УКР РУС  


 Головна > Українські новини > Церковні хроніки  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 163 відвідувачів

Теги
Ющенко Доброчинність церковна журналістика Голодомор вибори українська християнська культура краєзнавство милосердя Вселенський Патріархат автокефалія педагогіка Києво-Печерська Лавра Священний Синод УПЦ Мазепа розкол в Україні Президент Віктор Ющенко УГКЦ 1020-річчя Хрещення Русі секти Церква і політика Патріарх Алексій II Церква і влада молодь конфлікти діаспора Археологія та реставрація забобони Митрополит Володимир (Сабодан) Церква і медицина монастирі та храми України Предстоятелі Помісних Церков Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква та політика іконопис постать у Церкві шляхи єднання УПЦ КП церква і суспільство Католицька Церква комуністи та Церква






Рейтинг@Mail.ru






ТЕРНОПІЛЬ. Зусиллями віруючих неподалік від Кременця зведено величний храм в ім’я Іоанна Предтечі

18 грудня, у неділю, у новозбудованому храмі в ім'я Іоанна Предтечі села Великі Млинівці Кременецького району Тернопільської області відбулася перша Божественна літургія. На святкове богослужіння до красеня-храму зійшлося багато місцевих жителів, прибули також гості з навколишніх сіл, паломники з Чернівецької землі, а очолив богослужіння архієпископ Тернопільський і Кременецький Сергій.

Владика окропив храм святою водою, вручив благословенні грамоти настоятелю храму протоієрею Георгію Прокопчуку та парафіянам, які доклали найбільше зусиль до побудови церкви.

Історична довідка

Старенька дерев'яна церківка вже не вміщувала віруючих, тому мешканці Млинівців підтримали намір батюшки звести новий храм. Перший камінь у фундамент було закладено вісім років тому, 1998 року. Зусиллями парафіян і настоятеля отця Георгія Прокопчука, молитвами владики Сергія та за допомогою благодійників височіє нині на землі тернопільській дивовижний храм і кожен, хто прямує до Свято-Успенської Почаївської Лаври, неподалік від Кременця зможе ним помилуватися.

А. Волянюк