УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церква і культура  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 85 відвідувачів

Теги
Предстоятелі Помісних Церков Церква і влада Католицька Церква Доброчинність Києво-Печерська Лавра діаспора молодь українська християнська культура церква і суспільство Митрополит Володимир (Сабодан) забобони УПЦ КП церковна журналістика Приїзд Патріарха Кирила в Україну вибори Голодомор Церква і політика краєзнавство комуністи та Церква УГКЦ церква та політика Мазепа Ющенко іконопис розкол в Україні Патріарх Алексій II милосердя постать у Церкві педагогіка Церква і медицина 1020-річчя Хрещення Русі секти Вселенський Патріархат Археологія та реставрація конфлікти Президент Віктор Ющенко шляхи єднання автокефалія Священний Синод УПЦ монастирі та храми України






Рейтинг@Mail.ru






ЛЬВІВ. Уперше представлено ікони буковинських майстрів рубежу ХІХ – ХХ століть

Близько шістдесяти самобутніх образів Буковинського краю кінця ХІХ - початку ХХ століть, намальованих на склі та дереві, які презентують українську хатню народну ікону, вперше представлено у Львові. Ініціатор виставки - Інститут колекціонерства мистецьких пам'яток при науковому товаристві імені Тараса Шевченка в особі основного організатора виставки Оксани Романів-Тріски. У такий спосіб інститут продовжив започатковане минулого року представлення вітчизняної хатньої народної ікони з приватних збірок. Щоправда, близько сімдесяти відсотків презентованих в експозиції «Народна ікона Буковини» творів придбали за останні п'ять-сім років від посередників, а тому точного місця їхнього походження не зафіксовано. Проблемою є й точне датування ікон. Зокрема, з мальованих на дереві датованими є лише три. Однак усе одно маємо справу з насправді самобутнім мистецьким явищем.

«Хатня народна ікона ХІХ століття - явище загальноукраїнське, - каже Оксана Романів-Тріска. - Характерною рисою буковинських ікон є горизонтальний формат, а також більшість із них є подвійними (два різні мотиви об'єднано у спільній рамі). В іконах на дереві домінує мотив Розп'яття. Біля нього зазвичай дві самостійні композиції - Богородиця зі святим Миколаєм або святим Юрієм. Винятково буковинський іконографічний варіант - зображення трьох святих - Варвари, Параскеви та Миколая (рідше святого Василія). В іконах на склі, крім мотивів, які є в образах на дереві, використовують також мотив Благовіщення та Богоявлення, які невідомі в малярстві на склі інших областей. Важливою ознакою цих ікон також є контрастне кольорове вирішення».

У цих іконах відчувається велика віра тих, хто їх писав, і тих, хто їх купував до своїх домівок. «Це, можливо, й наївне мистецтво, але таке, що має велику духовність», - сказав на відкритті колекції доктор богослов'я, ієромонах Севастіян Дмитрух.

Ярина Коваль, «Львівська газета»