УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 70 відвідувачів

Теги
шляхи єднання Приїзд Патріарха Кирила в Україну педагогіка Католицька Церква 1020-річчя Хрещення Русі краєзнавство церква та політика Мазепа Церква і влада церква і суспільство УПЦ КП вибори Києво-Печерська Лавра Голодомор молодь українська християнська культура конфлікти церковна журналістика діаспора монастирі та храми України Церква і медицина Доброчинність Вселенський Патріархат Патріарх Алексій II постать у Церкві милосердя Ющенко розкол в Україні Священний Синод УПЦ іконопис Церква і політика Предстоятелі Помісних Церков Президент Віктор Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) автокефалія комуністи та Церква УГКЦ секти Археологія та реставрація забобони






Рейтинг@Mail.ru






РІВНЕ. Жіноча обитель на честь Різдва Богородиці тішить серця своїми святинями

У суботу, 18 лютого, жіночий монастир на честь Різдва Богородиці в селі Білівські хутори відсвяткував велике свято - день пам`яті чудотворної Білівської ікони Божої Матері «Прикликання загиблих». З нагоди такого свята до монастиря прибули численні паломники та духовенство єпархії. Урочистості розпочалися Божественною літургією, яку очолив настоятель Свято-Троїцького Межиріцького монастиря архімандрит Федір (Мельничук). Після закінчення Літургії був відслужений урочистий святковий молебень з обходженням навколо храму. Присутні змогли прикластися до чудотворного образу та помолитися перед ним.

Монастирське життя в селі Білівські хутори  розпочалося у 1927 році. На той час православні віряни, які мешкали у цій місцевості, під впливом сектантських ораторів та проповідників один за одним відходили від віри батьків і ставали прихильниками сектантських вірувань. Невелика родина Стефаниди Надьохи, яка проживала в бідній хатині посеред зарослого бур'яном пустиря на Білівських хуторах, не стала винятком. У Стефанидиній хаті на стіні давно висів образ Божої Матері в звичайній фольговій ризі, який за давністю років зробився чорний від пилюки та кіптяви. Та ось вранці 11 квітня 1927 року дочка Стефаниди - Ганна, побачила, що ікона Божої Матері почала змінюватися. Через п`ять днів віруючі побачили оновлений образ Богоматері «Прикликання загиблих» візантійського письма на дереві у фольговій ризі, який сяяв, як справжнє срібло. Це й стало першопричиною заснування згодом у місцевості скиту.

Від цієї святої ікони відбувається багато зцілень. Тому звідусіль приходять до скиту люди, перетворюючи це місце на своєрідний центр релігійного паломництва. Сотні богомольців сповідуються і причащаються святих Христових Таїн під час богослужінь, які проводяться на вулиці під відкритим небом. Водночас місцеві жителі збирали кошти для побудови на місці хатини Стефаниди православного храму.

Скит, заснований 1921 року, проіснував до 28 вересня 1950 року, коли був розформований безбожною радянською владою.

Лише 6 вересня 1992 року чернече життя на святому місці відновилося. Члени Священного Синоду УПЦ, заслухавши рапорт архієпископа Рівненського й Острозького Іринея (Середнього) про відкриття монастиря на честь Різдва Богородиці у селі Білівські хутори, благословили появу нової обителі. 16 вересня цього ж року був прийнятий статут монастиря.

На території обителі знаходяться дві могили, в одній з них - останки Стефаниди Надьохи, в хаті якої оновилася ікона «Прикликання загиблих», в іншій - прах засновника і настоятеля скиту архімандрита Мелітона (у миру Захарія Омеляновича Ярмуся).
Володимир Плисюк