УКР РУС  


 Головна > Українські новини > > По регіонах > Європа  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 75 відвідувачів

Теги
вибори Ющенко шляхи єднання Президент Віктор Ющенко Церква і влада педагогіка церква і суспільство секти Голодомор іконопис милосердя УПЦ КП церква та політика забобони монастирі та храми України Археологія та реставрація Мазепа Католицька Церква Священний Синод УПЦ 1020-річчя Хрещення Русі Патріарх Алексій II Вселенський Патріархат Церква і медицина Доброчинність діаспора Церква і політика церковна журналістика Митрополит Володимир (Сабодан) Приїзд Патріарха Кирила в Україну УГКЦ конфлікти молодь українська християнська культура розкол в Україні Предстоятелі Помісних Церков постать у Церкві краєзнавство Києво-Печерська Лавра комуністи та Церква автокефалія






Рейтинг@Mail.ru






СЕРБІЯ. З метою збереження канонічного православ’я влада заборонила розкольникам будувати в країні храми

У середу, 16 серпня, Міністр у справах релігій Сербії Мілан Радуловіч виступив з коментарями з приводу наміру чорногорської асоціації «Кріста» побудувати храм неканонічної Чорногорської церкви в одному з сербських міст. Міністр виключив можливість зведення на території країни храмів не визнаної ніким самопроголошеної церкви. Він, зокрема, зазначив: «У Сербії є тільки одна Православна Церква - це Сербська Православна Церква. Жодна група людей і ні за яких обставин не може засновувати іншу Церкву, створювати те, що уже існує і має свою традицію та історію».

Досить різка й одностороння позиція сербських урядовців з приводу церковних питань пояснюється складною релігійною ситуацією, яка склалася в країні на рубежі XX-XXI століть. Сербія географічно розташована на межі цивілізацій - мусульманської та християнської. Остання, у свою чергу, представлена двома великими Церквами - Православною і Католицькою. Сербська Православна Церква, яка є духовним осередком і опорою сербського народу, зусиллями окремих політиків на початку 90-х років розкололася. Ситуація в країні дуже схожа з тією, яка склалася в Україні приблизно в цей же період. У 1993 році Чорногорська Православна Церква оголосила себе автокефальною. З 1997 року її очолює Міраш Дедеіч. У минулому він був священнослужителем Константинопольського Патріархату. Рішенням Священного Синоду, який засідав у Стамбулі в 1997 році, Міраш Дедеіч був позбавлений духовного сану у зв'язку зі здійсненням розколу у Православній Церкві. А через рік після цього його було відлучено від Церкви й піддано анафемі.

У сан архієрея Міраша Дедеіча звів невизнаний патріарх Болгарський Пимен. При цьому Міраш Дедеіч отримав підтримку і визнання самопроголошеного патріарха Київського і всієї України-Русі Філарета, з яким налагоджено активний діалог. У січні 2000 року не визнана православним світом Чорногорська Православна Церква була офіційно зареєстрована владою за сприяння прем'єра Чорногорії Міло Джукановіча.

Релігійна ситуація в Сербії дещо ускладнилася після проведеного у Чорногорії 21 травня 2006 року референдуму щодо статусу країни. Більшість громадян висловилася за надання державі незалежності, що за собою потягло виступи деяких зацікавлених осіб з вимогами одночасного відокремлення й Церкви. З цього приводу Патріарх Сербський Павел сказав, що Церква поважає вибір жителів Чорногорії, але політико-територіальний суверенітет не має служити приводом для духовного розколу двох братніх народів. Це питання залишається нині відкритим, оскільки чорногорська влада ще не прийняла остаточного рішення щодо шляхів вирішення релігійного питання в країні.

Проте вирішення ситуації, яка склалася навколо Чорногорської Православної Церкви, далеко не єдина проблема, яка примушує уряд Сербії та священноначаліє Сербської Православної Церкви досить різко реагувати на зміну релігійного status-quo в країні та активно шукати допомоги ззовні. У даному випадку мова йде про мусульманський фактор. Вирішення питання щодо статусу Косово та діяльність екстремістських мусульманських організацій вже давно стало проблемою, що вийшла за рамки компетенції лише світської влади й однаково хвилює як уряд Сербії, так і Церкву.

Внаслідок ворожнечі на релігійній основі в регіоні знищено багато православних святинь. Не мало в цьому сприяла війна миротворчих військ ООН проти режиму Слободана Мілошевича. Світова громадськість не раз висловлювала занепокоєння з приводу ситуації на Балканах, зокрема - відносно збереження існуючих та відновлення знищених православних святинь. З цією ж метою в регіоні з 1999 року залишаються контингенти миротворчих військ. Навесні цього року на засіданні Європарламенту було прийнято рішення допомогти у збереженні й відновленні святинь Косово. Проте, як повідомив настоятель монастиря святих архангелів у Косово ієромонах Бенедикт, у краю з кожним роком жити стає все важче й небезпечніше. «Починаючи з липня 1999 року, від часу, коли прибули в регіон миротворчі війська, у Косово були викрадені й знищені тисячі сербів, 160 храмів і монастирів були пограбовані й знищені», - сказав ієромонах Бенедикт. Він також заперечив відомості, які з'явилися на сторінках численних європейських ЗМІ, що, мовляв, у Косово проводяться роботи з відновлення святинь, які постраждали внаслідок бомбардувань у березні 2004 року та руйнувань з боку албанських мусульман. Зокрема, ієромонах Бенедикт зазначив, що «відновлення призренської церкви святого Георгія, храму Пресвятої Богородиці Левичської, святителя Миколая в Тутичі, які останніми роками були пограбовані, так і не розпочалося, як і слідство з цього приводу».

Щоб знайти вихід зі складної ситуації, у липні 2006 року представники Сербської Православної Церкви звернулися за підтримкою та допомогою до уряду і всього християнського населення США. А 16 серпня цього року, у зв'язку з запланованим візитом Папи Римського Бенедикта XVI у Сербію, митрополит Загребсько-Люблянський і всієї Італії Іоанн заявив: «Якщо Папа побачить власними очима, що коїться у Косово, ту несправедливість, яку відчуває щодо себе сербський народ і Сербська Православна Церква, то неодмінно його голос буде почутий у світі».

Але, не дивлячись на докладені зусилля представників Сербської Православної Церкви та сербського уряду до збереження канонічного православ'я в регіоні, ця проблема залишається актуальною і вирішення її найближчим часом не прогнозується. Навіть навпаки, релігійне питання з кожним роком зазнає все більшої ескалації.

Седмиця.ru / Православіє в Україні