УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 111 відвідувачів

Теги
Вселенський Патріархат Археологія та реставрація милосердя Приїзд Патріарха Кирила в Україну іконопис забобони молодь українська християнська культура УПЦ КП Мазепа монастирі та храми України Церква і влада секти Ющенко Доброчинність Священний Синод УПЦ Церква і медицина шляхи єднання церква та політика педагогіка 1020-річчя Хрещення Русі постать у Церкві Митрополит Володимир (Сабодан) діаспора Католицька Церква Предстоятелі Помісних Церков краєзнавство автокефалія Голодомор розкол в Україні Патріарх Алексій II церква і суспільство комуністи та Церква вибори УГКЦ Президент Віктор Ющенко Церква і політика Києво-Печерська Лавра конфлікти церковна журналістика






Рейтинг@Mail.ru






ПОЛТАВА. Відбувся хресний хід на честь рівноапостольного князя Володимира



За традицією, у старовинному місті Лубни в неділю, найближчу до дня пам'яті рівноапостольного князя Володимира, проводиться хресний хід. 30 липня після Божественної літургії в Різдво-Богородичній церкві Лубен священики Лубенсько-Оржицького благочинія, братія Мгарського Спасо-Преображенського монастиря та багато віруючих зібралися біля пам'ятника давньоруському воїну.

Перед початком молитовного ходу до присутніх звернувся благочинний Лубенсько-Оржицкого округу митрофорний протоієрей Іоанн Кармазенко, який з благословення архієпископа Полтавського і Кременчуцького Филипа очолив хресний хід. У процесії брали участь також представники місцевої влади, а подія освітлювалася засобами масової інформації.

Перед пам'ятником святому князю Володимиру було проспівано величання, а біля пам'ятника загиблим воїнам - звершено літію за упокій воїнів, полеглих за віру і Вітчизну. Наприкінці хресного ходу відбулося традиційне освячення води в річці Сула, після чого всіх присутніх було запрошено на трапезу.

Наша довідка.

Лубни - районний центр Полтавської області. Місто було засноване в 988 році, згадується як Лубно в Іпатіївському літописі під 1107 роком. Засновником вважається київський князь Володимир Святославич. Така думка підтверджується словами літопису: у 988 році князь Володимир «стал города возводити... по Суле». Протягом XIII-XV сторіч місто входило до складу Сарської (Сарайської) і Переяславської єпархій. З 70-х років XVI сторіччя належить князям Вишневецьким.

Лубни мали Магдебурзьке право, свою печатку і герб. До жовтневого (1917) перевороту в Лубнах (при населенні близько 13000 жителів) діяли церкви Різдва Богородиці (побудована в 1809 р.), Всіхсвятська (1738), Троїцька (1879) і Миколаївська (1884), домові храми Різдва Іоанна Предтечі, Миколаївський (1878) і Кирило-Мефодіївський (1888).

Провінційні Лубни були осередком просвіти і духовної культури. Так, 1911 року в місті відкрилася вчительська семінарія (пізніше - вчительський інститут); були також чоловіча (1872) і жіноча гімназії (1878), жіноче єпархіальне училище (відкрите в 1908 році за ініціативою XII єпархіального з'їзду духовенства), повітове училище (1814), на базі якого виникли міське училище (1879), Вище початкове училище (1913) і нижча сільськогосподарська школа (1891, нині - лісовий технікум). При чоловічій гімназії діяла єдина в Російській імперії гімназична метеорологічна станція з 44 приладами, даними якої користувалися Головна фізична обсерваторія, Київський і Новоросійський університети.

Уродженцями Лубен були: анатом і хірург, укладач першої в Росії фармакопеї М.Карпинський, математик А.Астряб, актриса О.Зініна, письменники Л.Войтоловський і Л.Піонтек, поетеса А.Супруненко (Стелецька), поет Р.Левін, літературознавець С.Венгеров, музикознавець А.Цалай-Якименко, нейрохірург А.Ромоданов, учений в галузі гідравліки Ю.Даденков, агроном А.Зайкевич і перша радянська чемпіонка світу з шахів Л.Руденко.

Прес-служба Полтавської єпархії