УКР РУС  


 Головна > Українські новини > > По регіонах > Європа  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 55 відвідувачів

Теги
секти Вселенський Патріархат Церква і політика Патріарх Алексій II діаспора УПЦ КП шляхи єднання Голодомор українська християнська культура постать у Церкві УГКЦ конфлікти Церква і медицина Доброчинність краєзнавство 1020-річчя Хрещення Русі забобони Києво-Печерська Лавра Священний Синод УПЦ розкол в Україні Приїзд Патріарха Кирила в Україну церква та політика Церква і влада вибори Мазепа церква і суспільство Католицька Церква Археологія та реставрація Президент Віктор Ющенко Митрополит Володимир (Сабодан) іконопис педагогіка комуністи та Церква молодь автокефалія Предстоятелі Помісних Церков церковна журналістика Ющенко милосердя монастирі та храми України






Рейтинг@Mail.ru






СЕРБІЯ. З метою збереження канонічного православ’я влада заборонила розкольникам будувати в країні храми

У середу, 16 серпня, Міністр у справах релігій Сербії Мілан Радуловіч виступив з коментарями з приводу наміру чорногорської асоціації «Кріста» побудувати храм неканонічної Чорногорської церкви в одному з сербських міст. Міністр виключив можливість зведення на території країни храмів не визнаної ніким самопроголошеної церкви. Він, зокрема, зазначив: «У Сербії є тільки одна Православна Церква - це Сербська Православна Церква. Жодна група людей і ні за яких обставин не може засновувати іншу Церкву, створювати те, що уже існує і має свою традицію та історію».

Досить різка й одностороння позиція сербських урядовців з приводу церковних питань пояснюється складною релігійною ситуацією, яка склалася в країні на рубежі XX-XXI століть. Сербія географічно розташована на межі цивілізацій - мусульманської та християнської. Остання, у свою чергу, представлена двома великими Церквами - Православною і Католицькою. Сербська Православна Церква, яка є духовним осередком і опорою сербського народу, зусиллями окремих політиків на початку 90-х років розкололася. Ситуація в країні дуже схожа з тією, яка склалася в Україні приблизно в цей же період. У 1993 році Чорногорська Православна Церква оголосила себе автокефальною. З 1997 року її очолює Міраш Дедеіч. У минулому він був священнослужителем Константинопольського Патріархату. Рішенням Священного Синоду, який засідав у Стамбулі в 1997 році, Міраш Дедеіч був позбавлений духовного сану у зв'язку зі здійсненням розколу у Православній Церкві. А через рік після цього його було відлучено від Церкви й піддано анафемі.

У сан архієрея Міраша Дедеіча звів невизнаний патріарх Болгарський Пимен. При цьому Міраш Дедеіч отримав підтримку і визнання самопроголошеного патріарха Київського і всієї України-Русі Філарета, з яким налагоджено активний діалог. У січні 2000 року не визнана православним світом Чорногорська Православна Церква була офіційно зареєстрована владою за сприяння прем'єра Чорногорії Міло Джукановіча.

Релігійна ситуація в Сербії дещо ускладнилася після проведеного у Чорногорії 21 травня 2006 року референдуму щодо статусу країни. Більшість громадян висловилася за надання державі незалежності, що за собою потягло виступи деяких зацікавлених осіб з вимогами одночасного відокремлення й Церкви. З цього приводу Патріарх Сербський Павел сказав, що Церква поважає вибір жителів Чорногорії, але політико-територіальний суверенітет не має служити приводом для духовного розколу двох братніх народів. Це питання залишається нині відкритим, оскільки чорногорська влада ще не прийняла остаточного рішення щодо шляхів вирішення релігійного питання в країні.

Проте вирішення ситуації, яка склалася навколо Чорногорської Православної Церкви, далеко не єдина проблема, яка примушує уряд Сербії та священноначаліє Сербської Православної Церкви досить різко реагувати на зміну релігійного status-quo в країні та активно шукати допомоги ззовні. У даному випадку мова йде про мусульманський фактор. Вирішення питання щодо статусу Косово та діяльність екстремістських мусульманських організацій вже давно стало проблемою, що вийшла за рамки компетенції лише світської влади й однаково хвилює як уряд Сербії, так і Церкву.

Внаслідок ворожнечі на релігійній основі в регіоні знищено багато православних святинь. Не мало в цьому сприяла війна миротворчих військ ООН проти режиму Слободана Мілошевича. Світова громадськість не раз висловлювала занепокоєння з приводу ситуації на Балканах, зокрема - відносно збереження існуючих та відновлення знищених православних святинь. З цією ж метою в регіоні з 1999 року залишаються контингенти миротворчих військ. Навесні цього року на засіданні Європарламенту було прийнято рішення допомогти у збереженні й відновленні святинь Косово. Проте, як повідомив настоятель монастиря святих архангелів у Косово ієромонах Бенедикт, у краю з кожним роком жити стає все важче й небезпечніше. «Починаючи з липня 1999 року, від часу, коли прибули в регіон миротворчі війська, у Косово були викрадені й знищені тисячі сербів, 160 храмів і монастирів були пограбовані й знищені», - сказав ієромонах Бенедикт. Він також заперечив відомості, які з'явилися на сторінках численних європейських ЗМІ, що, мовляв, у Косово проводяться роботи з відновлення святинь, які постраждали внаслідок бомбардувань у березні 2004 року та руйнувань з боку албанських мусульман. Зокрема, ієромонах Бенедикт зазначив, що «відновлення призренської церкви святого Георгія, храму Пресвятої Богородиці Левичської, святителя Миколая в Тутичі, які останніми роками були пограбовані, так і не розпочалося, як і слідство з цього приводу».

Щоб знайти вихід зі складної ситуації, у липні 2006 року представники Сербської Православної Церкви звернулися за підтримкою та допомогою до уряду і всього християнського населення США. А 16 серпня цього року, у зв'язку з запланованим візитом Папи Римського Бенедикта XVI у Сербію, митрополит Загребсько-Люблянський і всієї Італії Іоанн заявив: «Якщо Папа побачить власними очима, що коїться у Косово, ту несправедливість, яку відчуває щодо себе сербський народ і Сербська Православна Церква, то неодмінно його голос буде почутий у світі».

Але, не дивлячись на докладені зусилля представників Сербської Православної Церкви та сербського уряду до збереження канонічного православ'я в регіоні, ця проблема залишається актуальною і вирішення її найближчим часом не прогнозується. Навіть навпаки, релігійне питання з кожним роком зазнає все більшої ескалації.

Седмиця.ru / Православіє в Україні