УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 125 відвідувачів

Теги
педагогіка Церква і політика конфлікти Католицька Церква Приїзд Патріарха Кирила в Україну комуністи та Церква Вселенський Патріархат Церква і влада краєзнавство Патріарх Алексій II Предстоятелі Помісних Церков діаспора Мазепа церква та політика Києво-Печерська Лавра забобони милосердя 1020-річчя Хрещення Русі секти церковна журналістика Митрополит Володимир (Сабодан) УПЦ КП Церква і медицина Археологія та реставрація розкол в Україні Доброчинність Президент Віктор Ющенко УГКЦ постать у Церкві Ющенко молодь церква і суспільство шляхи єднання іконопис Голодомор українська християнська культура автокефалія Священний Синод УПЦ монастирі та храми України вибори






Рейтинг@Mail.ru






ТЕРНОПІЛЬ. Зусиллями віруючих неподалік від Кременця зведено величний храм в ім’я Іоанна Предтечі

18 грудня, у неділю, у новозбудованому храмі в ім'я Іоанна Предтечі села Великі Млинівці Кременецького району Тернопільської області відбулася перша Божественна літургія. На святкове богослужіння до красеня-храму зійшлося багато місцевих жителів, прибули також гості з навколишніх сіл, паломники з Чернівецької землі, а очолив богослужіння архієпископ Тернопільський і Кременецький Сергій.

Владика окропив храм святою водою, вручив благословенні грамоти настоятелю храму протоієрею Георгію Прокопчуку та парафіянам, які доклали найбільше зусиль до побудови церкви.

Історична довідка

Старенька дерев'яна церківка вже не вміщувала віруючих, тому мешканці Млинівців підтримали намір батюшки звести новий храм. Перший камінь у фундамент було закладено вісім років тому, 1998 року. Зусиллями парафіян і настоятеля отця Георгія Прокопчука, молитвами владики Сергія та за допомогою благодійників височіє нині на землі тернопільській дивовижний храм і кожен, хто прямує до Свято-Успенської Почаївської Лаври, неподалік від Кременця зможе ним помилуватися.

А. Волянюк