцна 

Фото з сайту www.segodnya.ua та "Обком".