УКР РУС  


 Головна > Українські новини > > По регіонах > Європа  
Опитування



Наш банер

 Подивитися варіанти
 банерів і отримати код

Електронна пошта редакцiї: info@orthodoxy.org.ua



Зараз на сайті 170 відвідувачів

Теги
Археологія та реставрація Доброчинність 1020-річчя Хрещення Русі діаспора постать у Церкві забобони вибори Католицька Церква комуністи та Церква секти УПЦ КП Патріарх Алексій II молодь Ющенко Церква і політика милосердя церква та політика Предстоятелі Помісних Церков Митрополит Володимир (Сабодан) іконопис краєзнавство розкол в Україні Священний Синод УПЦ українська християнська культура церква і суспільство монастирі та храми України Мазепа Вселенський Патріархат Церква і медицина Приїзд Патріарха Кирила в Україну церковна журналістика Голодомор конфлікти автокефалія педагогіка Києво-Печерська Лавра Церква і влада УГКЦ Президент Віктор Ющенко шляхи єднання






Рейтинг@Mail.ru






ІТАЛІЯ. Уперше за 30 років в Неаполі не повторилося диво святого Януарія



У суботу, 16 грудня, у день річниці дивовижного спасіння від виверження Везувію, у Неаполі не сталося дива святого Януарія. Тисячі парафіян, які зібралися в церкві Санта Кьяра, очікували, що засохла кров святого, яка зберігається тут у спеціальній капсулі, закипить і стане рідкою. Однак цього не трапилося - вперше за майже 30 років кров залишилася засохлою. Неаполітанці впевнені, якщо диво не звершиться найближчими днями, на місто чекають складні випробування.

Востаннє кров святого «закипіла» 7 травня. Того дня, після двогодинної молитви, так зване диво святого Януарія відбулося - засохла кров заступника Неаполя, закрита в спеціальній капсулі, вкотре стала рідкою. Про це за традицією було повідомлено змахом білої хустинки біля вівтаря. Свідками дива були тисячі й тисячі парафіян.

За словами неаполітанських католиків, кров святого Януарія стає рідкою тричі на рік: 19 вересня, коли віруючі прославляють подвижника, 16 грудня, коли неаполітанці відзначають річницю дивовижного спасіння від виверження Везувію в 1631 році, що відбулося завдяки заступництву святого, і, нарешті, у суботу, що передує першій неділі травня. Кров святого Януарія іноді стає рідкою відразу, а іноді для цього потрібні кілька днів молитов.

Історична довідка

Історики стверджують, що в 305 році, в часи гонінь перших християн при імператорі Діоклетіані, було схоплено диякона Соссуса. Єпископ Януарій запротестував проти несправедливого арешту свого диякона. У відповідь на це намісник області Драконцій ув'язнив єпископа й виніс йому смертний вирок. Як свідчить передання, під час страти 19 вересня 305 року одна християнка зібрала у флакончики трохи його крові й зберігала їх дома в релікварії. Відтоді бере початок цей непояснений феномен - згусток «оживає» і переходить у рідкий стан.

Наукові дослідження засвідчили, що це справжня людська кров, яка має всі властивості крові живої людини. Це явище суперечить елементарним законам фізики й фізіології людини. Висохла за період, що минув від IV-го століття, кров раптово переходить у рідкий стан на очах багатьох вірян: змінює колір, об'єм, щільність... І все це відбувається в певні дні, рік у рік, незалежно від погодних умов, «оживає» часом прямо під час відкриття металевого релікварію, де знаходиться святиня. Фізики й гематологи згодні, що перебування крові протягом 1690 років у морфологічно незмінному стані, а також раптові зміни об'єму й щільності, перехід у рідкий стан і повернення до вихідного згустку - неможливо оцінити з наукових позицій. Численні проби лабораторного відтворення цього феномену потерпіли фіаско.

Іноді згусток розчиняється, лише незначно змінюючи об'єм. Буває, що кров заповнює всю посудину, а буває - займає лише невеликий простір. Для вчених шокуючим лишається факт, що часом змінюється також щільність крові. Колір може варіювати від яскраво-червоного до темного або іржавого відтінку. Парадоксальним є сам процес переходу крові зі згустку в рідкий стан. Іноді це відбувається миттєво, а іноді процес триває кілька хвилин або й цілий день. Спектрографічний аналіз крові засвідчив, що це справжня артеріальна людська кров без усіляких хімічних або інших домішок.

Версія додавання до крові ще в часи середньовіччя яких-небудь субстанцій повністю відпадає, оскільки археологічні дослідження доводять, що флакончики та їхні пробки датуються IV-м століттям і флакончики неможливо розкрити інакше як розбити. Італійський учений Гастон Ламбертіні після багаторічних досліджень написав: «Кров святого Януарія - це згусток, що живе й дихає, це не просто реліквія, а знамення життя вічного й воскресіння». Один з очевидців події у свою чергу зазначив: «Оживання крові - це знак існування життя вічного й заклик до віри у воскресіння Христа й воскресіння плоті всіх людей на землі».

Кров святого Януарія зберігається в кафедральному соборі Неаполя, у каплиці, зведеній на честь дивовижного врятування міста від чуми 1526 року. У металевій шафі знаходиться релікварій, а в ньому дві ампулки IV-го століття: одна побільше й на дві третини заповнена кров'ю, у меншій - крові зовсім небагато. Обидві посудини запечатані надзвичайно твердою мастикою шістнадцять століть назад. Усі наукові дослідження в цьому зв'язку могли здійснюватися лише за допомогою спектрального аналізу.

 

Щороку 18 вересня, у дні мученицької смерті святого, біля собору в Неаполі збираються тисячі людей, щоб наступного дня стати очевидцями дивовижного явища оживання крові. Кров залишається в рідкому стані ще вісім наступних днів, потім на поверхні з'являються пухирці й кров перетворюється на згусток.

Востаннє це диво не відбулося в травні 1976 року.

РІА «Новини»/Київська Русь