УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 72 відвідувачів

Теги
Києво-Печерська Лавра вибори Вселенський Патріархат постать у Церкві церква та політика УПЦ КП діаспора Доброчинність автокефалія Церква і влада монастирі та храми України Священний Синод УПЦ Церква і політика секти церковна журналістика 1020-річчя Хрещення Русі Католицька Церква конфлікти педагогіка Митрополит Володимир (Сабодан) іконопис молодь краєзнавство Церква і медицина комуністи та Церква Голодомор Приїзд Патріарха Кирила в Україну УГКЦ Ющенко розкол в Україні Археологія та реставрація Патріарх Алексій II Президент Віктор Ющенко Предстоятелі Помісних Церков шляхи єднання милосердя Мазепа забобони церква і суспільство українська християнська культура






Рейтинг@Mail.ru






ТЕРНОПІЛЬ. «Це наш дім»

Ніби свічечка здіймається храм золотими хрестами у небесну синь - так кажуть усі, хто вперше бачить кафедральний собор святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії, єдиний у Тернополі православний храм. Немов маяк-дороговказ у розбурханому житейському морі сяє красень-собор. «Ми вас відразу знайшли», - кажуть паломники, які прибули на престольне свято, архієпископу Тернопільському і Кременецькому Сергію.

Багато паломників приїхали з сусідніх Хмельницької, Вінницької та Рівненської областей, з Коростеня і далекого Смоленська. Смоляни - традиційні гості на святі у Тернополі, вони завжди приїздять розділити радість з владикою Сергієм, котрого пам'ятають і люблять ще з часів, коли владика служив архідияконом у Смоленську.

І ось урочисто залунали церковні дзвони, сповіщаючи про прибуття високих гостей. На урочистості з нагоди престольного свята до Тернополя прибули митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій, митрополит Луцький і Волинський Нифонт архієпископ Кам'янець-Подільський і Городоцький Феодор, єпископ Хотинський Мілетій.

Хор Почаївської семінарії прекрасним співом підкреслив урочистість свята. На службі у храмі було чимало дітей, у багатьох з них, наприклад у Люби Баранової, подвійне свято -ще й День Ангела. Перед службою я привітав Любу зі святом і запитав, чим для неї є наш собор. Дівчинка на хвильку замислилась і відповіла: «Це наш дім».

З пастирським словом до прочан та парафіян звернувся митрополит Чернівецький і Буковинський Онуфрій: «Сьогодні свято на честь святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. Ці сповідниці Божі жили у другому столітті після Різдва Христового, у той час,  коли за одне лише згадування імені Божого людей прирікали на страту. Свята Софія мала трьох доньок: старша - Віра, середульша - Надія і найменша Любов - на честь трьох головних достоїнств, якими християнин возходить у Небесне Царство. Коли довідалися про те, що це сім'я віруючих, їх вирішили стратити. Діточок люто катували, вимагаючи, щоб вони зреклися Христа. Вірі було 12 років, Надії - 10, а Любові - лише 9 років. Але діти виявилися сильнішими за знаряддя мук і мучителів.

Ця родина є взірцем християнської сім'ї, прикладом того, як треба виховувати своїх дітей. Звичайно, не кожному дано постраждати за Христа, пролити свою кров. Але коли постає питання про те, зберегти віру та істину чи своє тимчасове життя, то при праведному християнському вихованні обирається перше. Людина має віддати своє життя, але зберегти чистоту віри у Христа.

Людина спасається трьома чеснотами: віра, надія і любов, але якщо ці чесноти не мають над собою мудрості, то вони поведуть людину не в той бік. Людина може вірити в пусте й суєтне, може надіятися на те, що немає сили, може любити те, що не приносить їй духовної користі. Тому в християнина має бути смиренномудрість, яка направляє дари віри, надії та любові у правильне русло, що веде людину дорогою до вічного спасіння.

Віра при мудрому нею управлінні приводить людину до пізнання Бога. Надія, якщо вона керується Божественною мудрістю, приводить людину до реалії. Людина починає відчувати й насолоджуватися тим, на що вона сподівалася й надіялася. Любов, що керується Божественною мудрістю, охоплює всю людську природу, стає сутністю людини. «Бог є любов», - так каже святий апостол Іоанн. І коли людина свою любов направляє до Бога, то вона приводить людину до такого стану, що любов стає головним у житті людини й охоплює її розум та все єство.

Нехай Господь допомагає нам, дорогі брати і сестри, щоби ми жили в Божественній мудрості, щоби ми цією мудрістю скеровували свою віру, надію і любов, аби вони привели нас до спасіння на небі. На землі все людина залишить. Вона може бути тут багатою, проте багатство залишиться тут, вона може бути бідною - її бідність також залишиться тут. Як людина народилася на світ цей без нічого, такою і піде. І коли вона керується вірою, любов'ю і надією, то ці чесноти приводять її до спасіння, туди, де перебувають святі мучениці Віра, Надія, Любов і матір їхня Софія».

Після завершення Божественної літургії відбувся хресний хід з іконою святих мучениць. Найменші парафіяни собору привітали гостей піснями і віршованими поздоровленнями. Справжньою родзинкою свята завжди є виступ дитячого хору «Софія» та вихованців недільної школи. Кожного разу керівники хору, вчителі школи Богдана Сава та Вікторія Білоус, дивують і радують гостей своїми творчими знахідками.

Після богослужіння відбулася святкова трапеза.

Гості не поспішали розходитися, милувалися привітним сонечком, осінніми квітами та ділилися святковими враженнями.

Зі святом Віри, Надії, Любові та Софії! Мудрості всім нам.

Андрій Волянюк