УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 84 відвідувачів

Теги
Священний Синод УПЦ педагогіка забобони Голодомор Церква і влада постать у Церкві Митрополит Володимир (Сабодан) автокефалія розкол в Україні комуністи та Церква Приїзд Патріарха Кирила в Україну церковна журналістика молодь Католицька Церква Археологія та реставрація Києво-Печерська Лавра милосердя секти УПЦ КП Патріарх Алексій II іконопис монастирі та храми України церква і суспільство УГКЦ 1020-річчя Хрещення Русі вибори діаспора Церква і політика Предстоятелі Помісних Церков Мазепа Доброчинність українська християнська культура краєзнавство конфлікти Церква і медицина Ющенко Президент Віктор Ющенко церква та політика шляхи єднання Вселенський Патріархат






Рейтинг@Mail.ru






СУМИ. «Переконавшись, що вона нічого не забула, матінка дала останні вказівки своїм помічницям і… тихо померла»

Бувають випадки, коли особливо зрозумілою стає тимчасовість нашого життя. Такою подією для віруючих Сумщини стала смерть матінки Марії Лут, дружини настоятеля Свято-Троїцького храму села Пустовойтівка Роменського району, яка відбулася за дивовижних обставин.

Цього дня в Свято-Троїцькому храмі відбувалося святкування 100-річчя храму і 315-річчя від дня народження останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського - уродженця села Пустовойтівка. На святкування прибули правлячий архієрей архієпископ Сумський та Охтирський Марк, священнослужителі Сум і навколишніх сіл. Урочисто й молитовно тривала служба, хресний хід і заупокійна літія біля пам'ятника Калнишевському. Звичайно, таке святкування не обійшлося без господарських турбот, які лягли на плечі матінки Марії. Для неї вони були в радість - з розповідей парафіян, матінка була дуже гостинною господинею і ніхто не йшов з її будинку без запрошення «на мундерку», яка завжди виявлялася щедрим столом.

Так було і цього разу. Після служби, доки люди прикладалися до хреста, матінка Марія пішла подивитися - чи все готово до трапези. Переконавшись, що вона нічого не забула, матінка дала останні вказівки своїм помічницям і... тихо померла. Смерть матінки стала для всіх наочним прикладом блаженної кончини праведника: виконавши подвиг Марії - помолившись на службі, й Марфи - приготувавши пригощання для високих гостей, вона почила зі спокійною душею, виконавши все, що їй призначалося.

Через півгодини в храмі, де незадовго перед цим лунав урочистий святковий спів, архієпископ Марк звершив першу панахиду за матінкою. Віруючі на Літургії молилися за упокій її душі. Після панахиди для всіх була влаштована поминальна трапеза, яку матінка Марія приготувала власноруч.

Наступного дня, 31 липня, відбулося поховання матінки, яке очолив владика Марк.

Вічна пам'ять тобі, матінко Маріє!

Прес-служба Сумської єпархії