УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 631 відвідувачів

Теги
Церква і влада Католицька Церква Археологія та реставрація Предстоятелі Помісних Церков Приїзд Патріарха Кирила в Україну УГКЦ шляхи єднання Патріарх Алексій II милосердя УПЦ КП розкол в Україні українська християнська культура молодь педагогіка церква і суспільство Церква і медицина автокефалія Митрополит Володимир (Сабодан) Вселенський Патріархат Ющенко діаспора церква та політика конфлікти монастирі та храми України забобони церковна журналістика секти 1020-річчя Хрещення Русі краєзнавство Києво-Печерська Лавра комуністи та Церква Доброчинність іконопис Священний Синод УПЦ Голодомор Мазепа Церква і політика постать у Церкві вибори Президент Віктор Ющенко






Рейтинг@Mail.ru






ТЕРНОПІЛЬ. Зусиллями віруючих неподалік від Кременця зведено величний храм в ім’я Іоанна Предтечі

18 грудня, у неділю, у новозбудованому храмі в ім'я Іоанна Предтечі села Великі Млинівці Кременецького району Тернопільської області відбулася перша Божественна літургія. На святкове богослужіння до красеня-храму зійшлося багато місцевих жителів, прибули також гості з навколишніх сіл, паломники з Чернівецької землі, а очолив богослужіння архієпископ Тернопільський і Кременецький Сергій.

Владика окропив храм святою водою, вручив благословенні грамоти настоятелю храму протоієрею Георгію Прокопчуку та парафіянам, які доклали найбільше зусиль до побудови церкви.

Історична довідка

Старенька дерев'яна церківка вже не вміщувала віруючих, тому мешканці Млинівців підтримали намір батюшки звести новий храм. Перший камінь у фундамент було закладено вісім років тому, 1998 року. Зусиллями парафіян і настоятеля отця Георгія Прокопчука, молитвами владики Сергія та за допомогою благодійників височіє нині на землі тернопільській дивовижний храм і кожен, хто прямує до Свято-Успенської Почаївської Лаври, неподалік від Кременця зможе ним помилуватися.

А. Волянюк