За декілька днів до Різдва з'явилося наукове тлумачення одного з найбільш хвилюючих епізодів Євангелія. Віфлеємська зірка справді існувала - це був рідкий астрономічний феномен - зустріч Юпітера та Сатурна. Сьогодні відомо, що ця подія сталася лише один раз в історії - у 7 році до н.е., тобто в епоху, що збігається з народженням Спасителя. Про це в інтерв'ю щотижневику «Die Zeit» розповів німецький астроном Юрген Хамель.

За його словами, Віфлеємська зірка, з наукового погляду, є особливою подією в астрономії. Було висунуто багато теорій: деякі думають, що це була комета, на думку інших - наднова, що вибухнувши, освітила Всесвіт. Хаммель вважає: незвичайне взаємне положення Юпітера й Сатурна є найближчою версією до біблійного оповідання, що може свідчити про великі пізнання в астрономії вже на той час і про астрологічні дослідження, розповсюджені у багатьох культурах від Центральної Європи до Єгипту.

Три волхви, які прийшли зі Сходу прославити нового іудейського царя, «були астрологами з Месопотамії, які помітили співпадіння між Юпітером і Сатурном і хотіли довідатися про наслідки». І в такий спосіб їхня подорож стала, можливо, початком історії Каспара, Мельхіора і Бальдасара. Це не святотатство, наполягає Хамель: у древніх текстах волхвів називають «магами». Їх почали називати «королями» у середні віки: ймовірно, для теологів того часу було незручно визнавати, що три астрологи могли першими довідатися про народження Спасителя. Але на самому початку отці Церкви не були проти астрології, християнська астрологія має лише одну згадку про сигнали з небес: «Зірки панують над людьми, але Господь панує над зірками».