КИЇВ. Для зустрічі Святішого Патріарха в аеропорту фольклорний ансамбль із Чернівців надав унікальні національні костюми, вишиті вручну за древньою українською технологією | Православіє в Україні :: Інтернет-видання УПЦ

           
УКР РУС  


 Головна > Українські новини > По єпархіях > Київська  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 61 відвідувачів

Теги
УГКЦ церква та політика українська християнська культура конфлікти комуністи та Церква шляхи єднання Церква і медицина молодь Мазепа Доброчинність Священний Синод УПЦ Церква і влада постать у Церкві діаспора Археологія та реставрація Митрополит Володимир (Сабодан) 1020-річчя Хрещення Русі Ющенко автокефалія секти Голодомор церква і суспільство вибори іконопис милосердя забобони Предстоятелі Помісних Церков Києво-Печерська Лавра Церква і політика розкол в Україні Приїзд Патріарха Кирила в Україну Католицька Церква УПЦ КП Вселенський Патріархат церковна журналістика Патріарх Алексій II Президент Віктор Ющенко монастирі та храми України краєзнавство педагогіка






Рейтинг@Mail.ru






КИЇВ. Для зустрічі Святішого Патріарха в аеропорту фольклорний ансамбль із Чернівців надав унікальні національні костюми, вишиті вручну за древньою українською технологією

  25 лютого 2010



Під час зустрічі Святішого Патріарха Кирила в аєропорту «Бориспіль» у середу, 24 лютого, традиційний «хліб-сіль» Його Святості підносили дівчата у дивовижних національних костюмах. Як виявилося, одяг і справді був незвичайний, адже оздоблений бісером за стародавньою українською технологією.  

Костюми належать «Театру фольклору та етнографії "Оберіг"» з міста Заставна Чернівецької області. Як розповіла «Православію в Україні» керівник колективу Лідія Гайдай, три костюми були привезені з Чернівців спеціально до приїзду Патріарха на прохання директорки галереї «Соборна» УПЦ Алли Тарасевич. Складаються вони з вишитої сорочки, спідниці та кожушка.

За словами пані Лідії, кожушки, які називаються мітяни, оздоблені так, як це робили здавна на Буковині. По краю вони обшиті хутром звіра, який зветься тхір, нитками або шкірою, яка спеціально для цього фарбувалася. Усе зшивалося руками спеціальною трьохгранною голкою, тож жодного машинного шва там немає. Мітяни виготовлялися не в усіх селах - лише у придністровських, тих, що йдуть вздовж Дністра.

Ці костюми є унікальними, стверджує пані Лідія, аналогічних немає в Україні. Кожну сорочку вишивали бісером вручну майстрині з Заставнівського району - Марія Писар, Марія Танчик та Марія Іллюк. Чим цікава вишивка - кожне село має свій орнамент, свій колір для квітів: є просто рожевий, є червоний з чорним, є різнокольорові. Тож сорочка вишита саме тим орнаментом та кольорами, які притаманні для села, в якому живе майстриня.

Як розповіла Лідія Гайдай, на сьогоднішній день таким видом декоративного мистецтва мало хто займається. «Наприклад, у нашому районі, де проживає близько 30 тисяч мешканців, навряд чи знайдеться хоча б декілька жінок, які б вишивали бісером саме за цією технологією, - розповіла пані Лідія. - Сучасна молодь не виявляє зацікавлення до подібних, одвічно українських видів прикладного мистецтва. А цим сорочкам уже понад 50 років».

Розповідаючи про «Театр фольклору та етнографії "Оберіг"», Лідія Іванівна зазначила: «Це колектив, який відображає минуле нашого краю - звичаї, традиції, обряди - усе це можна побачити на сцені. Наші учасники співають українські пісні, які записують у старожилів, займаються популяризацією народного мистецтва нашого краю. Ми не вдягаємо те, що пошито сьогодні. Ми відтворюємо минувщину, звичаї, традиції нашого народу в  костюмах саме тих часів».