УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 159 відвідувачів

Теги
Церква і влада українська християнська культура Києво-Печерська Лавра Церква і медицина діаспора церква та політика Католицька Церква іконопис краєзнавство шляхи єднання Предстоятелі Помісних Церков милосердя розкол в Україні Патріарх Алексій II Археологія та реставрація УГКЦ Голодомор церковна журналістика забобони УПЦ КП комуністи та Церква Митрополит Володимир (Сабодан) Президент Віктор Ющенко Вселенський Патріархат Священний Синод УПЦ Приїзд Патріарха Кирила в Україну конфлікти молодь педагогіка вибори Церква і політика постать у Церкві секти Ющенко автокефалія Доброчинність церква і суспільство 1020-річчя Хрещення Русі Мазепа монастирі та храми України






Рейтинг@Mail.ru






СУМИ. «Переконавшись, що вона нічого не забула, матінка дала останні вказівки своїм помічницям і… тихо померла»

Бувають випадки, коли особливо зрозумілою стає тимчасовість нашого життя. Такою подією для віруючих Сумщини стала смерть матінки Марії Лут, дружини настоятеля Свято-Троїцького храму села Пустовойтівка Роменського району, яка відбулася за дивовижних обставин.

Цього дня в Свято-Троїцькому храмі відбувалося святкування 100-річчя храму і 315-річчя від дня народження останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського - уродженця села Пустовойтівка. На святкування прибули правлячий архієрей архієпископ Сумський та Охтирський Марк, священнослужителі Сум і навколишніх сіл. Урочисто й молитовно тривала служба, хресний хід і заупокійна літія біля пам'ятника Калнишевському. Звичайно, таке святкування не обійшлося без господарських турбот, які лягли на плечі матінки Марії. Для неї вони були в радість - з розповідей парафіян, матінка була дуже гостинною господинею і ніхто не йшов з її будинку без запрошення «на мундерку», яка завжди виявлялася щедрим столом.

Так було і цього разу. Після служби, доки люди прикладалися до хреста, матінка Марія пішла подивитися - чи все готово до трапези. Переконавшись, що вона нічого не забула, матінка дала останні вказівки своїм помічницям і... тихо померла. Смерть матінки стала для всіх наочним прикладом блаженної кончини праведника: виконавши подвиг Марії - помолившись на службі, й Марфи - приготувавши пригощання для високих гостей, вона почила зі спокійною душею, виконавши все, що їй призначалося.

Через півгодини в храмі, де незадовго перед цим лунав урочистий святковий спів, архієпископ Марк звершив першу панахиду за матінкою. Віруючі на Літургії молилися за упокій її душі. Після панахиди для всіх була влаштована поминальна трапеза, яку матінка Марія приготувала власноруч.

Наступного дня, 31 липня, відбулося поховання матінки, яке очолив владика Марк.

Вічна пам'ять тобі, матінко Маріє!

Прес-служба Сумської єпархії