УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 203 відвідувачів

Теги
Католицька Церква Археологія та реставрація конфлікти Митрополит Володимир (Сабодан) іконопис церковна журналістика Церква і медицина Священний Синод УПЦ розкол в Україні секти УПЦ КП Києво-Печерська Лавра Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква і суспільство автокефалія молодь Церква і політика шляхи єднання милосердя монастирі та храми України Патріарх Алексій II краєзнавство педагогіка Предстоятелі Помісних Церков Голодомор Церква і влада УГКЦ Доброчинність діаспора постать у Церкві Ющенко Вселенський Патріархат Президент Віктор Ющенко комуністи та Церква Мазепа забобони вибори українська християнська культура церква та політика 1020-річчя Хрещення Русі






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ-ЛЬВІВ. Олександр Саган офіційно заявив про свою неналежність до «церкви саєнтології»

  23 березня 2008



22 березня під час веб-конференції на порталі РІСУ голова Державного комітету у справах національностей та релігій Олександр Саган спростував звинувачення про те, що він нібито є адептом "церкви саєнтології": "Я офіційно заявляю про свою неналежність до церкви саєнтології, членом якої я не є і ніколи не був. Я не розділяю також положень саєнтологічного вчення, оскільки маю інші (православні) віросповідні переконання".

Інформацію про нібито саєнтологічні переконання голови Держкомнацрелігій було розповсюджено на багатьох православних Інтернет-сайтах.

Відповідаючи на питання позаштатного співробітника порталу "Православіє в Україні" диякона Андрія Глущенка, Олександр Саган почав з історичного екскурсу: "Погоджуючись у 2005 р. на посаду наукового консультанта Президента України, я знав, що відбувається активна компанія із дискредитації нової президентської команди. Проте я прийшов не із бізнесу і не з політики, а тому не мав за собою тих „хвостів", про які можна було б говорити шукачам „гарячих новин". Відтак на мене не вдалося зібрати ніякого компромату, проте дуже хотілося. Тоді окремі біляцерковні „активісти" почали аналізувати мою наукову роботу. Нападки на мої статті та книги, присвячені православ‘ю, не дали ніяких дивідендів, оскільки така критика потребує високої кваліфікації. Знаю навіть, що за „розгромну" критичну працю на мою книгу „Вселенське православ'я" деяким особам пропонувалися досить непогані гонорари.

Вихід був віднайдений просто - взяли експертний висновок щодо саєнтології, який я разом із колегами виконував в Інституті філософії НАН України за завданням Президії НАН України, і на основі цього оголосили, що я і сам є саєнтологом. Спочатку я сприйняв це як невдалий жарт. Адже як науковий співробітник Інституту я брав участь у виконанні багатьох подібних експертних робіт. Проте коли до „розкрутки" цих звинувачень були підключені окремі народні депутати і навіть на їх вимогу в Інституті філософії працювали слідчі Генпрокуратури (одразу зазначу - ніяких порушень не було виявлено), я зрозумів, що це єдина зачіпка хоч якось мене дискредитувати. Якщо в принципі може дискредитувати когось належність до тієї чи іншої релігійної організації. Як відомо, ще в минулому році (05.04.07) Європейський суд з прав людини визнав незаконним відмову у реєстрації Міністерством юстиції Росії саєнтологічної церкви як релігійної організації. Зазначу також, що у експертному висновку щодо згаданої церкви йдеться про характеристику суспільного явища, яке ми зобов'язані були вивчати і як науковці, і як співробітники інституції, яка отримала завдання від свого керівного органу.

Цікаво, що я вже кілька разів пояснював свою позицію з цього питання, а саме неналежність до саєнтології, окремим ЗМІ. Проте з незрозумілих (або дуже зрозумілих) причин ці коментарі не входили у тексти статей. От і зовсім недавно одна із журналісток не вважала за потрібне навести мої слова про означену проблему, проте у своїй статті розмістила коментар про мою належність до саєнтології, який дав керівник однієї із маловідомих організацій із Дніпропетровська. Коли я запитав цю людину, на основі яких даних він зробив висновок, що я належу до церкви саєнтології, то відповідь була до болі простою - „він десь про це почув". Проте обіцяне мені спростування у даній газеті так і не з'явилося".

Пан Саган також додав: "До недавніх пір я не вважав за необхідне тратити свій час на спростування через суд брехливих тверджень щодо мене. Проте, як показує практика, хоча б один раз це треба буде зробити".