УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 54 відвідувачів

Теги
молодь розкол в Україні постать у Церкві Києво-Печерська Лавра Католицька Церква Доброчинність церква та політика церква і суспільство Церква і влада українська християнська культура Церква і політика автокефалія забобони Церква і медицина Патріарх Алексій II Мазепа педагогіка діаспора конфлікти милосердя Приїзд Патріарха Кирила в Україну 1020-річчя Хрещення Русі Президент Віктор Ющенко Священний Синод УПЦ УГКЦ Голодомор УПЦ КП комуністи та Церква Археологія та реставрація Вселенський Патріархат Ющенко монастирі та храми України церковна журналістика краєзнавство шляхи єднання вибори іконопис Митрополит Володимир (Сабодан) Предстоятелі Помісних Церков секти






Рейтинг@Mail.ru






ПОЛТАВА. Відбувся хресний хід на честь рівноапостольного князя Володимира



За традицією, у старовинному місті Лубни в неділю, найближчу до дня пам'яті рівноапостольного князя Володимира, проводиться хресний хід. 30 липня після Божественної літургії в Різдво-Богородичній церкві Лубен священики Лубенсько-Оржицького благочинія, братія Мгарського Спасо-Преображенського монастиря та багато віруючих зібралися біля пам'ятника давньоруському воїну.

Перед початком молитовного ходу до присутніх звернувся благочинний Лубенсько-Оржицкого округу митрофорний протоієрей Іоанн Кармазенко, який з благословення архієпископа Полтавського і Кременчуцького Филипа очолив хресний хід. У процесії брали участь також представники місцевої влади, а подія освітлювалася засобами масової інформації.

Перед пам'ятником святому князю Володимиру було проспівано величання, а біля пам'ятника загиблим воїнам - звершено літію за упокій воїнів, полеглих за віру і Вітчизну. Наприкінці хресного ходу відбулося традиційне освячення води в річці Сула, після чого всіх присутніх було запрошено на трапезу.

Наша довідка.

Лубни - районний центр Полтавської області. Місто було засноване в 988 році, згадується як Лубно в Іпатіївському літописі під 1107 роком. Засновником вважається київський князь Володимир Святославич. Така думка підтверджується словами літопису: у 988 році князь Володимир «стал города возводити... по Суле». Протягом XIII-XV сторіч місто входило до складу Сарської (Сарайської) і Переяславської єпархій. З 70-х років XVI сторіччя належить князям Вишневецьким.

Лубни мали Магдебурзьке право, свою печатку і герб. До жовтневого (1917) перевороту в Лубнах (при населенні близько 13000 жителів) діяли церкви Різдва Богородиці (побудована в 1809 р.), Всіхсвятська (1738), Троїцька (1879) і Миколаївська (1884), домові храми Різдва Іоанна Предтечі, Миколаївський (1878) і Кирило-Мефодіївський (1888).

Провінційні Лубни були осередком просвіти і духовної культури. Так, 1911 року в місті відкрилася вчительська семінарія (пізніше - вчительський інститут); були також чоловіча (1872) і жіноча гімназії (1878), жіноче єпархіальне училище (відкрите в 1908 році за ініціативою XII єпархіального з'їзду духовенства), повітове училище (1814), на базі якого виникли міське училище (1879), Вище початкове училище (1913) і нижча сільськогосподарська школа (1891, нині - лісовий технікум). При чоловічій гімназії діяла єдина в Російській імперії гімназична метеорологічна станція з 44 приладами, даними якої користувалися Головна фізична обсерваторія, Київський і Новоросійський університети.

Уродженцями Лубен були: анатом і хірург, укладач першої в Росії фармакопеї М.Карпинський, математик А.Астряб, актриса О.Зініна, письменники Л.Войтоловський і Л.Піонтек, поетеса А.Супруненко (Стелецька), поет Р.Левін, літературознавець С.Венгеров, музикознавець А.Цалай-Якименко, нейрохірург А.Ромоданов, учений в галузі гідравліки Ю.Даденков, агроном А.Зайкевич і перша радянська чемпіонка світу з шахів Л.Руденко.

Прес-служба Полтавської єпархії