УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церква і культура  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 47 відвідувачів

Теги
Президент Віктор Ющенко Священний Синод УПЦ комуністи та Церква діаспора Церква і медицина Вселенський Патріархат вибори Археологія та реставрація 1020-річчя Хрещення Русі українська християнська культура секти церковна журналістика Голодомор Патріарх Алексій II милосердя шляхи єднання конфлікти Митрополит Володимир (Сабодан) постать у Церкві автокефалія Доброчинність молодь Ющенко Приїзд Патріарха Кирила в Україну Мазепа забобони Предстоятелі Помісних Церков Католицька Церква іконопис монастирі та храми України Церква і влада церква та політика УГКЦ церква і суспільство розкол в Україні Києво-Печерська Лавра краєзнавство УПЦ КП Церква і політика педагогіка






Рейтинг@Mail.ru






ЛЬВІВ. Уперше представлено ікони буковинських майстрів рубежу ХІХ – ХХ століть

Близько шістдесяти самобутніх образів Буковинського краю кінця ХІХ - початку ХХ століть, намальованих на склі та дереві, які презентують українську хатню народну ікону, вперше представлено у Львові. Ініціатор виставки - Інститут колекціонерства мистецьких пам'яток при науковому товаристві імені Тараса Шевченка в особі основного організатора виставки Оксани Романів-Тріски. У такий спосіб інститут продовжив започатковане минулого року представлення вітчизняної хатньої народної ікони з приватних збірок. Щоправда, близько сімдесяти відсотків презентованих в експозиції «Народна ікона Буковини» творів придбали за останні п'ять-сім років від посередників, а тому точного місця їхнього походження не зафіксовано. Проблемою є й точне датування ікон. Зокрема, з мальованих на дереві датованими є лише три. Однак усе одно маємо справу з насправді самобутнім мистецьким явищем.

«Хатня народна ікона ХІХ століття - явище загальноукраїнське, - каже Оксана Романів-Тріска. - Характерною рисою буковинських ікон є горизонтальний формат, а також більшість із них є подвійними (два різні мотиви об'єднано у спільній рамі). В іконах на дереві домінує мотив Розп'яття. Біля нього зазвичай дві самостійні композиції - Богородиця зі святим Миколаєм або святим Юрієм. Винятково буковинський іконографічний варіант - зображення трьох святих - Варвари, Параскеви та Миколая (рідше святого Василія). В іконах на склі, крім мотивів, які є в образах на дереві, використовують також мотив Благовіщення та Богоявлення, які невідомі в малярстві на склі інших областей. Важливою ознакою цих ікон також є контрастне кольорове вирішення».

У цих іконах відчувається велика віра тих, хто їх писав, і тих, хто їх купував до своїх домівок. «Це, можливо, й наївне мистецтво, але таке, що має велику духовність», - сказав на відкритті колекції доктор богослов'я, ієромонах Севастіян Дмитрух.

Ярина Коваль, «Львівська газета»