УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 47 відвідувачів

Теги
милосердя Ющенко УПЦ КП Голодомор УГКЦ іконопис церковна журналістика Церква і політика краєзнавство комуністи та Церква українська християнська культура Археологія та реставрація Церква і медицина автокефалія забобони Митрополит Володимир (Сабодан) Президент Віктор Ющенко Києво-Печерська Лавра вибори постать у Церкві монастирі та храми України розкол в Україні Католицька Церква Патріарх Алексій II 1020-річчя Хрещення Русі Священний Синод УПЦ церква та політика Мазепа шляхи єднання Предстоятелі Помісних Церков Церква і влада діаспора Вселенський Патріархат Доброчинність конфлікти педагогіка молодь секти Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква і суспільство






Рейтинг@Mail.ru






ТЕРНОПІЛЬ. Зусиллями віруючих неподалік від Кременця зведено величний храм в ім’я Іоанна Предтечі

18 грудня, у неділю, у новозбудованому храмі в ім'я Іоанна Предтечі села Великі Млинівці Кременецького району Тернопільської області відбулася перша Божественна літургія. На святкове богослужіння до красеня-храму зійшлося багато місцевих жителів, прибули також гості з навколишніх сіл, паломники з Чернівецької землі, а очолив богослужіння архієпископ Тернопільський і Кременецький Сергій.

Владика окропив храм святою водою, вручив благословенні грамоти настоятелю храму протоієрею Георгію Прокопчуку та парафіянам, які доклали найбільше зусиль до побудови церкви.

Історична довідка

Старенька дерев'яна церківка вже не вміщувала віруючих, тому мешканці Млинівців підтримали намір батюшки звести новий храм. Перший камінь у фундамент було закладено вісім років тому, 1998 року. Зусиллями парафіян і настоятеля отця Георгія Прокопчука, молитвами владики Сергія та за допомогою благодійників височіє нині на землі тернопільській дивовижний храм і кожен, хто прямує до Свято-Успенської Почаївської Лаври, неподалік від Кременця зможе ним помилуватися.

А. Волянюк