УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 88 відвідувачів

Теги
постать у Церкві милосердя Церква і політика автокефалія Вселенський Патріархат УПЦ КП Приїзд Патріарха Кирила в Україну Предстоятелі Помісних Церков монастирі та храми України Патріарх Алексій II вибори українська християнська культура шляхи єднання розкол в Україні Києво-Печерська Лавра церква і суспільство Католицька Церква краєзнавство Археологія та реставрація конфлікти іконопис Доброчинність педагогіка молодь церковна журналістика Голодомор Священний Синод УПЦ 1020-річчя Хрещення Русі діаспора УГКЦ Церква і медицина Ющенко Церква і влада Мазепа Президент Віктор Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) комуністи та Церква секти церква та політика забобони






Рейтинг@Mail.ru






СУМИ. «Переконавшись, що вона нічого не забула, матінка дала останні вказівки своїм помічницям і… тихо померла»

Бувають випадки, коли особливо зрозумілою стає тимчасовість нашого життя. Такою подією для віруючих Сумщини стала смерть матінки Марії Лут, дружини настоятеля Свято-Троїцького храму села Пустовойтівка Роменського району, яка відбулася за дивовижних обставин.

Цього дня в Свято-Троїцькому храмі відбувалося святкування 100-річчя храму і 315-річчя від дня народження останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського - уродженця села Пустовойтівка. На святкування прибули правлячий архієрей архієпископ Сумський та Охтирський Марк, священнослужителі Сум і навколишніх сіл. Урочисто й молитовно тривала служба, хресний хід і заупокійна літія біля пам'ятника Калнишевському. Звичайно, таке святкування не обійшлося без господарських турбот, які лягли на плечі матінки Марії. Для неї вони були в радість - з розповідей парафіян, матінка була дуже гостинною господинею і ніхто не йшов з її будинку без запрошення «на мундерку», яка завжди виявлялася щедрим столом.

Так було і цього разу. Після служби, доки люди прикладалися до хреста, матінка Марія пішла подивитися - чи все готово до трапези. Переконавшись, що вона нічого не забула, матінка дала останні вказівки своїм помічницям і... тихо померла. Смерть матінки стала для всіх наочним прикладом блаженної кончини праведника: виконавши подвиг Марії - помолившись на службі, й Марфи - приготувавши пригощання для високих гостей, вона почила зі спокійною душею, виконавши все, що їй призначалося.

Через півгодини в храмі, де незадовго перед цим лунав урочистий святковий спів, архієпископ Марк звершив першу панахиду за матінкою. Віруючі на Літургії молилися за упокій її душі. Після панахиди для всіх була влаштована поминальна трапеза, яку матінка Марія приготувала власноруч.

Наступного дня, 31 липня, відбулося поховання матінки, яке очолив владика Марк.

Вічна пам'ять тобі, матінко Маріє!

Прес-служба Сумської єпархії