УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церква і культура  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 65 відвідувачів

Теги
автокефалія Президент Віктор Ющенко краєзнавство Ющенко УПЦ КП Предстоятелі Помісних Церков комуністи та Церква Археологія та реставрація Священний Синод УПЦ вибори монастирі та храми України Митрополит Володимир (Сабодан) Католицька Церква конфлікти забобони іконопис церква і суспільство педагогіка українська християнська культура Доброчинність Патріарх Алексій II церковна журналістика Голодомор молодь Церква і політика Церква і влада Приїзд Патріарха Кирила в Україну милосердя діаспора Вселенський Патріархат шляхи єднання Мазепа Церква і медицина 1020-річчя Хрещення Русі Києво-Печерська Лавра УГКЦ секти постать у Церкві розкол в Україні церква та політика






Рейтинг@Mail.ru






ЛЬВІВ. Уперше представлено ікони буковинських майстрів рубежу ХІХ – ХХ століть

Близько шістдесяти самобутніх образів Буковинського краю кінця ХІХ - початку ХХ століть, намальованих на склі та дереві, які презентують українську хатню народну ікону, вперше представлено у Львові. Ініціатор виставки - Інститут колекціонерства мистецьких пам'яток при науковому товаристві імені Тараса Шевченка в особі основного організатора виставки Оксани Романів-Тріски. У такий спосіб інститут продовжив започатковане минулого року представлення вітчизняної хатньої народної ікони з приватних збірок. Щоправда, близько сімдесяти відсотків презентованих в експозиції «Народна ікона Буковини» творів придбали за останні п'ять-сім років від посередників, а тому точного місця їхнього походження не зафіксовано. Проблемою є й точне датування ікон. Зокрема, з мальованих на дереві датованими є лише три. Однак усе одно маємо справу з насправді самобутнім мистецьким явищем.

«Хатня народна ікона ХІХ століття - явище загальноукраїнське, - каже Оксана Романів-Тріска. - Характерною рисою буковинських ікон є горизонтальний формат, а також більшість із них є подвійними (два різні мотиви об'єднано у спільній рамі). В іконах на дереві домінує мотив Розп'яття. Біля нього зазвичай дві самостійні композиції - Богородиця зі святим Миколаєм або святим Юрієм. Винятково буковинський іконографічний варіант - зображення трьох святих - Варвари, Параскеви та Миколая (рідше святого Василія). В іконах на склі, крім мотивів, які є в образах на дереві, використовують також мотив Благовіщення та Богоявлення, які невідомі в малярстві на склі інших областей. Важливою ознакою цих ікон також є контрастне кольорове вирішення».

У цих іконах відчувається велика віра тих, хто їх писав, і тих, хто їх купував до своїх домівок. «Це, можливо, й наївне мистецтво, але таке, що має велику духовність», - сказав на відкритті колекції доктор богослов'я, ієромонах Севастіян Дмитрух.

Ярина Коваль, «Львівська газета»