УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 203 відвідувачів

Теги
забобони монастирі та храми України комуністи та Церква Католицька Церква Ющенко шляхи єднання Церква і влада українська християнська культура Києво-Печерська Лавра церковна журналістика секти Археологія та реставрація Доброчинність конфлікти Президент Віктор Ющенко Мазепа Вселенський Патріархат УГКЦ автокефалія церква та політика Церква і медицина вибори постать у Церкві Церква і політика молодь Голодомор Приїзд Патріарха Кирила в Україну розкол в Україні краєзнавство церква і суспільство Митрополит Володимир (Сабодан) Патріарх Алексій II Священний Синод УПЦ іконопис педагогіка діаспора УПЦ КП милосердя Предстоятелі Помісних Церков 1020-річчя Хрещення Русі






Рейтинг@Mail.ru






ТЕРНОПІЛЬ. Зусиллями віруючих неподалік від Кременця зведено величний храм в ім’я Іоанна Предтечі

18 грудня, у неділю, у новозбудованому храмі в ім'я Іоанна Предтечі села Великі Млинівці Кременецького району Тернопільської області відбулася перша Божественна літургія. На святкове богослужіння до красеня-храму зійшлося багато місцевих жителів, прибули також гості з навколишніх сіл, паломники з Чернівецької землі, а очолив богослужіння архієпископ Тернопільський і Кременецький Сергій.

Владика окропив храм святою водою, вручив благословенні грамоти настоятелю храму протоієрею Георгію Прокопчуку та парафіянам, які доклали найбільше зусиль до побудови церкви.

Історична довідка

Старенька дерев'яна церківка вже не вміщувала віруючих, тому мешканці Млинівців підтримали намір батюшки звести новий храм. Перший камінь у фундамент було закладено вісім років тому, 1998 року. Зусиллями парафіян і настоятеля отця Георгія Прокопчука, молитвами владики Сергія та за допомогою благодійників височіє нині на землі тернопільській дивовижний храм і кожен, хто прямує до Свято-Успенської Почаївської Лаври, неподалік від Кременця зможе ним помилуватися.

А. Волянюк